ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 587/2788/19

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Добро-Буд Інвест» (далі - ТОВ «Добро-Буд Інвест»), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сад-2014» (ОСББ «Сад-2014») про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради і скасування свідоцтва про право власності.

Вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира придбана шляхом прийняття участі у фінансуванні будівництва ТОВ «Добро-Буд Інвест». Вона не може користуватись підвалом в будинку як допоміжним приміщенням, так як доступ до нього закрито.

20 червня 2019 року у відповідь на запит отримано копію рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 15 серпня 2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку

АДРЕСА_2 » відповідно до якого право власності на підвальні приміщення, які сільрадою визначені як складські оформлено на ТОВ «Добро-Буд Інвест».

Позивач вважає, що зазначене рішення в частині оформлення права власності ТОВ «Добро-Буд Інвест» на складські приміщення підлягає скасуванню, оскільки співвласники будинку АДРЕСА_3 не надавали свою згоду на передачу у приватну власність ТОВ «Добро-Буд Інвест» підвальних приміщень розташованих у цьому будинку. Тому право володіння та користування підвалом, яке належить позивачеві, порушено.

ОСОБА_1 просила:

- визнати незаконним та скасувати пункти 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13 рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 15 серпня

2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 »;

- скасувати свідоцтво про право власності на складські приміщення буд. АДРЕСА_2 , видане ТОВ «Добро-Буд Інвест» на підставі рішення «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 ».

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 08 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями. Доказів на підтвердження того, що складські приміщення за адресою АДРЕСА_2 , є допоміжними не надано і підстав стверджувати про належність складських приміщень до допоміжних немає.

Постановою Сумського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 08 вересня 2020 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем оспорюється рішення Садівської сільської ради про оформлення права власності на складські приміщення в будинку АДРЕСА_2 за ТОВ «Добро-Буд Інвест», а також свідоцтво про право власності на ці приміщення, видані ТОВ «Добро-Буд Інвест». Тобто оспорюється речове право ТОВ «Добро-Буд Інвест» на спірні приміщення.

Таким чином належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 є ТОВ «Добро-Буд Інвест». Проте відповідачем вказана особа в позовній заяві не зазначена. Клопотання про залучення ТОВ «Добро-Буд Інвест» до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_1 в установленому ЦПК України порядку не було заявлено.

На стадії апеляційного розгляду справи залучення співвідповідачів ЦПК України не передбачено.

Аргументи учасників справи

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу, з урахуванням уточнень, мотивовано тим, що за змістом статей 12, 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача, не закриваючи провадження у справі. Тому з`ясувавши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд має роз`яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 454/1558/17, Суд першої інстанції не встановив належний склад учасників справи, не забезпечив реалізацію всіх процесуальних прав учасників справи, а апеляційний суд під час апеляційного перегляду справи на зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув, тому ухвалені у справі судові рішення відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суди обох інстанцій не прийняли до уваги норми частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію житлового фонду» та частини другої статті 382 ЦК України, відповідно до яких допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення ОСББ та вступу до нього. Для підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребується вчинення будь-яких додаткових юридичних дій. Суди не врахували висновки, викладені в рішенні Конституційного суду України від 09 листопада 2011 року №14-рп/2011, відповідно до яких власники квартир дво - або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

У квітні 2021 року Садівська сільська рада Сумського району Сумської області подала відзив на касаційну скаргу, в якому, зокрема зазначено, що у пункті 2 позовної заяви позивач оспорював речове право особи, яка не була залучена відповідачем по справі, що є порушенням частини п`ятої статті 12, частини першої статті 42, статті 48 ЦПК України. Тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушили норми процесуального права та застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 травня

2019 року у справі № 454/1558/17, від 18 липня 2018 року у справі

№ 916/2069/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 904/1040/18, від

15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року у справі

№ 914/843/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня

2019 року у справі № 552/7636/14-ц).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що позивачу належить квартира АДРЕСА_4 .

Зазначена квартира придбана позивачем шляхом прийняття участі у фінансуванні будівництва ТОВ «Добро-Буд Інвест», що підтверджується договором ДУ 01.0201010/08 від 13 лютого 2008 року про участь у фонді фінансування будівництва та договором про уступку майнових прав № ВП 01.0201010/08 від 14 лютого 2008 року.

Будинок, в якому знаходиться квартира позивача, є багатоквартирним (усього 108 квартир), має 10 поверхів. З технічного паспорту на будинок вбачається, що будинок має підвал площею 1021 кв. м, а також нежитлові (вбудовані) приміщення, загальною площею 742,5 кв. м.

Листом ОСББ «САД-2014» від 12 червня 2019 року № 4 позивачу повідомлено, що за інформацією, яка відома об`єднанню, підвал будинку АДРЕСА_5 , знаходиться у приватній власності і належить ОСОБА_2 , а рішенням виконавчого комітету Садівської сільської ради № 130 у 2008 році ці приміщення з невідомих їм обставин передані у приватну власність.

На запит позивача з Сумської РДА їй надіслано копію рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради Сумського району Сумської області № 130 від 15 серпня 2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_5 ».

Згідно пунктів 2.8 - 2.13 зазначеного рішення оформлено право власності з видачею свідоцтв про право власності ТОВ «Добро-Буд Інвест» на складські приміщення у будинку АДРЕСА_2 : № 8 загальною площею 108,00 кв. м; № 9 загальною площею 114,90 кв. м; № 10 загальною площею 50,00 кв. м; № 11 загальною площею 144,80 кв. м; № 12 загальною площею 117,80 кв. м; № 13 загальною площею 126,30 кв. м.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на складські приміщення № 8, 9, 10, 11, 12, 13 в будинку АДРЕСА_2 зареєстровано 04 жовтня 2008 року на підставі свідоцтв про право власності, виданих виконавчим комітетом Садівської сільської ради 24 вересня 2008 року; 25 вересня 2013 року право власності на вказані приміщення як на нежитлові зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від

24 грудня 2009 року.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем,не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (частини перша - четверта статті 51 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року в справі 203/2/19 (провадження № 61-6983св20) зазначено, що «визначений позивачем у позові склад сторін у справі (позивач та відповідач) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року в справі № 362/196/15 (провадження № 61-2916св20) зазначено, що «у справі, що переглядається, прокурор позовних вимог до ОСОБА_3 , якому спірна земельна ділянка передана у власність на підставі оспорюваного в цій справі рішення Глевахівської селищної радиВасильківського району Київської області від 23 лютого

2010 року № 851-34-V, не пред`явив, клопотань про залучення вказаної особи до участі у справі як співвідповідача не заявляв, а тому в задоволенні позовної вимоги про визнання рішення селищної ради недійсним слід було відмовити в зв`язку з неналежним складом співвідповідачів».

У справі, що переглядається, позивачем оспорюється рішення Садівської сільської ради про оформлення права власності на складські приміщення за ТОВ «Добро-Буд Інвест», а також свідоцтво про право власності на ці приміщення, видані ТОВ «Добро-Буд Інвест».

Тому позовні вимоги пред`явлені за неналежного суб`єктного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови в позові, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок щодо відповідної зміни мотивів рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

№ 362/196/15 (провадження № 61-2916св20), не дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції в незміненій апеляційним судом частині та постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій апеляційним судом частині та постанову апеляційного суду- без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду