ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 718/941/17

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивачі) звернулися до суду з позовом про визнання протиправною відмову відповідача №148 від 24.03.2017 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов?язання надати засвідчену нотаріально письмову згоду на вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення (землі лісового фонду), що розташована в Ревнянському лісництві квартал №2, літера ділянки 13, загальною площею 1,31 га, що перебуває в адміністративних межах Глинницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області для передачі: у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства; у власність ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, відповідно до рішень Глиницької сільської ради від 01.11.2013.

В обгрунтування позовних вимог покликались на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . За даною адресою обліковується земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. До даної земельної ділянки прилягають також дві ділянки площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства та 0,44 га. Рішенням Глиницької сільської ради позивачам надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою. Звернувшись до Держземагенства позивачам було роз`яснено, що дана земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована на території Ревнянського лісництва і знаходиться в користуванні ДП Чернівецькій лісгосп. Звернувшись до ДП «Чернівецьке лісове господарство» позивачі отримали відмову щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що слугувало підставою звернення до суду.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Глиницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області №62/24 від 01.11.2013 громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та державну реєстрацію в установленому порядку для будівництва, і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею - 0,25 га, у спільну сумісну власність, яка розташована по АДРЕСА_1 та для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею-0,65 га, розташовану в с. Коростувата в адміністративних межах Глинпицької сільської ради; також надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності па земельну ділянку, орієнтовною площею-0,44 га в адміністративних межах Глиницької сільської ради (за межами населеного пункту).

Згідно листа Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області №Ко-325 за інформацією відділу Держземагенства у Кіцманському районі Чернівецької області, зазначена земельна ділянка загальною площею 1,31 га віднесена до земель лісогосподарського призначення та розташована на території Ревнянського лісництва і знаходиться в користуванні ДП Чернівецький лісгосп. Також в зазначеному листі позивачам рекомендовано для надання дозволу на роброблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і для ведення особистого селянського господарства звернутися за письмовою згодою до землекористувача - ДП "Чернівецький лісгосп", на вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення, засвідченою нотаріально.

Листом №148 від 24.03.2017 відповідач відмовив ОСОБА_3 в наданні згоди на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та будівництва на даній території, оскільки згідно розпорядження КМУ №610 від 10.04.2008 зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення.

Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29.05.2017 позов задоволено.

Визнано неправомірною відмову Державного підприємства «Чернівецький лісгосп» Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства №148 від 24.03.2017 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та надання письмової згоди на вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Зобов`язано Державне підприємство «Чернівецький лісгосп» Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства надати засвідчену нотаріально письмову згоду на вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення (землі лісового фонду), що розташована в Ревнянському лісництві квартал №2, літера ділянки 13, загальною площею 1,31 га, що перебуває в адміністративних межах Глинницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області для передачі: у спільну сумісну власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства; у власність ОСОБА_2 , 1975 року народження, мешканця АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства, відповідно до рішень Глиницької сільської ради від 01.11.2013 року.

Постановою вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29.05.2017 скасовано та прийнято нову про відмову в позові.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відмова ДП «Чернівецьке лісове господарство» щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не ґрунтується на законних вимогах та суперечить положенням чинного законодавства. Також суд дійшов висновку, що земельна ділянка, на яку претендують позивачі, щодо якої рішенням Глиницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області №62/24 від 01.11.2013 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, не відноситься до земель лісогосподарського призначення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції зіслався на те, земельна ділянка відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення та повинна використовуватися для потреб лісового господарства, а не для особистого селянського господарства. Приймаючи до уваги розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" вказав, що на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення із земель лісового фонду для надання у власність чи в користування зі зміною цільового призначення, накладено мараторій, а відтак відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, а також керувався у своїй діяльності актом Кабінету Міністрів України.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивачі покликаються на те, що судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги вірне трактування судом першої інстанції положень ст.120 Земельного кодексу України щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок. Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання по суті зіслався на підзаконний акт - розпорядження КМУ №610-р від 10.04.2008 «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», який втратив чинність.

Також покликались на те, що з аналогічних підстав уже приймалось рішення Кіцманського районного суду від 14.07.2009 у справі №2-а-798.

Присили скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України - земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Приписами ч. 1 чт. 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії: Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За правилами частини 5 цієї статті земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок та повинні містити письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч. 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що земельні ділянки, за дозволом на вилучення яких позивачі звернулись до відповідача, належать до земель лісогосподарського призначення, надання згоди на вилучення яких зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками».

За таких обставин суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо правомірності відмови погодження вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення та прийняв законне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Покликання позивачів в обгрунтування касаційної скарги на те, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року №610-р втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року №401-р і не могло бути застосоване судом апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки апеляційним судом перевірялась законність дій відповідача, станом на час вчинення яких розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року №610-р діяло і підлягало виконанню відповідними суб?єктами.

Також є безпідставним покликання позивачів в обгрунтування касаційної скарги на рішення Кіцманського районного суду від 14.07.2009 у справі №2-а-798, оскільки таке рішення постановлено з інших фактичних обставин і розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року №610-р у цій справі не застосовувалось.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 352, 356 КАС України, Суд