ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 442/6065/20

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області (далі - приватний виконавець) Пиця А. А., заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), у якій просила: визнати неправомірною та скасувати постанову від 22 вересня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 62860033 для визначення вартості арештованого нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиця А. А 2 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Пиця А. А. 4 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 18 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року, постанову Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишено без змін.

У лютому 2022 року приватний виконавець Пиць А. А. звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив ухвалити додаткову постанову про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 5 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Заява мотивована тим, що разом із відзивом на касаційну скаргу він подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з доказами понесення таких витрат. Однак суд касаційної інстанції не вирішив питання розподілу судових витрат, а саме понесених ним витрат на професійну правову допомогу в суді касаційної інстанції.

Вивчивши заяву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява приватного виконавця Пиця А. А. про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у якій Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт перший частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження

№ 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

26 травня 2021 року разом з відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1 від приватного виконавця Пиця А. А., в інтересах якого діяв адвокат Репак В. В., надійшла заява, в якій він просив стягнути з ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу мотивована тим, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 14 травня 2020 року № 25, укладеного між ним Адвокатським бюро «Віталія Репака» йому було рахунок від 21 травня 2021 року № 18 за надані правничі послуги в суді касаційної інстанції.

Загальний розмір гонорару за надання клієнту правової допомоги складає 5 000,00 грн, з яких: підготовка та складання відзиву на касаційну скаргу - 4 годин, що становить до плати 4 000,00 грн; аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду для підготовки та складання відзиву на касаційну скаргу - 1 години, що становить до оплати 1 000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 24 травня 2021 року № 5302 приватний виконавець Пиць А. А. здійснив оплату рахунку на загальну суму 5 000,00 грн.

Ураховуючи наявні у матеріалах справи докази на підтвердження понесення приватним виконавцем Пицем А. А. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що ОСОБА_1 не зверталася до суду касаційної інстанції з клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, про стягнення яких просив приватний виконавець Пиць А. А., колегія суддів вважає обґрунтованими доводи приватного виконавця Пиця А. А., а отже, наявними підстави для стягнення з ОСОБА_1 на його користь 5 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Оскільки за результатами перегляду справи в суді касаційної інстанції Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення вимог касаційної скарги ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанціївідшкодуванню не підлягають.

Висновок за результатами розгляду заяви

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява приватного виконавця Пиця А. А. про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду