ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 308/9536/17

У вересні 2017 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Залізнична 4/22» звернулося до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (далі - Управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноважений Верховної ради України з прав людини, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.05.2018, просило визнати протиправним нарахування та виплату відповідачем пільг та субсидій з врахуванням тарифу 98 копійок за 1 м.кв. за період 01.02.2017 по 31.12.2017 включно та зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату за період з 01.02.2017 по 31.12.2017 пільги та субсидії на підставі ст.22 Конституції України, з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що 25.11.2016 проведено державну реєстрацію новоствореної юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Залізнична 4/22», основний вид економічної діяльності - 81.10 комплексне обслуговування об`єктів.

10.12.2016 на Загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Залізнична 4/22» затверджений тариф за надання послуг по утриманню будинку та прибудинкових територій в розмірі 1 грн 50 коп. за 1 кв.м.

14.02.2017 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Залізнична 4/22» (Постачальник) та Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (Платник) укладено Договір №17 про фінансування пільг та субсидій, предметом якого є фінансування пільг та субсидій за надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. Згідно з умовами договору Постачальник здійснює надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території населенню, а Платник здійснює фінансування пільг та субсидій, пов`язаних з наданням цих послуг населенню, що має право на відповідні пільги та субсидії. Договір набув чинності з 01.02.2017 і діє до 31.12.2017.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Залізнична 4/22» подало в Управління відповідний комплект документів для отримання мешканцями субсидій.

28.03.2017 Управління надало Перелік уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги за березень 2017 року, період нарахування субсидії охоплював лютий-березень 2017 року, однак розрахунок субсидії здійснений Управлінням не з розміру 1,50 грн за 1 кв.м., а з 0,98 грн за 1 кв.м.

Вважаючи, що за період з 01.02.2017 по 31.12.2017 Управління незаконно застосовувало тариф 0,98 грн за 1 кв.м., чим порушило права та інтереси Об`єднання та мешканців будинку, ОСББ «Залізнична 4/22» звернулося із цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що поняття «тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та «внески членів ОСББ» не є тотожними, оскільки вони включають в себе різний зміст. Розмір внесків залежить від рішення загальних зборів ОСББ, тоді як встановлення тарифів, що має значення при фінансуванні пільг та субсидій населенню, відноситься до компетенції органу місцевого самоврядування, а тому Управлінням правомірно було застосовано тариф 0,98 грн за 1 кв.м. у відпоівдності до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.01.2009 №7.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує, що відповідач самовільно розділив соціально незахищених мешканців м.Ужгорода на окремі групи для нарахування їм різних норм субсидій та пільг в залежності від місця проживання - поверховості будинку. Скаржник звертає увагу, що у м.Ужгороді востаннє тариф змінювався в 2009 році, всі складові якого станом на сьогодні з будь-якої сторони є застарілими та не відповідають дійсним витратам. Звертає увагу, що ні Ужгородська міська рада, ні її виконавчий комітет ніколи не затверджували тариф - 0,98 грн за 1 кв.м. Скаржник вказує, що рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.01.2009 №7 встановлено найбільший тариф на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкової території - 1,29 грн. Також зазначає, що при затвердженні щомісячного платежу 1,50 грн за 1 кв.м. був затверджений кошторис, який передбачає в тому числі витрати на оплату праці, сплати податків, капітальний ремонт тощо, що характерне для управління багатоквартирним будинком, а не на утримання будинку.

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні скарги.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-III (далі - Закон №2866-III).

Згідно зі ст.1 Закону №2866-III об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч.4 ст.4 Закону №2866-III).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1875-IV) утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Отже, законодавцем розмежовано поняття «управління багатоквартирним будинком» та «утримання багатоквартирного будинку».

При цьому, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), як і послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) є різновидом житлово-комунальних послуг (п.2 та 3 ч.1 ст.13 Закону №1875-IV).

Зазначені послуги є окремими житлово-комунальними послугами як за функціональним призначенням, так і за порядком затвердження цін/тарифів.

Відповідно до ст.22 Закону №2866-III об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат.

Задля надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 №860 «Про надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи)» для надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи), застосовується розмір внесків, що спрямовуються на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (з розрахунку на 1 кв.метр загальної площі квартири), визначений загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельного кооперативу), але не більше найвищого тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування для будинків такої самої поверховості, а у разі їх відсутності - не більше найвищого тарифу на такі послуги, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №1875-IV передбачено, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пп.2 п.«а» ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до п.2 якого тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат, витрат на відшкодування втрат, планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Тариф на послуги враховує вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води (з урахуванням втрат та витрат води у внутрішньобудинкових системах), водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в обсягах, визначених за приладами обліку або відповідно до Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями, затвердженої в установленому порядку.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг.

Додатком до зазначеного Порядку затверджено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно з ч.2 ст.14 Закону №1875-IV ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону №1875-IV розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Водночас, згідно з ч.9 ст.10 Закону №2866-III до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Статтею 21 Закону №2866-III встановлено, що кошти об`єднання складаються з внесків і платежів співвласників, коштів, отриманих об`єднанням як відшкодування за надані окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії.

Отже, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, які включають також і оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг, законодавцем віднесено до виключної компетенції об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, а тому пільги та субсидії для відшкодування таких витрат не можуть перевищувати найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Судами установлено, що при фінансуванні пільг та субсидій Управління керувалось рішеннями Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.01.2009 №7 та від 25.03.2009 №82, якими встановлено граничну кількість та вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються підприємствами житлового господарства міста, в залежності від поверховості будинків і споруд. Вартість послуг встановлена з розрахунку щомісячної оплати. При фінансуванні тариф зменшувався на вартість послуг з теплопостачання, оскільки в м.Ужгороді відсутнє централізоване теплопостачання будинків.

За вказаних обставин, правильними є висновки судів, що нарахування та виплата Управлінням пільг та субсидій Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Залізнична 4/22» здійснювалась у відповідності до законодавчо наданих повноважень, в межах гранично встановленого тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальні послуги, встановлені Ужгородською міською радою, як відповідним органом місцевого самоврядування для будинків такої самої поверховості.

За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з цим, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків судів про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд