ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 2-118/2001

1. Описова частина

29 жовтня 2021 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулося до апеляційного суду із заявою, в якій просило визнати виконавчий документ - дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») 6 818 943,70 грн таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, ДП «НАЕК «Енергоатом» посилалося на пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа, а також з тих підстав, що боржник виконав рішення суду в повному обсязі.

Київський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2021 року заяву задовольнив. Визнав виконавчий документ - дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року № 2-118/2001 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») 6 818 943,70 грн таким, що не підлягає виконанню. Скасував зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-118/2001, застосоване ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.

Суд мотивував ухвалу тим, що дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001, та пред`явлений стягувачем у 2021 році як виконавчий документ, не відповідає вимогам закону, оскільки цей виконавчий документ виданий поза межами строку для його примусового пред`явлення і суд цей строк не поновлював. Таким чином, заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню у зв`язку з наявністю для цього процесуально-правових підстав, а саме пред`явлення виконавчого листа до виконання після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

При цьому суд вважав необґрунтованими доводи заявника про наявність підстав для задоволення заяви у зв`язку з повним виконанням рішення суду, оскільки вважав встановленими обставини, які звільнені від доказування, про те, що рішення суду не виконано, а тому дійшов висновку, що з цих підстав заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою.

У січні 2022 року Фірма «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду про те, що на момент видачі дублікату виконавчого документа від 01 вересня 2015 року строк на пред`явлення такого документа сплив ще в 2009 році, оскільки постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 625/10 визнано неправомірною та скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15 липня 2021 року, а тому стягувач не пропустив строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Хоча в тексті оскаржуваної ухвали суд і посилався на скасування постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року, однак з незрозумілих причин не надав цій обставині належної правової оцінки. Факт скасування постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 означає, що таке виконавче провадження було протиправно закінчено, а отже, стягувач не міг пропустити строк на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, оскільки такий виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання у встановлений строк - в січні 2003 року. При цьому стягувач не відкликав цей лист і не просив державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з інших підстав. Таким чином, у зв`язку зі скасуванням постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 листопада 2007 року виконавче провадження слід вважати таким, що триває починаючи з 27 січня 2003 року, і таким, що не закінчувалось, тому, відповідно, стягувач не пропускав строків для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а тому не звертався і не був зобов`язаний звертатись до суду щодо вирішення питання про поновлення строків.

Стягувач неодноразово намагався пред`явити дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року до примусового виконання після його отримання на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 01 вересня 2015 року, проте наявність незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 листопада 2007 року була суттєвою перешкодою для відновлення виконавчого провадження і для виконання судового рішення.

У лютому 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом»подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що це судове рішення є законним і обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пред`явлений стягувачем у 2021 році дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 не відповідає вимогам закону, тому що виданий поза межами строку для його примусового пред`явлення і цей строк суд не поновлював.

2. Мотивувальна частина

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України визначено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Апеляційна скарга Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частин першої, другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як відомо з матеріалів справи та встановлено судом, 17 липня 2000 року Арбітражний суд м. Стокгольма (Швеція) ухвалив рішення про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» 2 787 971,00 німецьких марок та відсотки із вказаної суми за ставкою 1 % за кожний місяць із січня 1996 року до дня здійснення платежу. Крім того, згідно з рішенням боржник зобов`язаний відшкодувати стягувачу витрати, пов`язані з арбітражним процесом, в розмірі 16 490,00 німецьких марок, 12 871,00 дол. США, 118 500,00 шведських крон, 1 000,00 євро, а також сплатити відсотки з указаних у пункті (а) сум згідно з обліковою ставкою, встановленою Державним банком Швеції, яка діяла протягом прострочення платежу, які нараховуються з дня прийняття рішення до дня такої сплати. Також за цим рішенням суду боржник зобов`язаний відшкодувати стягувачу гонорари арбітрів, а також сплатити витрати, вказані у рішенні, а саме 101 200,00 шведських крон, 120 000,00 шведських крон і 25 % податку на додану вартість на вказаний гонорар.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 листопада 2001 року частково задоволено клопотання представника Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (Німеччина) та дозволено виконання рішення арбітражного суду в м. Стокгольмі від 17 липня 2000 року на території України. Видано виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу у розмірі 2 787 971,00 німецьких марок та витрат, пов`язаних з арбітражним процесом, в розмірі 16 490,00 німецьких марок, 12 871,00 дол. США, 118 500,00 шведських крон та 1 000,00 євро. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 березня 2002 року змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду в м. Стокгольмі від 17 липня 2000 року. Видано виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу в розмірі 6 818 943, 70 грн.

У січні 2003 року виконавчий лист від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 був пред`явлений стягувачем до примусового виконання, а 27 січня 2003 року державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрив виконавче провадження № 625/10.

Заявник як на підставу для задоволення заяви в цій справі посилався на те, що виконавчий лист було пред`явлено до виконання після закінчення строку пред`явлення його до виконання.

У частині другій статті 432 ЦПК України, на яку посилався заявник у цій справі закон не дає чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Задовольняючи заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню, дубліката виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001, суд виходив з того, що він не відповідає вимогам закону, оскільки цей виконавчий документ виданий поза межами строку для його примусового пред`явлення і суд цей строк не поновлював.

Зазначені висновки суду є помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як відомо з матеріалів справи, 24 жовтня 2007 року між ДП «НАЕК «Енергоатом» і Фірмою «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» в особі повіреного Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок 2006» (далі - ТОВ «Крок 2006») був укладений договір про заміну первинного зобов`язання новим між тими самими сторонами № 2082/10-НАЕК. 25 жовтня 2007 року на виконання умов цього договору ДП «НАЕК «Енергоатом» перерахувало на банківські реквізити повіреного (ТОВ «Крок 2006») грошові кошти в сумі 6 818 943,70 грн.

Згідно з постановою державного виконавця від 28 листопада 2007 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» заборгованості у розмірі 6 818 943,70 грн закінчено на підставі заяви про погашення заборгованості у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 вересня 2015 року у справі № 2-118/2001 задоволено заяву Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» та видано дублікат виконавчого листа.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ від 30 березня 2016 року ухвала Апеляційного суду міста Києва від 01 вересня 2015 року залишена без змін. При цьому, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що оригінал виконавчого документа втрачено, оскільки його немає у відділі Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, який здійснював стягнення за виконавчим листом, ні в Шевченківському районному суді міста Києва, який долучив оригінал виконавчого провадження до кримінального провадження, а також відсутній і у стягувача.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2021 року задоволено клопотання стягувача про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження, поновлено стягувачу строк на оскарження постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 625/10 за виконавчим листом № 2/118.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15 липня 2021 року (справа № 2-118/2001), визнано неправомірною та скасовано вказану постанову державного виконавця відділу від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 625/10 з примусового виконання виконавчого листа № 2-118, виданого 05 листопада 2001 року Апеляційним судом міста Києва про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості.

У зазначеній справі суди встановили, що за фактом вчинення невстановленими особами ТОВ «Крок 2006» і ДП «НАЕК «Енергоатом» злочину, направленого на незаконне заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом», за частиною п`ятою статті 191 КК України порушено кримінальну справу, в ході розслідування якої матеріали виконавчого провадження № 625/10 вилучено на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, зміненим вироком Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 761/19733/13-к, встановлено, що директор ТОВ «Крок-2006» ОСОБА_1 за попередньою змовою із не встановленою розслідуванням особою, з метою шахрайського заволодіння майном 16 жовтня 2007 року подала до ДП НАЕК «Енергоатом» пакет підроблених документів щодо стягнення боргу в сумі 6 818 943,70 грн на користь компанії «G+Н MONTAGE GmbH» як уповноважена особа вказаної компанії, а саме: лист про те, що вона є повноважним представником компанії «G+Н MONTAGE GmbH» з питань сплати заборгованості, довіреність від 23 лютого 2007 року, нібито видану X. Ліппманом у м. Києві, якою він повідомив ДП НАЕК «Енергоатом» про призначення ТОВ «Крок-2006» та особисто директора Хмеленко О. А. представником з погашення заборгованості, та договір доручення від 15 лютого 2007 року № 15-02, укладений між ТОВ «Крок-2006» і компанією «G+Н MONTAGE GmbH».

На підставі поданих ОСОБА_1 документів ДП «НАЕК «Енергоатом» 25 жовтня 2007 року перерахувало на рахунок ТОВ «Крок-2006» грошові кошти в сумі 6 818 943, 70 грн, які ОСОБА_1 26 жовтня 2007 року перерахувала на рахунок підприємства з ознаками фіктивності ПП «Онікс-Трейд», а не на рахунок німецької компанії «G+Н MONTAGE GmbH» та в подальшому використала із невстановленою особою на власний розсуд.

26 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернулася до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із тим, що ДП НАЕК «Енергоатом» повністю погасило борг перед компанією «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+Н MONTAGE GmbH») у сумі 6 818 943,70 грн, додавши до заяви підроблені документи про те, що вона є повноважним представником компанії «G+Н MONTAGE GmbH» з питань сплати заборгованості.

Постановою Верховного Суду від 25 березня 2021 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року та вирок Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Доказів одержання Фірмою «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» від боржника ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів на погашення боргу в розмірі 6 818 943,70 грн немає, а отже, доказів належного та в повному обсязі виконання рішення арбітражного суду м. Стокгольмі від 17 липня 2000 року, суду не надано.

У зв`язку із зазначеним суди дійшли висновку про неправомірність оскарженої постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року та необхідність її скасування.

Також суд встановив, що дублікат виконавчого листа представник Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» у вересні 2021 року пред`явив до примусового виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) згідно із заявою від 26 серпня 2021 року б/н.

Зазначені судові рішення та встановлені у цій справі обставини, зокрема, щодо неправомірності постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 625/10 з примусового виконання виконавчого листа № 2-118, виданого 05 листопада 2001 року Апеляційним судом міста Києва; встановлення у вироці Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року, з урахуванням змін, унесених вироком Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, правових наслідків дій ОСОБА_1 , у тому числі тих дій, які призвели до прийняття державним виконавцем постанови від 28 листопада 2007 року, які відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України є обов`язковими для судів, що розглядають справу; встановлення при розгляді справи про видачу дубліката виконавчого листа того факту, що оригінал виконавчого документа втрачено, оскільки його немає у відділі Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, який здійснював стягнення за виконавчим листом, ні в Шевченківському районному суді міста Києва, який долучив оригінал виконавчого провадження до кримінального провадження, ні у стягувача; неодноразові звернення стягувача до судових органів з відповідними скаргами (заявами) - дають підстави для висновку, що Фірма «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» не пропускала строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду 15 липня 2021 року виконавче провадження № 625/10 було неправомірно закінчене у 2007 році та з не залежних від стягувача причин оригінал виконавчого документа був втрачений, а тому замість нього був виданий дублікат, який підлягає виконанню замість втраченого оригіналу виконавчого документа. Тобто дублікат виконавчого документа фактично був виданий для упорядкування матеріалів виконавчого провадження та можливості подальшого здійснення виконавчих дій.

Таким чином, немає підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно частинами першою другою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, Верховний Суд як суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа - дубліката виконавчого листа від 05 листопада 2001 року таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги Фірма «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») сплатила судовий збір в розмірі 2 481,00 грн, а тому ці витрати підлягають стягненню на її користь з ДП НАЕК «Енергоатом».

Керуючись статтями 24, 141, 259, 351, 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду