ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 911/3616/20

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі" (далі - ОСЖК "Кантрі") про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників житлового комплексу "Комплекс 3" (в подальшому ОСЖК "Кантрі"), оформленого протоколом №19 від 04.10.2013, в частині прийнятого рішення з п`ятого питання порядку денного, а саме про:

"Прийняття у члени ОСЖК "Комплекс 3" ОСОБА_2 як власника домоволодінь (житлових приміщень) №№43/1, 43/2, 43/3, 43/4, 43/5, 43/6, 43/7, 43/8, 43/9, 43/10, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які межують із житловим комплексом "Комплекс 3".

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч положенням частини третьої статті 4, частини першої статті 9 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту ОСЖК "Кантрі", 04.10.2013 до членів ОСЖК "Кантрі" було включено фізичну особу ОСОБА_2 , який не мав житлового будинку (чи іншого приміщення) у вказаному житловому комплексі, а був лише володільцем інших десяти домоволодінь (№№43/1 - 43/10), які межують із житловим комплексом "Кантрі" (тобто розташовуються поряд) і які конструктивно не з`єднані із ним. Оскільки житловий комплекс "Кантрі" не утворює єдиний житловий комплекс нерухомого майна разом із будинками №№43/1 - 43/10, то прийняття ОСОБА_2 до членів об`єднання як власника цих будинків було здійснено незаконно. Крім того позивач вказує, що ухвалення рішення про прийняття ОСОБА_2 до складу членів об`єднання порушило право власності позивача на частку у спільному майні ОСЖК "Кантрі", оскільки ОСОБА_2 , не сплативши жодних грошових коштів, жодних внесків або платежів, отримав частку в праві спільної часткової власності в розмірі 55,55% на вже існуюче майно об`єднання, в той час як частка позивача зменшилась із 25% до 11,1%.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.18.03.2003 було проведено загальні збори членів ОСЖК "Комплекс 3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на яких були присутні власники житлових будинків: ОСОБА_3 (будинок №1), ОСОБА_4 (будинок №2), ОСОБА_1 (будинок АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (будинок АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (будинок №7), ОСОБА_7 (будинок АДРЕСА_4 ) та на яких було вирішено створити ОСЖК "Комплекс 3", затвердити його статут, обрати директором об`єднання ОСОБА_8 , про що за наслідками проведення вказаних загальних зборів членів ОСЖК "Комплекс 3" було складено та підписано протокол №1 від 18.03.2003 р. загальних зборів ОСЖК "Комплекс 3".

2.2.22.04.2003 було зареєстровано юридичну особу - ОСЖК "Комплекс 3", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

2.3.16.07.2003 Козинською селищною радою Обухівського району Київської області було видано ОСЖК "Комплекс 3" державний акт серії КВ №020919 на право власності на землю несільськогосподарського призначення площею 1,1968 га для будівництва та обслуговування житлових будівель і господарських споруд, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .04.10.2013 було проведено загальні збори членів ОСЖК "Комплекс 3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на яких були присутні власники житлових будинків: ОСОБА_9 представник ОСОБА_10 (будинок №1), ОСОБА_4 (будинок №2), ОСОБА_11 представник ОСОБА_1 (будинок АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (будинок АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (будинок АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 (будинок АДРЕСА_6 ) та на яких було вирішено, крім іншого, виключити зі складу членів ОСЖК "Комплекс 3" ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , прийняти у члени ОСЖК "Комплекс 3" ОСОБА_12 на підставі придбання ним будинку АДРЕСА_7 ; прийняти у члени ОСЖК "Комплекс 3" ОСОБА_13 на підставі придбання ним будинку АДРЕСА_8 ; прийняти у члени ОСЖК "Комплекс 3" ОСОБА_2 як власника домоволодінь (житлових приміщень) №№43/1, 43/2, 43/3, 43/4, 43/5, 43/6, 43/7, 43/8, 43/9, 43/10, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які межують із житловим комплексом "Комплекс 3"; змінити найменування ОСЖК "Комплекс 3" на ОСЖК "Кантрі". За наслідками проведення вказаних загальних зборів членів ОСЖК "Комплекс 3" було складено та підписано протокол №19 від 04.10.2013.

2.5.Непогоджуючись із рішенням ОСЖК "Комплекс 3" в частині прийняття до цього об`єднання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з цим позовом.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Київської області рішенням від 09.06.2021 у справі №911/3616/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021, у задоволенні позову відмовив повністю.

3.2.Відмовляючи в задоволені позову попередні судові інстанції виходили з того, що оскільки оспорюване рішення загальних зборів прийнято усіма членами об`єднання одноголосно, тобто за його прийняття проголосувала й позивачка, це рішення не порушує прав останньої. Суди також зазначили, що оскільки будь-які права позивачки у спірних відносинах саме відповідачем не порушувались, і заява про застосування позовної давності у даному спорі була зроблена третьою особою, а не відповідачем, то у суду відсутні підстави для застосування позовної давності. Крім того суди зазначили, що позивачкою у цьому спорі пред`явлено в суд позов про визнання недійсним рішення загальних зборів саме до відповідача - ОСЖК "Кантрі", оскільки спірне рішення було прийнято його найвищим органом - загальними зборами членів об`єднання, і не пред`явлено такий позов також до самої третьої особи - ОСОБА_2 , як до особи, яка ініціювала питання свого членства у ОСЖК "Комплекс 3" та звернулась в об`єднання із заявою щодо набуття членства у такому об`єднанні, подала об`єднанню необхідні документи, що стали підставою прийняття оспорюваного рішення, чим позбавила останнього можливості заявити про застосування позовної давності у статусі відповідача.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2021 та направити справу №911/3616/20 на новий розгляд.

4.2.Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначила пункти 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 4 та частини першої статті 9 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

- судом не досліджено зібраних у справі доказів (пункт 1 частина третя статті 310 ГПК України).

4.3.Скаржник вказує, що наведені ним доводи в обґрунтування позовних вимог, які мають значення для правильного вирішення справи, взагалі не були встановлені й оцінені судами, вони не знайшли свого відображення в оскаржуваних рішеннях, вони не були проаналізовані і належно підтверджені або спростовані, в результаті чого суди ухилились від надання висновків відносно законності прийнятого загальними зборами ОСЖК "Комплекс 3" рішення від 04.10.2013.

4.4.Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із створенням, функціонуванням і діяльністю об`єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521 "Про реалізацію Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", іншими нормативно-правовими актами.

5.2.Згідно з частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

5.3.Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення)

- житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс;

- загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об`єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо);

- неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;

- об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

5.4.Згідно з частинами першою - третьою статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у вказаній редакції, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об`єднання.

5.5.Колегія судів вважає, що положення статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції Закону від 18.11.2012, яка була чинна на момент прийняття оспорюваного рішення, були спрямовані на недопущення поділу управління одним будинком між різними об`єднаннями співвласників, тоді як не встановлювали заборони будинкам, які не об`єднані спільними комунікаціями, об`єднуватись в одне об`єднання чи долучатись до вже створеного об`єднання для забезпечення належного утримання та використання спільного чи об`єднаного майна. Вказане підтверджується положеннями Закону які регулюють створення та діяльність асоціації (стаття 1, 2, 3, 8), яка є юридичною особою, що створена для представлення спільних інтересів різних об`єднань.

5.6.Колегія суддів враховує, що житлові будинки №43/1 - 43/10 не були окремим об`єднанням на момент входження до складу ОСЖК "Комплекс 3", однак зазначає, що вказані обставини, у цілому, з урахуванням чинної на той час редакції Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", спростовують доводи позивача про неможливість представлення прав та інтересів співвласників різних житлових будинків одним об`єднанням та спільного використання ними переданого в управління майна.

5.7.Крім того, частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.8.Відповідно до статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

5.9.Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.10.З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених прав і охоронюваних законом інтересів, відтак захисту підлягає порушене право особи.

5.11.Посилаючись на те, що спірне рішення не відповідає положенням статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" позивач вказує, що ухвалення рішення про прийняття ОСОБА_2 до складу членів об`єднання порушило право власності позивачки на частку у спільному майні ОСЖК "Кантрі", оскільки ОСОБА_2 , не сплативши жодних грошових коштів, жодних внесків або платежів, отримав частку в праві спільної часткової власності в розмірі 55,55% на вже існуюче майно об`єднання, в той час як частка позивача зменшилась із 25% до 11,1%.

5.12.Колегія суддів зазначає, що оскільки вступ особи до об`єднання не є законодавчо визначеною підставою набуття права власності на майно, а також враховуючи, що позивачем не доведено, що внаслідок вступу ОСОБА_2 до ОСЖК "Комплекс 3" останній оспорює право на майно об`єднання, яке було придбано/створено без його участі та до вступу ОСОБА_2 до ОСЖК "Комплекс 3", твердження позивачки про порушення її майнових прав внаслідок прийняття спірного рішення ґрунтуються лише на припущеннях, а тому зазначені доводи не можуть бути підставою для визнання недійсним рішення зборів.

5.13.Водночас, у разі виникнення між учасниками цієї справи спору щодо поділу майна об`єднання або користування ним, вказані учасники можуть скористатись способом захисту прав, визначеним пунктами 1, 3 частини другої статті 16 ЦК України, втім, встановлення відповідних обставин не відноситься до предмету доказування у цьому спорі.

5.14.Отже, наведені позивачкою доводи порушення її прав прийняттям оспорюваного рішення колегія суддів вважає безпідставними.

5.15.Поряд з цим, у процесі розгляду справи судом установлено, що на загальні збори членів ОСЖК "Комплекс 3", що відбулись 04.10.2013, з`явились всі члени об`єднання (6 чоловік) - ОСОБА_9 представник ОСОБА_10 (будинок №1), ОСОБА_4 (будинок №2), ОСОБА_11 представник ОСОБА_1 (будинок АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (будинок АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (будинок №7), ОСОБА_7 (будинок АДРЕСА_6 ), і щодо всіх питань порядку денного вказаних загальних зборів членів об`єднання рішення приймались членами об`єднання одноголосно, у тому числі рішення по питанню 5 порядку денного, що підтверджується протоколом №19 від 04.10.2013 загальних зборів ОСЖК "Комплекс 3", і сам протокол №19 від 04.10.2013 загальних зборів ОСЖК "Комплекс 3" був підписаний всіма зазначеними членами товариства та запрошеними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

5.16.З огляду на викладене вище, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у процесі розгляду справи позивачкою не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення у спірних відносинах будь-яких її прав чи інтересів відповідачем.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

6.4.Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд