ПОСТАНОВА
головуючого Стародуб О.П.,
суддів Кравчук В.М., Єзеров А.А.
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2017 (суддя - Шуліка О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (судді - Головко О.В., Панченко О.М., Ясенова Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015;
-зобов`язати Світловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області призначити пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 з 22.05.2017.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 26.02.2016 перебуває на обліку в Світловодському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримує пенсію за віком.
У квітні 2017 року позивач звернулася до Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області з заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Листом №2560/05-25 від 05.05.2017 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення їй пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». В обгрунтування відмови посилався, зокрема, на те, що надані нею довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям не можуть бути застосовані, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме постанові правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» №1-3 від 17.01.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
У травні 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області з заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Листом № 3148/08-25 від 06.06.2017 відповідач повторно відмовив позивачу у призначенні пенсії державного службовця. Посилався на те, що надані довідки про заробітну плату не відповідають постанові правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» № 1-3 від 17.01.2017, суми, зазначені в довідках, вказані по посаді, яка не є посадою державного службовця.
Вважаючи такі рішення та дії протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що має право на призначення пенсії державного службовця, водночас відповідачем протиправно відмовлено у її призначенні.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18.08.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 , пенсії державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року.
Зобов`язано Світловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 , пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року з 22 травня 2017 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має достатній стаж державного службовця, необхідний для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Що стосується форми довідки, поданої позивачем разом з заявою про призначення пенсії, то суди виходили з того, що на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії не було визначено за якою формою необхідно надавати до УПФУ довідку про складові заробітної плати, а тому вказана обставина не може бути підставою для позбавлення права особи на належне пенсійне забезпечення. При цьому, суди виходили з того, що в матеріалах справи містяться довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 , видані Онуфріївським районним центром зайнятості за формою, затвердженою постановою правління ПФ України № 1-3 від 17.01.2017, які було додано позивачем до заяви про призначення пенсії від 22.05.2017, що відповідає вимогам Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №766/30634, який набрав чинності 21.07.2017.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги відповідач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що надані позивачем довідки про заробітну плату видані з порушенням Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 від 14.09.2016 неуповноваженою особою.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просила у її задоволені відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до Закону України від 10.12.2015р. № 899-VIII "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (вступив в дію з 01.05.2016р.).
Згідно підпункту 1 пункту 2 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015р. №899-VIII "Про державну службу" визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723 "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» №889 передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пунктами 10 та 12 Прикінцевих положень Закону залишено право на призначення пенсій за нормами статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 особам, які до 01.05.2016 року набули певну кількість стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723. Зокрема, таким правом користуються державні службовці, які станом на 01.05.2016 року не займають посади державної службові, але набули не менше 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та особи, які набули не менше 10 років такого стажу та станом на 01.05.2016 року займають посади державних службовців.
Як встановлено судами та не заперечується відповідачем, на час набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ позивач досягла пенсійного віку та мала 23 роки 11 місяців стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, тому має право на призначення пенсії державногослужбовця на підставі п. 12 Розділу ХІ Закону України від 10.12.2015 №899-VIII "Про державну службу".
Водночас, фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону №899-VIII стало подання довідки про складові заробітної плати неналежної форми, у зв`язку з неврегульованістю на час її звернення до відповідача питання щодо видачі довідок про складові заробітної плати державних службовцям, зокрема у разі відсутності відповідних посад державної служби.
Як встановлено судами попередніх інстканцій, на час звернення позивача до відповідача з заявами про призначення пенсії державного службовця, Порядок видачі довідок для призначення пенсій, у разі ліквідації державного органу, прийнято не було.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність законодавчого врегулювання зазначеного питання на час звернення позивача до відповідача, не може бути підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за умови наявності у неї такого права та відсутності заперечення з боку відповідача права позивача на таку пенсію.
Крім того, як було встановлено судами та не заперечується відповідачем, до заяви про призначення пенсії від 22.05.2017 позивачем було додано довідки, видані Онуфріївським районним центром зайнятості за формою, завтердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, що відповідає вимогам п. 5 Порядку №750 та давало відповідачу об`єктивну можливість визначити розмір пенсії, на яку позивач має право.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, а їх зміст зводиться до додаткової перевірки доказів, що в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки за наслідками касаційного перегляду в межах доводів касаційної скарги встановлено, що при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України,