ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/10140/20

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року, прийняте у складі судді Скочок Т.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (головуючий), Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

І. Суть спору:

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень корпусу №21 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Борщагівська, 122 у Солом`янському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень корпусу №21 та накладенням печатки на розподільчий електрощит.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за результатами перевірки додержання (виконання) Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складно акт від 07.02.2020 №135, в якому зафіксовано 29 пунктів порушень, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. На підставі наказу від 26.12.2019 №1117 позивачем було проведено позапланову перевірку додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема, перевірку навчального корпусу № 21 КПІ ім. Ігоря Сікорського, розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 122 у Солом`янському районі м. Києва, за результатами якого складено акт №135 від 07.02.2020 (а.с.18-23), в якому зафіксовані наступні порушення:

1) пункти 7, 8, 10 розділу II ППБУ - відсутні інформаційні покажчики з питань пожежної безпеки;

2) пункт 6 розділу II, пункт 3 розділу І ППБУ - не відкориговані плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі в порушенні пункту 1 розділу II «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України» затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 № 974, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 129/29359;

3) пункт 5 розділу II ППБУ - не розроблена та не затверджена керівником інструкція до схематичного плану евакуації, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників;

4) пункт 12 розділу II, пункт 3 розділу І ППБУ - з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння не створено добровільну пожежну охорону в порушенні пункту 6 розділу II «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України»;

5) пункт 16 розділу II ПББУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки;

6) пункт 2.23 глави 2 розділу III, пункт 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ - не підтверджено клас вогнестійкості ЕІ 30 елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитової);

7) пункт 2.12 глави 2 розділу III ППБУ - на дверях горищ, технічних поверхів, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

8) пункт 2.23 глави 2 розділу III, пункт 22 розділу II ППБУ - вікна сходових кліток типу СК1 не обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів в порушенні нормативної вимоги;

9) пункт 2.23 глави 2 розділу III, пункт 22 розділу II ГІПБУ - допускається влаштування перегородок на 9 та 7 поверхах корпусу, які перекривають вікна в торці коридору в порушенні нормативної вимоги;

10) пункт 2.27 глави 2 розділу III ПІІБУ - двері евакуаційних виходів з поверхів та будівлі корпусу замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа;

11) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - приміщення корпусу не обладнані евакуаційним освітленням;

12) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається влаштування на сходовій клітині 7-го поверху решітки, яка перешкоджає вільній евакуації людей;

13) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається зберігання матеріальних цінностей під сходовою кліткою;

14) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток;

15) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається заміна скла, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне, у дверях сходових кліток;

16) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається зменшення (закладення) нормативної площі фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток;

17) пункт 1.4 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається застосування саморобних некаліброваних плавких вставок запобіжників;

18) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не надані акти проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями;

19) пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не надано технічний звіт проведення заміру опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

20) пункт 1.21 глави 1 розділу V ППБУ - не надано результати перевірки захисту будівлі корпусу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

21) пункт 1.21 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення корпусу не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) в порушенні п. 7.1.1 Таблиці А.1 Додатку Атап. 5.3. ТаблиціБ.1 Додатку Б ДБН В,2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

22) підпункт 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено випробування мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу на тиск та витрату води з оформленням акта;

23) підпункт 2 пункту 2.2. глави 2 розділу V ППБУ - не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентеля;

24) підпункт 6 пункту 2.2. глави 2 розділу V ППБУ - шафки пожежних кран- комплектів на поверхах корпусу не мають пристосовань для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

25) підпункт 9 пункту 2.2. глави 2 розділу V ППБУ - не здійснено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

26) підпункт 4 пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено перевірку насосної станції з реєстрацією результатів у журналі;

27) пункти 3.6 та 3.9 глави 3 розділу V, пункт 3 розділу 1 ППБУ - поверхи будівлі корпусу не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) в порушенні пункту 8 розділу VI «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України»;

28) підпункт 8 пункту 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ - допускається влаштування складського приміщення в приміщенні підвалу, у якому відсутні вікна з приямками та відсутня система димовидалення;

29) пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

5. Акт підписано уповноваженою особою відповідача без зауважень та заперечень щодо проведеної перевірки та складення акту.

6. У зв`язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, позовні вимоги задоволено.

8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано суду доказів усунення всіх порушень, вказаних в акті перевірки від 07.02.2020 №135, наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень корпусу №21 НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» шляхом знеструмлення електроживлення приміщень та накладенням печатки на розподільчий електрощит до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 07.02.2020 №135.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Не погодившись з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

9.1. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права, а саме статей 68,70 Кодексу цивільного захисту України без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 26 квітня 2021 року у справі №640/10129/20, від 16 вересня 2020 року у справі №816/4755/15, від 24 листопада 2020 року у справі №826/10169/18, від 31 жовтня 2019 року у справі №580/32/19.

9.2. Також скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду викладених у постановах від 28 травня 2019 року у справі №819/1850/17, від 19 березня 2020 року у справі №140/2323/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №560/639/19 порушено принцип пропорційності між використовуваним позивачем засобами та метою, яка ними досягається, й недоцільністю застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень навчального корпусу.

9.3. Скаржник як на підставу для касаційного оскарження судового рішення також посилається на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України (суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України)).

10. В обґрунтування доводів касаційної скарги вказує, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини й підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава його застосування. Відповідна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 24 листопада 2020 року у справі № 826/10169/18 за схожих фактичних обставин. Замість цього, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції послався на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, відповідно до яких станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції низка порушень залишались такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Таким чином, під час прийняття рішення судом апеляційної інстанції не було враховано обставини й підстави, які існували на час ухвалення ним судового рішення, а були враховані лише ті обставини й підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування до відповідача.

10.1. Наголошує на тому, що порушення у вигляді відсутності системи протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей), в тому числі й евакуаційного освітлення, відповідно до практики Верховного Суду не може визнаватись таким, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок про усунення відповідачем всіх порушень, крім порушень пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ (приміщення корпусу не обладнані евакуаційним освітленням) та пункту 1.21 глави 1 розділу V ППБУ (приміщення корпусу не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей)). З урахуванням практики Верховного Суду, зазначені порушення не можуть визнаватись такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Отже, на час ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення Відповідачем було усунуто всі ті порушення, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, застосувавши до відповідача захід реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень корпусу № 21 за незначну кількість порушень, які не становлять загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд апеляційної інстанції порушив принцип пропорційності між порушенням і покаранням за нього.

10.2. Також, скаржник зазначає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції розглянуто додатково акт від 30.12.2020 № 594 та припис від 05.01.2021 № 463 про усунення порушень у приміщеннях корпусу №21 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та встановлено, що відповідачем повністю усунуто всі порушення, крім двох порушень: пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ (приміщення корпусу не обладнані евакуаційним освітленням); пункту 1.21 глави 1 розділу V ППБУ (приміщення корпусу не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей)). При цьому, відповідач звертає увагу, що ним вже усунуто й зазначені два порушення, що підтверджується виконаним Договором підряду № ВТ-21161 від 23.06.2021. Зазначений договір було укладено саме з метою усунення порушень пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ (приміщення корпусу не обладнані евакуаційним освітленням) та пункту 1.21 глави 1 розділу V ППБУ (приміщення корпусу не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей)), які суд апеляційної інстанції передчасно визнав такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і застосував за них крайній захід реагування до відповідача. На підтвердження обставини щодо усунення зазначених порушень надається копія Акту оцінки (перевірки) відповідності системи автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщування про пожежу, системи передавання тривожних сповіщень від 03.11.2021 № 23, а також копія листа відповідача від 09.11.2021 № Р/0600.01/0452.01/5099/2021 як доказ звернення до позивача з проханням провести позапланову перевірку для підтвердження повного усунення порушень, зазначених в Акті № 135 від 07.02.2020. Отже, станом на дату подання цієї касаційної скарги, відповідачем усунуто всі порушення, зафіксовані в Акті від 07.02.2020 № 135, у повному обсязі.

10.3. У зв`язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

11. У відзиві на касаційну скаргу, позивач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.

12. В своїх поясненнях, наданих до суду касаційної інстанції, відповідач також зазначає, що ним усунуто всі порушення, що були зафіксовані в Акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 № 135. Копія Акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14.01.2022 № 2 додається.

V. Джерела права й акти їх застосування

13. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

15. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

16. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.

17. Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

18. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

19. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

20. Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

20.1. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

21. Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

21.1. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. Висновок Верховного Суду

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

24. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень корпусу №21 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Борщагівська, 122 у Солом`янському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень корпусу №21 та накладенням печатки на розподільчий електрощит.

25. Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

26. Таким чином, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень навчального корпусу №21 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 122 у Солом`янському районі м. Києва, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень корпусу №21 та накладенням печатки на розподільчий електрощит до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

27. Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що виявлені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення та потребують усунення.

28. В свою чергу, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до припису від 05.01.2021 №463 про усунення порушень у приміщеннях корпусу №21 НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», виданого за результатами проведення перевірки в акті від 30.12.2020 №594, ним підтверджується усунення майже всіх виявлених порушень, окрім двох:

- пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - приміщення корпусу не обладнані евакуаційним освітленням;

- пункт 1.21 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення корпусу не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) в порушенні п.7.1.1 Таблиці А.1 Додатку А таб.5.3. Таблиці Б.1 Додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

29. Також, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач наголошував, що зазначені порушення перебувають в процесі усунення, що пов`язано з проведенням процедури публічних закупівель та укладенні відповідних договорів, при цьому вони не створюють очевидної загрози життю та здоров`ю людей.

30. Крім того, відповідачем надано інформацію, що ним вже усунуто й зазначені два порушення, що підтверджується виконаним Договором підряду № ВТ-21161 від 23.06.2021. Зазначений договір було укладено саме з метою усунення порушень пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ (приміщення корпусу не обладнані евакуаційним освітленням) та пункту 1.21 глави 1 розділу V ППБУ (приміщення корпусу не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей)), які суд апеляційної інстанції передчасно визнав такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і застосував за них крайній захід реагування до відповідача. На підтвердження обставини щодо усунення зазначених порушень відповідачем надано копію Акту оцінки (перевірки) відповідності системи автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщування про пожежу, системи передавання тривожних сповіщень від 03.11.2021 № 23, а також копія листа відповідача від 09.11.2021 № Р/0600.01/0452.01/5099/2021 як доказ звернення до позивача з проханням провести позапланову перевірку для підтвердження повного усунення порушень, зазначених в Акті № 135 від 07.02.2020.

31. Як вбачається з оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, мотиви якими керувалися суди задовольняючи позов, зводяться до того, що відповідачем не надано доказів щодо повного усунення порушень виявлених під час перевірки. Поряд з цим, судами не взято до уваги й не надано оцінки тим порушенням, які були усунені під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також, безпосередньо судом апеляційної інстанції не досліджено докази про усунення порушень, які відповідач надавав вже під час вирішення справи в апеляційному суді.

32. Так, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях вказали перелік зафіксованих в актах перевірок позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування, зокрема, щодо порушень, які на час розгляду справи залишились неусунутими відповідачем. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими.

33. Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

34. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

35. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

36. Так, поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

37. При обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень навчального корпусу №21 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

38. При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

39. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

40. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17.

41. Як було зазначено вище, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем усунуто майже всі виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, окрім двох порушень.

42. Так, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції залишилися не усуненими лише два порушення (пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ та пункт 1.21 глави 1 розділу V ППБУ), які продовжували усуватися, на підтвердження чого відповідачем були надані відповідні доказами.

43. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді касаційної інстанції відповідач надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що ним усунуто всі порушення, що були зафіксовані в Акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 № 135. Копія Акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14.01.2022 № 2 додається.

44. Крім того, Суд зазначає, що позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації приміщень навчального корпусу №11 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», а якщо неможливо - то чому.

45. При цьому, як наголошує позивач, з чим погодилися і суди першої та апеляційної інстанцій, належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

46. Суд з цього приводу зазначає наступне.

47. Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

48. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

49. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

50. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

51. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

52. Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

53. В контексті спірних правовідносин, що склались у цій справі, слід зазначити, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

54. За таких обставин, доводи позивача та судів попередніх інстанцій про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/13895/16 та у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №580/32/19.

56. У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто всі виявлені позивачем порушення вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування до нього крайнього заходу реагування.

57. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

58. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

58.1. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

59. З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 КАС України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.