ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/1109/21

1.1. Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними пунктів 2- 4 резолютивної частини рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 04.11.2020 № 41-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).

1.2. Позовна заява з посиланням на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210) мотивована: неповним з`ясуванням АМК обставин, які мають значення для справи; недоведенням АМК обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідністю висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи; порушенням норм матеріального права.

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021, у позові відмовлено повністю.

2.2. Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 1, 12, 13, 50, 59, 60 Закону № 2210 мотивовано відсутністю підстав для визнання Рішення АМК частково недійсним.

Підприємство, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи Підприємства

4.1.1. Попередні судові інстанції неправильно застосували приписи статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону № 2210, оскільки необхідною умовою для визнання Підприємства таким, що зловживає своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку, повинно бути встановлення факту ущемлення конкретних інтересів споживачів, які охороняються законом та не суперечать йому, тоді як не можуть підлягати захисту інтереси споживачів, які виникли на підставі порушень законодавства, обумовлювалися таким порушенням та/або випливають із перевищення повноважень органом місцевого самоврядування при наданні дозволів на відключення від централізованого опалення, що було встановлено у судовому порядку.

4.1.2. Приписи пункту 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила № 1198), пунктів 24- 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), пункту 1.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за № 1478/11758 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169; далі - Порядок № 4), передбачали можливість відключення від мереж централізованого опалення лише житлових будинків у цілому, а не окремих квартир.

4.1.3. Право споживача на відключення від системи централізованого опалення та постачання гарячої води і розірвання договору про надання послуг з теплопостачання не є абсолютним і може бути реалізоване за певних умов, а тому інтереси споживачів, квартири яких знаходяться в багатоквартирних будинках, підключених до мережі централізованого опалення та які від`єдналися від мереж централізованого опалення з порушенням чинного законодавства і не сплачували у зв`язку з цим за відповідні послуги, є такими, що суперечать приписам Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633), Правилам № 630 та Порядку № 4, і є незаконними, а, отже, й висновок АМК про зловживання Підприємством монопольним (домінуючим) становищем на відповідному ринку є протиправним.

4.1.4. Висновки місцевого та апеляційного судів про зловживання Підприємством монопольним (домінуючим) становищем зроблені з неправильним застосуванням положень Закону України від 22.06.2017 № 2119-VІІІ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954, які передбачають порядок комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії у будинках, забезпечених лічильниками теплової енергії.

4.2. Доводи АМК

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

5.1. Попередні судові інстанції встановили, що Рішенням АМК:

визнано, що Підприємство за результатами господарської діяльності у 2017, 2018 та 2019 роках займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого опалення в межах території міста Світловодськ Кіровоградської області, де розташовані теплові мережі, які воно використовувало для транспортування та постачання теплової енергії (пункт 1);

визнано, що Підприємство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення, а саме з проведення нарахування 100 % плати за послуги з централізованого опалення споживачам, відключеним від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, які фактично не надавалися, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, і яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

за вчинення названого порушення на Підприємство накладено штраф у розмірі 1 192 689 гривень (пункт 3);

зобов`язано Підприємство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 цього рішення, у двомісячний строк з дня отримання рішення, про що повідомити АМК (пункт 4).

5.2. Рішення АМК мотивовано, зокрема, тим, що:

5.2.1. Суб`єктом господарювання, який є об`єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, є Підприємство; конкретною послугою, яка надається Підприємством, є надання послуг з централізованого опалення, у тому числі місць загального користування, яка включає в себе виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (далі - послуга з ЦО);

5.2.2. Рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради (далі - Виконавчий комітет) від 15.08.2012 № 742 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг» Підприємство визначено виконавцем послуг з централізованого опалення для споживачів у приватних будинках, будинках садибного типу та для споживачів у багатоквартирних будинках із використанням внутрішньобудинкових теплових мереж, що обслуговуються виконавцем послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

5.2.3. Основними споживачами послуг з ЦО виступають фізичні особи, юридичні особи та бюджетні установи, які попередньо уклали в установленому чинним законодавством порядку з Підприємством договори про надання послуг з ЦО;

5.2.4. Товарними межами ринку є послуги ЦО у межах міста Світловодськ Кіровоградської області, де розташовані теплові мережі, які використовувало Підприємство для транспортування та постачання теплової енергії;

5.2.5. Часовими межами ринку надання послуг з ЦО визначено 2017, 2018 та 2019 роки;

5.2.6. Виконавчим комітетом для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення рішенням від 07.02.2008 № 110 «Про створення постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання» було створено постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення у багатоквартирних будинках (далі - Міжвідомча комісія), затверджено її склад та Положення про її роботу;

5.2.7. У розгляді заяв та прийнятті рішення про відключення від внутрішньобудинкових мереж враховувалися факти звернення мешканців міста до органів місцевого самоврядування зі скаргами на низьку якість послуг з ЦО (постійно низький температурний режим у квартирах, несвоєчасно розпочинаються опалювальні періоди), що надаються Підприємством;

5.2.8. Згідно з інформацією Світловодської міської ради (лист від 30.01.2020 № 01-10/14/1-2), виконкомом міської ради протягом 2017/2018 та 2018/2019 опалювальних періодів зареєстровано 341 таких звернень-скарг, у тому числі на гарячу лінію - 201;

враховуючи вказану ситуацію, споживачі вимушені шукати альтернативні види опалення і переходити з централізованого опалення на індивідуальне (автономне);

5.2.9. згідно з протоколами Міжвідомчої комісії та актами про відключення протягом 2017- 2018 років відключилися від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення у місті Світловодськ Кіровоградської області 288 споживачів, зокрема: у 2017 році - 129 споживачів, у 2018 році - 159 споживачів (лист Виконавчого комітету від 16.09.2019 № 01/10/230/1);

5.2.10. За приписами статей 140, 144 Конституції України, статей 13, 19, 24 Закону № 2633, статей 19, 20, 21 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», пункту 39 Правил № 1198, пунктів 24, 25 Правил № 630 та пунктів 1.2, 2.6 Порядку № 4 споживач має право на вибір джерела теплопостачання до свого помешкання, відключатися від мереж централізованого опалення та припинити правові відносини з теплопостачальною організацією з часу затвердження Міжвідомчою комісією акта про відключення від мереж централізованого опалення;

крім того, у зв`язку з цим у споживачів є правові підстави для розірвання/перегляду договору надання послуг з централізованого опалення з часу затвердження Міжвідомчою комісією акта про відключення (зникнення потреби в отриманні послуг), отже, і зобов`язання теплопостачального підприємства мають бути припинені, зокрема в частині нарахування споживачеві плати за послуги з ЦО, оскільки в укладених договорах сторони передбачали можливість його дострокового розірвання у разі зникнення потреби в отриманні послуг або відмови споживача від користування послугами виконавця;

5.2.11. У досліджуваному періоді (2017, 2018, 2019 роки) 288 споживачів міста Світловодська відключилося від внутрішньобудинкових мереж ЦО і, відповідно, понесли фінансові витрати на підключення індивідуального опалення у середньому 10 тис. грн на 1-го споживача;

5.2.12. На вимогу Кіровоградського обласного територіального відділення АМК Підприємство листом від 27.20.2020 № 218 повідомило, що протягом 2017/2018 та 2018/2019 опалювальних періодів нараховувало плату за послуги з ЦО квартир 288 споживачів, які відключилися від мереж централізованого опалення і не отримували цих послуг;

5.2.13. До складу Міжвідомчої комісії в обов`язковому порядку входив представник Підприємства, який у 2017, 2018, 2019 роках на засідання комісії не з`являвся, хоча був обізнаний про дату та час засідань. Причиною відсутності представника Підприємства є його незгода з рішеннями Міжвідомчої комісії та Виконавчого комітету надавати дозвіл на відключення окремих квартир, а не будинків;

5.2.14. У зв`язку з відсутністю представника Підприємства на засіданнях Міжвідомчої комісії протоколи таких засідань з додатками направлялися йому виконавчим комітетом Світловодської міської ради із супровідними листами;

5.2.15. На підставі візуального обстеження квартир на предмет їх відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, що проводилося комісією (створеною за розпорядженням міського голови міста Світловодськ від 26.12.2016 № 220-р) протягом 2017- 2018 років, складені відповідні акти з фіксацією такого відключення, які були підписані усіма учасниками комісії, крім Підприємства;

5.2.16. У ході дослідження також з`ясовано, що більшість споживачів самостійно направляли до Підприємства заяви про розірвання/перегляд договорів про надання послуг з централізованого опалення, припинення нарахування плати за послуги з ЦО з моменту відключення квартири від мереж централізованого опалення та зняття їх з абонентського обліку з додаванням актів про відключення;

5.2.17. Відповідно до інформації Підприємства (лист від 29.10.2019 № 01-1064/1) у досліджуваному періоді до нього звернулося 270 споживачів про розірвання/перегляд договорів про надання послуг з централізованого теплопостачання;

5.2.18. Однак Підприємство, не враховуючи факту відключення квартир від мереж централізованого опалення, заяв споживачів на розірвання/перегляд договорів та зняття їх з абонентського обліку, листами повідомляло споживачів про неможливість задоволення їхніх заяв з причини незгоди з рішеннями Міжвідомчої комісії та Виконавчого комітету надавати дозволи громадянам на відключення окремих квартир від мереж централізованого опалення, змушував споживачів платити за послуги з ЦО квартир, при тому, що вони опалюють свої квартири іншими видами тепла;

5.2.19. За інформацією Підприємства, його наказом від 18.07.2011 № 60 «Про нарахування плати за теплову енергію, спожиту на опалення місць загального користування, для квартир споживачів та нежитлових приміщень, які відключені від мереж централізованого теплопостачання і обладнані системами індивідуального опалення або приладу обліку енергії, і не мають відокремленого входу» (далі - Наказ № 60) було запроваджено нарахування плати за теплову енергію, спожиту на опалення місць загального користування, для квартир споживачів, які відключені від мереж централізованого теплопостачання і обладнані системами індивідуального опалення. Таким чином, Підприємство мало б виконати свій обов`язок стосовно таких споживачів щодо перегляду умов договорів на оплату послуг з ЦО у частині плати за надані послуги з ЦО або укладати нові договори на оплату послуг з ЦО місць загального користування та нараховувати за це плату;

5.2.20. Отже, незважаючи на норми законодавства та прийнятий Підприємством Наказ № 60, а також обізнаність про технічне відключення споживачів від мереж централізованого опалення, наявність заяв про розірвання/перегляд договорів про надання послуг з централізованого теплопостачання протягом 2017/2018 та 2018/2019 опалювальних періодів, Підприємство продовжувало здійснювати нарахування споживачам плату за послуги з ЦО замість нарахування їм плати за послуги централізованого опалення місць загального користування, оскільки вважало цих споживачів не споживачами отримання послуг з опалення місць загального користування, а споживачами послуг з ЦО квартир;

5.2.21. Тобто на громадян лягав подвійний тягар зобов`язань як з боку енерго- і газо-постачальних підприємств за користування електричною енергією/природним газом на опалення квартир, так і з боку Підприємства за послуги з ЦО квартир;

5.2.22. Такі дії Підприємства, які полягали у 100 % нарахуванні плати протягом 2017/2018 та 2018/2019 опалювальних періодів за послуги з ЦО споживачів, які відключені від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та не отримували цих послуг, були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з ЦО, які надавалися Підприємством.

6.1. Причиною виникнення спору зі справи є питання щодо наявності або відсутності правових підстав для визнання пунктів 2- 4 Рішення АМК недійсними.

6.2. Згідно з приписами Закону № 2210:

6.2.1. Економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

монополізація - це досягнення суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища (абзац сьомий статті 1);

6.2.2. Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією (стаття 2);

6.2.3. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію (частина друга статті 4);

6.2.4. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (частина друга статті 12);

6.2.5. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина перша статті 13);

6.2.6. Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем (пункт 2 статті 50).

6.3. Водночас стаття 13 Закону № 2210 не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.

6.4. Частиною першою статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

6.5. Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами № 630.

6.5.1. Згідно з пунктом 8 Правил № 630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).

6.5.2. Пунктом 24 Правил № 630 передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

6.5.3. Відповідно до пункту 28 Правил № 630 споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

6.5.4. Згідно з пунктом 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

6.5.5. Пунктом 26 Правил № 630 встановлено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

6.5.6. Відповідно до підпункту 1 пункту 29 Правил № 630 споживач має право на зменшення розміру плати у разі, зокрема, надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

6.6. Попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням в оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, беручи до уваги нарахування Підприємством 100 % плати за послуги з ЦО протягом 2017/2018 та 2018/2019 опалювальних періодів споживачам, які відключені від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та не отримували цих послуг, з урахуванням виключних повноважень АМК щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, дослідивши доводи відповідача, покладені в обґрунтування його висновків щодо наявності з боку Підприємства порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які не спростовані позивачем, - дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання пунктів 2- 4 Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили в задоволенні цього позову.

6.7. Доводи Підприємства наведені у скарзі, про те, що:

- не можуть підлягати захисту інтереси споживачів, які виникли на підставі порушень законодавства, обумовлювалися таким порушенням та/або випливають із перевищення повноважень органом місцевого самоврядування при наданні дозволів на відключення від централізованого опалення, що було встановлено у судовому порядку;

- Порядок № 4 передбачав можливість відключення від мереж централізованого опалення лише житлових будинків у цілому, а не окремих квартир;

- інтереси споживачів, квартири яких знаходяться в багатоквартирних будинках, підключених до мережі централізованого опалення та які від`єдналися від таких мереж з порушенням чинного законодавства, та не сплачували у зв`язку з цим за відповідні послуги, є незаконними, - не можуть бути підставами для задоволення його вимог, оскільки споживачі, які відключилися від згаданих мереж з дозволу органу місцевого самоврядування та не отримували послуги з централізованого опалення, маючи обґрунтовані сподівання на легітимність рішень органу місцевого самоврядування, не можуть нести відповідальності за наслідки реалізації дозволу на відключення від такого опалення.

6.8. Аргументи Підприємства, наведені у пункті 4.1.4 цієї постанови, як і інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та не можуть бути підставами для задоволення вимог скаржника.

При цьому Касаційний господарський суд звертає увагу на положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які передбачають перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права тільки на підставі встановлених цими останніми обставин справи та виключають можливість суду касаційної інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши рішення та постанову судів попередніх інстанцій зі справи, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд