ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 159/595/20

Описова частина

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни (далі - ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Білої І. В.), Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» (далі - ТОВ «ГІГ-АНТ»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним донарахування суми заборгованості за кредитним договором, визнання незаконними прилюдних торгів в частині продажу права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2015 року частково задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (поручителя) на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 3/7-В/3 р. від 26 липня 2006 року у розмірі 80 613, 27 доларів США.

У ПАТ КБ «Надра» триває процедура ліквідації. Згідно паспорта відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ КБ «Надра» 17 грудня

2019 року, розміщеного на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 19 листопада 2019 року, Фонд повідомив про проведення відкритих торгів з продажу наступних активів, що обліковуються на балансі ПАТ КБ «Надра», а саме, номер лоту

№ GL3N014029. Найменування активу: кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 103 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою.

У кредитний портфель входить право вимоги, в тому числі, й за кредитним договором № 3/7-В/3 від 26 липня 2006 року. Зазначена заборгованість за даним кредитним договором складає: залишок за тілом кредиту 76 6592,42 грн; залишок по відсотках 629 124,14 грн; залишок по комісіях 340 299,97 грн; залишок по пенях і по відсотках 1 361 352,55 грн, всього - 3 097 370,08 грн.

Позивач вважає, що умови торгів та сума боргу за вищезазначеним кредитним договором не відповідають вимогам закону, а сума заборгованості не відповідає зазначеній у судовому рішенні. Крім цього, у разі продажу прав вимоги (фінансування з дисконтом під відступлення права вимоги) між покупцем та банком в особі ліквідатора укладається договір факторингу, стороною якого (фактором) може бути банк або інша фінансова установа, уповноважена на здійснення фінансових операцій. Так як ТОВ «ГІГ-АНТ» не є ні банком, ні іншою фінансовою установою, відтак йому було незаконно продано, а ним незаконно придбано даний лот.

Оскільки кредитний договір № 3/7 від 26 липня 2006 року забезпечений іпотекою, предметом якої є будинок ОСОБА_2 , в якому ОСОБА_1 проживає зі своїми малолітніми дітьми на законних підставах і який є їх єдиним житлом, вважає, що внаслідок укладення договору факторингу порушено його права з урахування можливого відчуження будинку за рахунок незаконно збільшених грошових вимог за кредитним договором, що укладався з його братом.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними донарахування ТОВ «ГІГ-АНТ» суми заборгованості додатково до присудженої відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2015 року у справі № 159/5631/14-ц; визнати незаконними прилюдні торги від 17 грудня 2019 року з продажу лоту

№ GL3N014029, оформленого Протоколом електронного аукціону

№ UA-EA-2019-11-19-000019-а, у частині продажу права вимоги за кредитним договором № 3/7-В/3 від 26 липня 2006 року; визнати недійсним Договір

№ GL3N014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16 січня 2020 року, у частині відступлення права вимоги за кредитним договором

№ 3/7-В/3 від 26 липня 2006 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Білої І. В., ТОВ «ГІГ-АНТ», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним донарахування суми заборгованості за кредитним договором, визнання незаконним прилюдних торгів в частині продажу права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не є стороною спірних правовідносин та ним не доведено порушення відповідачами його прав чи інтересів внаслідок проведення донарахування заборгованості, прилюдних торгів та відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 .

20 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції матеріального права та норм процесуального права, просив передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Також заявник просив постановити окрему ухвалу за фактом корупційних дій ліквідатора ПАТ КБ «Надра».

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги, надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та сплатити судовий збір.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.

18 жовтня 2021 року справа надійшла до суду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанції ухвалили рішення, в яких порушили норми матеріального та процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанції є незаконним, оскільки ПАТ КБ «Надра» незаконно донарахував заборгованість, після чого незаконно відступив право вимоги ТОВ «ГІГ-АНТ».

ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції зробив хибний висновок, що права заявника не були порушені. Вказує, що суд першої інстанції фактично вказав, що його права будуть порушені лише після того, як ТОВ «ГІГ-АНТ» зверне стягнення на предмет іпотеки, в якому він проживає.

Також вказує, що судом першої інстанції не розглянуте його клопотання про витребування доказів та про приєднання доказів до матеріалів справи.

22 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «ГІГ-АНТ» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

У відзиві ТОВ «ГІГ-АНТ» зазначає, що після оформлення договору відступлення права вимоги не здійснювалося жодного донарахування заборгованості за даним кредитним договором.

Також вказує, що позивач ОСОБА_1 не є боржником згідно рішення суду та жодних вимог до нього товариство не пред`являло. Позивачем не доведено, в чому саме після проведення торгів і укладення сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги, порушено обсяг його прав та обов`язків, оскільки він не змінився, а мала місце лише зміна кредитора в існуючому зобов`язанні.

16 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

У відзиві Фонд зазначає, що касаційна скарга необґрунтована, а рішення судів попередніх інстанції є законними та обґрунтованими. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26 липня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2 (братом позивача ОСОБА_1 ) укладений кредитний договір № 3/7-В/3, за яким банк надав позичальнику кредит у сумі 35 000,00 доларів США на строк 240 місяців.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 26 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладено іпотечний договір, за яким позичальник передав банку в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами і будівлями та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2015 року частково задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 3/7-В/3 від 26 липня 2006 року у розмірі 80 613,27 доларів США.

Згідно з паспортом відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ КБ «Надра», розміщеного на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 листопада 2019 року, Фонд повідомив про проведення відкритих торгів з продажу наступних активів, що обліковуються на балансі ПАТ КБ «Надра». Номер лоту № GL3N014029. Найменування активу: кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 103 кредитними договорами, забезпеченими іпотекою.

За результатами торгів лот № GL3N014029 придбало ТОВ «ГІГ-АНТ».

16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ» укладений договір № GL3N014029 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Відповідно до пункту 2.1 договору № GL3N014029 за цим договором у порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін і доповнень до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 лютого 2020 року № 198911738, земельна ділянка площею 592 кв. м та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 3992 від 26 липня 2006 року. Власником та іпотекодавцем є ОСОБА_2 , а іпотекодержателем на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 16 січня 2020 року є ТОВ «ГІГ-АНТ».

ОСОБА_1 (позивач) проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживають: ОСОБА_2 - брат, ОСОБА_5 , 2006 року народження - дочка, ОСОБА_6 , 2009 року народження - дочка, ОСОБА_7 , 2005 року народження - син.

Мотивувальна частина

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Згідно зі статтею 526, 530, 610, частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 215 цього ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 липня 2066 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 (братом позивача) укладений кредитний договір № 3/7 - В/3, на забезпечення виконання якого ОСОБА_2 (іпотекодавець) передав в іпотеку банку належне йому майно - земельну ділянку площею 592 кв. м та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 не є стороною кредитних правовідносин, не укладав з банком будь-яких угод, тому не набуває прав та обов`язків за кредитним договором, укладеними між іншими сторонами угоди, власником іпотечного майна є ОСОБА_2 - брат позивача.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним донарахування суми заборгованості за кредитним договором, визнання незаконними прилюдних торгів у частині продажу права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги з тих підстав, що ОСОБА_1 не набув статусу сторони договору у розумінні статті 510 ЦК України.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, (провадження № 14-446цс18)).

Порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, судом апеляційної інстанцій зроблена належна правова оцінка доказів.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду