ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Градизьк Глобинського району Полтавської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
У провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК.
ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачений ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
07 лютого 2019 року до суду із заявою звернулася дружина ОСОБА_6 – ОСОБА_7 , яка прохала розглядати кримінальне провадження щодо її чоловіка в загальному порядку, з метою його реабілітації, проти закриття провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) заперечувала.
За результатом судового розгляду місцевий суд вироком від 14 вересня 2021 року визнав ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та виправдав за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із вироком суду, прокурор оскаржив його до апеляційного суду.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 23 жовтня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора з мотивів того, що згадана апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Аргументує свої вимоги тим, що сторона обвинувачення, звертаючись з апеляційною скаргою, не мала на меті продовжити «переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення», а лише реалізувала своє право на оскарження незаконного судового рішення, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, для утвердження законності та верховенства прав, а також досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК.
На переконання прокурора, суд діяв усупереч вимогам статей 396, 398 КПК, адже, отримавши апеляційну скаргу, не відкрив апеляційного провадження, а відмовив у його відкритті, проігнорувавши приписи ст. 399 КПК, трактуючи їх на власний розсуд. При цьому суд послався на ст. 417 КПК, що як стверджує касатор, є помилковим, оскільки відповідно до положень цієї статті єдиним законним механізмом реалізації її норм є закриття кримінального провадження.
З точки зору прокурора, апеляційний суд не дав стороні обвинувачення можливості представити суду докази того, що суд першої інстанції ухвалив незаконний вирок, і домогтися утвердження принципів законності та верховенства права.
Наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції грубо порушив загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 7 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як зазначалося вище, не погодившись із виправдувальним вироком суду щодо ОСОБА_6 , який на час ухвалення цього вироку помер, прокурор подав апеляційну скаргу, в ній просив скасувати зазначений вирок суду та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та у зв`язку з його смертю постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу на судове рішення місцевого суду, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Мотивував своє рішення суд тим, що виходячи з положень ст. 417 КПК, згідно з якою суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження, не передбачено скасування виправдувального вироку, а тому, за висновком апеляційного суду, виправдувальний вирок місцевого суду від 14 вересня 2021 року щодо ОСОБА_6 , який на час його постановлення помер, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Однак із таким рішенням суду апеляційної інстанції не може погодитися суд касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
За змістом ст. 373 КПК виправдувальний вирок є одним із видів вироків.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 392 КПК передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, ухвалені судом першої інстанції, які не набрали законної сили, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу.
Отже, виходячи з точного змісту вказаних положень процесуального закону, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 може бути оскаржений в апеляційному порядку, а тому відмова на підставі ч. 4 ст. 399 КПК у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора є необґрунтованою.
Той факт, що ОСОБА_6 до постановлення стосовно нього виправдувального вироку помер, не звільняв суд апеляційної інстанції від виконання повноважень, визначених КПК, перевірити зазначений вирок на відповідність його вимогам законності, обґрунтованості і вмотивованості, зокрема, відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, безпосередньо дослідженим доказам.
При цьому положення ст. 417 КПК, на які посилається апеляційний суд, з одного боку, не звужують змісту ст. 392 КПК, де визначено ті рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а отже, і не дають підстав апеляційному суду робити висновок на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, що виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_6 не є тим рішенням, яке підлягає апеляційному оскарженню, а з іншого боку — ці положення не є перешкодою для здійснення апеляційної процедури, оскільки апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному поряду, не обмежений прийняти рішення виключно про закриття апеляційного провадження.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд допустив істотні порушення вимог КПК, оскільки відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, на підставах, які не передбачені кримінальним процесуальним законом, і перешкодили суду належним чином забезпечити права і законні інтереси учасників кримінального провадження, а також й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 – скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд