ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 920/1192/20

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. КП "Міськводоканал" (за договором - виконавець) та АТ "Сумське НВО" (за договором - споживач) уклали договір на водопостачання та прийом стічних вод від 05.01.2006 №3 (далі - договір), відповідно до умов якого:

- виконавець бере на себе зобов`язання забезпечувати споживача питною водою та приймає стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення (п.1.1);

- споживач несе відповідальність за скиди до каналізаційної мережі; в каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, ґрунт, ганчірки, лід токсичні речовини і т.п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п.5.1).

9. КП "Міськводоканал" при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин виявило факт скиду АТ "Сумське НВО" (споживачем) в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 №4 (далі - Правила №4).

10. Відбори проб стічних вод відповідача здійснювалися представниками КП "Міськводоканал".

11. КП "Міськводоканал" та АТ "Сумське НВО" підписали акти відбору проб стічних вод. Представник АТ "Сумське НВО" підписав акти відбору проб стічних вод без зауважень та не оскаржував їх .

12. Для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовувались дані Хімічної лабораторії контролю промстоків КП "Міськводоканал" СРМ (атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), свідоцтво про атестацію від 23.02.2018 №РУ-0110/18, далі - Хімічна лабораторія) відповідно до п.6.4 Правил №4.

13. Хімічна лабораторія склала протоколи дослідження якості стічних вод по об`єктам АТ "Сумське НВО" (від 17.03.2020 №79; від 17.03.2020 №80; від 17.03.2020 №81; від 17.03.2020 №82).

14. У зв`язку з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах АТ "Сумське НВО", виявленим Хімічною лабораторією, позивач виставив відповідачу до оплати рахунки від 18.05.2020 №51 (на суму 16 712,61 грн), №52 (на суму 301 111,91 грн), №55 (на суму 1 109 082,54 грн) за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями на загальну суму 1 426 907,06 грн.

15. АТ "Сумське НВО" не оплатило зазначені рахунки.

16. КП "Міськводоканал" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до АТ "Сумське НВО" про стягнення 1 486 889,16 грн, з яких: 1 426 907,06 грн заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 46 760,38 грн пені, 13 221,72 грн 3 % річних, а також судові витрати в сумі 22 303,34 грн.

17. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що взаємовідносини сторін регулюються Правилами №4, відповідно до яких споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках та оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням, а в стічних водах відповідача було виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин (а саме, сульфатів, хлоридів, мінералізації загальної (сухий залишок), заліза, фосфатів, азоту амонійного).

18. Господарський суд Сумської області рішенням від 06.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022, позовні вимоги КП "Міськводоканал" задовольнив у повному обсязі.

19. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- позивач при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин виявив факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин, порівняно зі встановленими Правилами №4 значеннями;

- позивач дотримався процедури відбирання, зберігання та транспортування проб; аналіз (дослідження) стічних вод проведено своєчасно, в строки, визначені чинним законодавством; акти відбору проб стічних вод є належними доказами у справі;

- акти відбору проб стічних вод підписані як представником позивача, так і представником відповідача; при цьому представник відповідача підписав акти відбору проб стічних вод без зауважень та не оскаржував їх;

- відповідач не скористався правом на звернення до незалежної лабораторії, що свідчить про його погодження з отриманими результатами даних лабораторій виробника щодо якості стічних вод;

- позивач довів підстави та правильність проведених нарахувань відповідачу за перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у його стічних водах;

- оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо оплати за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням, задоволенню також підлягають вимоги про стягнення пені та 3% річних.

20. 06.04.2022 АТ "Сумське НВО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, у якій просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

21. Скаржник як підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

- щодо застосування суб`єктами відомчого контролю при здійсненні контролю за якістю стічних вод Керівного нормативного документа 211.1.0.009-94 "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Основні положення" (далі - КНД 211.1.0.009-94) (посилається на постанову Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №916/2273/16);

- щодо застосування вимог Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (далі - Правила №316) в частині наявності правових підстав контролю за допустимою концентрацією у стічних водах щодо мінералізації загальної (сухого залишку) і, як наслідок, неможливості нарахування додаткової плати за перевищення концентрації такого показника (посилається на постанову Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №920/1266/19);

- щодо необхідності перевірки судами повноти застосування суб`єктами відомчого контролю у відборі проб стічних вод КНД 211.1.0.009-94, що встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивостей вод; кількості проб стічних вод, які відбираються суб`єктом відомчого контролю, вимогам відповідних методик проведення досліджень; дотриманням вимог відповідних державних стандартів (ДСТУ) щодо типу посудин, у які повинна відбиратися проба стічних вод, способу консервування відібраних проб, максимально рекомендованого часу консервування перед аналізуванням; наявності в актах відбору стічних проб відомостей про обробку контрольної проби, про особливості відбору проб (посилається на постанову Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №920/1266/19).

22. АТ "Сумське НВО" також вказує, що аналогічні висновки були покладені в основу постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №920/808/20, де скаржником також було АТ "Сумське НВО", якою справу направлено на новий розгляд.

23. 20.05.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив КП "Міськводоканал", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

24. У відзиві КП "Міськводоканал" зазначає:

- висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2019 у справі №916/2273/16, не можуть бути застосовані, оскільки Хімічна лабораторія дотрималась вимог ДСТУ, методик вимірювань, КНД 211.1.0.009-94; скаржник не надав жодного доказу в підтвердження зворотного;

- висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.04.2021 у справі №920/1266/19, не можуть бути застосовані, оскільки для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи центрального водовідведення або на очисні споруди у м. Суми, встановлюються максимально допустимі ДК забруднюючих речовин відповідно до Правил №4, а нарахування плати за скид стічних вод з перевищенням гранично допустимої концентрації показника мінералізації загальної (сухий залишок), відповідає Правилам №4;

- суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.04.2021 у справі №920/1266/19, та дослідив надані позивачем докази на відповідність процедури відбирання, зберігання та транспортування проб та проведення дослідження якості стічних вод згідно з КНД 211.1.0.009-94, ДСТУ;

- представник АТ "Сумське НВО" відмовився бути присутнім під час проведення дослідження лабораторією контрольної проби стічних вод та не виклав свої зауваження в актах відбору проб стічних вод;

- правовідбірником, згідно з актами відбору проб стічних вод, відібрано проби об`ємом 4,0 л кожна, тобто в обсязі, достатньому для виконання дослідження якості стічних вод відповідача за відповідними Методиками по 19 показникам.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

25. Верховний Суд ухвалою від 22.04.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Сумське НВО", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 08.06.2022.

Чи застосували суди КНД 211.1.0.009-94 при вирішенні спору?

26. АТ "Сумське НВО" у касаційній скарзі зазначає, що КП "Міськводоканал" здійснювало відомчий контроль і повинно було керуватися у своїй діяльності (при здійсненні контролю за якістю стічних вод) КНД 211.1.0.009-94.

27. Зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій в цій частині суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №916/2273/16, від 26.04.2021 у справі №920/1266/19 та від 27.01.2022 у справі №920/808/20, про необхідність застосування КНД 211.1.0.009-94, який встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивостей вод. КНД містить загальні вимоги до організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки.

28. Верховний Суд відхиляє цей довід, виходячи з таких підстав.

29. КНД 211.1.0.009-94 є національним стандартом і, відповідно до ст.23 Закону "Про стандартизацію", застосовується безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

30. КНД 211.1.0.009-94 як національний стандарт застосовується поряд з іншими нормативно-правовими актами і у частині, яка їм не суперечить. При цьому потрібно враховувати, що цей КНД був затверджений наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.1994 №125, тобто ще у 1994 році, тоді як основна частина нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, була ухвалена значно пізніше.

31. Спірні відносини врегульовані Конституцією України, Водним кодексом України (в редакціях Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію", Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону", Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального водокористування"), Законом "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності"), Законом "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" )в редакції Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони звернення стягнення та накладення арешту на кошти суб`єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні", далі - Закон про питну воду)).

32. Обов`язком держави згідно зі ст.16 Конституції України є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу.

33. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (преамбула Закону "Про охорону навколишнього природного середовища").

34. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила користування).

35. Ці Правила (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

36. Згідно з абз.4 ч.1 ст.11 Закону про питну воду затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

37. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (ст.13 Закону про питну воду).

38. Відповідно до ст.13-1 Закону про питну воду місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

39. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

40. У разі, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не ухвалив рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

41. Відповідно до п.4 Правил №316 виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів.

42. Такими місцевими правилами щодо міста Суми у спірний період є Правила №4.

43. Відповідно до п.3.1 Правил №4 до систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на каналізаційних очисних спорудах (КОС) виробника відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465.

44. Стічні води споживача, що приймаються до систем централізованого водовідведення, не повинні містити речовин, зазначених в п.3.2 Правил №4. Крім того, забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов`язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до Правил №4.

45. Відповідно до розділу 2 Правил №4 споживачі повинні:

- дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субспоживачів виконання вимог цих Правил (п.п.2.2.1);

- здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення (п.п.2.2.2);

46. Пунктом 6.1 Правил №4 передбачено, що споживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробника. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, встановлюються додатками 2, 3 до цих Правил. Періодичність контролю визначається не менше одного разу на три місяці.

47. Споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.

48. Підпунктом 2.1.3 п.2.1 Правил №4 визначено, що виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами.

49. При цьому відповідно до пп.2.1.5 п.2.1 Правил №4 виробник повинен здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб, встановлюється розд.6 цих Правил.

50. Пунктом 6.6 Правил №4 передбачено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

51. Для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин (ДК) (п.4.2 Правил №4).

52. Виконавець зобов`язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод споживача, за виконанням споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, виконавець зобов`язаний у встановленому порядку пред`явити споживачу рахунок.

53. Згідно з п.6.11.1 Правил №4 при здійсненні відбору проб стічних вод на аналіз, оформлення процедури відбору проб, у тому числі складання акту відбору проб стічних вод виробник керується: ДСТУ ISO 5667-2-2003 "Якість води. Відбирання проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб"; ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами"; ДСТУ ISO 5667-10-2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод"; КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних і технологічних вод"; Правилами користування.

54. З цього слідує, що положення Правил №4 про обсяг відбору стічних вод враховують викладені КНД 211.1.0.009-94 вимоги щодо контролю якості стічних вод.

55. Верховний Суд також враховує, що у цій справі суди попередніх інстанцій при вирішенні спору застосували КНД 211.1.0.009-94. Відтак суди попередніх інстанцій не тільки застосували відповідні положення Правил №4, однак і врахували висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 17.04.2019 у справі №916/2273/16, від 26.04.2021 у справі №920/1266/19 та від 27.01.2022 у справі №920/808/20, на які посилається скаржник.

Чи були порушені вимоги КНД 211.1.0.009-94 щодо обсягу проб стічних вод при здійсненні відбору?

56. АТ "Сумське НВО" у касаційній скарзі зазначає, що КП "Міськводоканал" при здійсненні контролю за якістю стічних вод не застосувало КНД 211.1.0.009-94 щодо обсягу проб стічних вод, а висновки судів попередніх інстанцій в цій частині суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №916/2273/16, від 26.04.2021 у справі №920/1266/19 та від 27.01.2022 у справі №920/808/20.

57. Зазначає, що позивач мав відібрати 4 350 мл контрольної проби та 4 350 мл - арбітражної проби, а загальний обсяг контрольної проби мав становити 8 700 мл, враховуючи п.7.5. КНД 211.1.0.009-94, відповідно до якого об`єм проби при ручному відборі має бути принаймні у три рази більшим за об`єм, необхідний для одного визначення всіх показників.

58. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника, виходячи з таких міркувань.

59. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до актів відбору проб стічних вод, що містяться в матеріалах справи, для відбору стічних вод загальний об`єм проби стічних вод складає 4,0 л, що відповідає вимогам Методик для визначення концентрації забруднюючих речовин в стоках (відповідно до зазначених вище ДСТУ ISO) та Правил №4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згідно з актами відбору проб стічних вод було відібрано проби в обсязі, достатньому для виконання досліджень якості стічних вод відповідача за відповідними Методиками у повному обсязі по всім 19 показникам, в яких зазначено таке:

Показник дослідження / Об`єм проби необхідний для проведення дослідження(аналізу), згідно Методик (1см3 = 1 мл) / Пункт Методики виконання вимірювань:

Завислі речовини / від 50 до 200 см3 /п.10. КНД 211.1.4.039-95;

БСК5 / від 0,5 до 20 см3 / п.10.2. КНД 211.4.024-95;

ХСК / від 1 до 20 см3 /10.1, п.10.3. КНД 211.1.4.021-95;

Азот амонійний / до 50 см3 / п.11.1. КНД 211.1.4.030-95;

Фосфати / до 40 см3 / п.8.6.2.,8.6.4. MBB 081/12-0005-01;

Нафтопродукти / до 100 см3 / п.9 MBB 081/12-0230-05;

СПАР / 5 см3 / п.9.2. ПНД Ф14.1:2:4.158-2000;

Залізо (загальне) / 100 см3 / п.7.4., 8.2.3. ДСТУ ISO 11885:2005;

Мідь / 100 см3 / п.7.4., 8.2.3. ДСТУ ISO 11885:2005;

Цинк / 100 см3 / п.7.4., 8.2.3. ДСТУ ISO 11885:2005;

Нікель / 100 см3 / п.7.4., 8.2.3. ДСТУ ISO 11885:2005;

Хром(Сг3+) / 100 см3 / п.7.4., 8.2.3. ДСТУ ISO 11885:2005;

Свинець / 100 см3 / п.7.4., 8.2.3. ДСТУ ISO 11885:2005;

Жири рослинні та тваринні / від 100 до 500 см3 / Ю.Ю.Лурье Аналитическая химия промышленных сточных вод;

Хлориди / 100 см3 / п.10.1.2. КНД 211.1.4.037-95;

Сульфати / від 100 до 250 см3 / Унифицированные методы анализа вод;

Мінералізація загальна (сухий залишок) / від 50 до 100 см3 / п.10. КНД 211.1.4.042-95;

Сульфіди /- / -;

19рН (водневий показник) / MBB № 081/12-0317-06.

60. Верховний Суд звертає увагу, що у справах №916/2273/16, №920/1266/19, №920/808/20 (на які посилався скаржник) Верховний Суд не робив жодних висновків щодо того, яким саме має бути об`єм проби.

61. У постанові від 27.01.2022 у справі №920/808/20 Верховний Суд лише зазначив, що всупереч доводам відповідача суди не дослідили обставин, пов`язаних із невідповідністю в актах відбору проб відібраних об`ємів проби мінімально встановленим у відповідних методиках обсягам проб для тих величин, аналіз яких проводився.

62. Натомість у цій справі суди попередніх інстанцій такі обставини дослідили та врахували відповідність форми та змісту наданих КП "Міськводоканал" актів відбору проб стічних вод вимогам Правил №4 та КНД 211.1.0.009-94. Також суди попередніх інстанцій правильно врахували, що представник відповідача підписав акти відбору проб стічних вод без зауважень та не оскаржував їх. Тому доводи скаржника в цій частині відхиляються.

Щодо стягнення додаткової плати за перевищення концентрації мінералізації загальної (сухий залишок) у пробах стічних вод

63. АТ "Сумське НВО", посилаючись на постанови Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №920/1266/19 та від 27.01.2022 у справі №920/808/20, зазначив, що ДК забруднюючих речовин встановлюються тільки для тих забруднюючих речовин, контроль щодо яких передбачений у Правилах №316, і цим нормативно-правовим актом не визначено контролю за ДК саме щодо мінералізації загальної (сухого залишку) в стічних водах відповідача. Стверджує, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у зазначених вище постановах, в частині нарахування позивачем додаткової плати за перевищення концентрації мінералізації загальної (сухий залишок).

64. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що результат дослідження концентрації вищезазначеного показника склав 1 123,0 мг/дм3, що не відповідає умовам атестації Хімічної лабораторії та вимогам розділу 1 "Галузь застосування" КНД 211.1.4.042-95 "Методика гравіметричного визначення сухого залишку (розчинних речовин) в природних та стічних водах", які визначають можливість визначення вказаного показника лабораторією позивача в межах від 50 до 1 000 мг/дм3.

65. Верховний Суд звертає увагу скаржника на зміст Правил №316, які містять такі положення:

- вимоги до скиду стічних вод - вимоги щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, які споживач скидає до системи централізованого водовідведення населеного пункту, склад і зміст, порядок надання яких визначено цими Правилами та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту (місцеві правила приймання) (абз.4 п.3 розд. І);

- на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення (абз.1 п.4 розд. І);

- місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів (абз.2 п.4 розд. І);

- виробники встановлюють кожному конкретному споживачу вимоги до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення на підставі вимог цих Правил, а також місцевих правил приймання (п.5 розд. І);

- виробник укладає зі споживачем договір за умови, що каналізаційна мережа та каналізаційних очисних споруд (КОС) мають резерв пропускної спроможності; виробник приймає стічні води споживача до системи централізованого водовідведення за умови, що показники якості стічних вод споживача відповідають вимогам цих Правил, місцевих правил приймання та умовам укладеного з виробником договору (п.6 розд. І).

- виробники повинні: контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб; механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється місцевими правилами приймання; у разі виявлення порушень споживачами умов скидання стічних вод, вимог цих Правил, місцевих правил приймання та умов укладеного з виробником договору, вимагати їх усунення в установлені виробником строки та вживати заходів впливу, передбачених договором, цими Правилами та місцевими правилами приймання (підпункти 3, 5 п.1 розд.II);

66. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №920/528/19 зазначено:

"21 червня 2017 року набрала чинності прийнята 18 травня 2017 року нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", згідно з абз.4 ч.1 ст.11 якого затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Закон було доповнено статтею 13-1, згідно з якою місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

У Правилах №316 не встановлено і не може бути встановлено ДК, які забезпечують досягнення усіх цілей для кожного населеного пункту України. На загальнодержавному рівні це зроблено для ДК, дотримання яких забезпечує захист здоров`я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд, запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств, гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів, гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище, гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб (п.1 Правил №316).

Для кожного конкретного населеного пункту ДК розраховуються, виходячи з вимог регламенту роботи конкретних каналізаційних очисних споруд, норм гранично допустимих скидів, що встановлені органами екологічного нагляду для виробників послуг з водовідведення (позивача), норм вмісту важких металів в осадах, які утворюються в процесі очищення стічних вод на конкретних каналізаційних очисних спорудах тощо".

67. Отже, при визначенні у стічних водах граничних ДК забруднюючих речовин необхідно керуватись не тільки Правилами №316, але й місцевими встановленими місцевими приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення.

68. Цей висновок стосувався показника ДК в цілому як допустимої концентрації забруднюючої речовини, а не виду речовини чи розміру її концентрації.

69. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, що скидають споживачі до системи централізованого водовідведення м. Суми для використання в Правилах №4 містить обґрунтований та детальний розрахунок ДК забруднюючих речовин, в тому числі і мінералізації загальної (сухий залишок).

70. У п.4.2. Правил №4 визначено, що для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин (ДК).

71. Відповідно до п.4.3 Правил №4 передбачено, що у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені додатком 3 до цих Правил.

72. Суд апеляційної інстанції зазначив, що спеціалісти державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" в м. Києві (далі - Інститут) згідно з вимогами розд.4 Правил №316 встановили для приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Суми мінімальну ДК - мінералізація загальна (сухий залишок) = 987,0 г/м3.

73. Визначені Інститутом ДК забруднюючих речовин, що можуть скидатися до системи централізованого водовідведення м. Суми, в тому числі ДК - мінералізація загальна (сухий залишок), враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод у м. Суми та не порушують вимоги Правил №316.

74. Щодо висновку про те, що ДК забруднюючих речовин встановлюється для тих забруднюючих речовин, контроль яких передбачений у Правилах №316, і цим нормативно-правовим актом не передбачено контролю за ДК саме щодо мінералізації загальної (сухого залишку) в стічних водах, який міститься у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №920/1266/19 та від 27.01.2022 у справі №920/808/20, то Верховний Суд враховує, що він наданий на тлумачення висновку, зробленого у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

75. Також Верховний Суд враховує, що у справах №920/1266/19 та №920/808/20 Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставин, пов`язаних із застосуванням у такому відборі КНД 211.1.0.009-94 для подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивості вод, із невідповідністю у актах відбору проб відібраних об`ємів проби мінімально встановленим у відповідних методиках обсягам проб для тих величин, аналіз яких проводився, із дотриманням вимог відповідних державних стандартів (ДСТУ) щодо типу посудин, у яких повинна відбиратися проба стічних вод, способу консервування відібраних проб максимально рекомендованого часу консервування перед аналізуванням тощо. Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №920/808/20 зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили результат дослідження позивачем мінералізації загальної (сухого залишку) в стічних водах відповідача, не встановили відповідність умовам атестації хімічної лабораторії контролю промислових стоків позивача та не встановили, чи передбачено Правилами №4 та №316 контролю за ДК саме щодо мінералізації загальної (сухого залишку).

76. Отже, у справах, на які послався скаржник, Верховний Суд не робив остаточні правові висновки, а надав вказівки, які мали врахувати суди при новому розгляді (у тому числі і щодо дослідження спірного показника).

77. Щодо доводу скаржника, що результат дослідження ДК перевищує передбачений умовами атестації лабораторії діапазон величин, Верховний Суд зазначає таке.

78. У постановах Верховного Суду, на які послався скаржник у касаційній скарзі, відповідні висновки відсутні.

79. По суті доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій з питань, щодо яких висновки Верховного Суду відсутні. Водночас скаржник не посилався на п.3 ч.2 ст.287 ГПК (відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права).

80. Верховний Суд також погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про те, що Хімічна лабораторія відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 № РУ-0110/18. У правилах №316 вказано, що у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин, споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність", для проведення аналізу арбітражних проб, які відбираються одночасно з контрольною пробою і зберігаються належним чином виробником та споживачем.

81. Скаржник цією можливістю не скористався, тоді як поставлене ним питання має суто технічний, а не правовий характер.

82. Відтак Верховний Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі щодо правомірності стягнення додаткової плати за перевищення концентрації мінералізації загальної (сухий залишок) у пробах стічних вод відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, висловленій у постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

83. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

84. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

85. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

86. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд