ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 300/1673/21

15.04.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові здійснити нарахування та виплату йому як інваліду війни ІІІ групи разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2020 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради нарахувати та виплатити йому недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2017-2020 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо здійснених платежів.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.02.2021р. позивач звернувся до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради із заявою, в якій просив провести перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за періоди 2017-2020 років у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради №Я/163 від 17.03.2021р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку (а.с.18).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. встановлено, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, підтверджену належними доказами поважності причин пропуску встановленого строку.

На виконання вимог ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021р., залишеною без змін Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021р., позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повертаючи позовну заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надане позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду є безпідставним, недоліки позовної заяви не усунуто, а тому позовну заява підлягає поверненню.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про те, що строк звернення до суду слід обчислювати з 30 вересня відповідного поточного року та обмежити строком у 6 місяців, оскільки строк звернення до суду з цими вимогами не обмежений законом і суди не мають права відмовляти у розгляді позову з підстав його пропуску.

Відповідач до суду відзив не надав.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до абзацу 5 пункту 28 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ( далі - Закон 3551-XII) щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Абзацом 1 статті 17-1 Закону України Закону 3551-XII встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Абзацом 4 статті 17-1 Закон 3551-XI встановлено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у 2017-2020 роках, строк звернення до суду розпочався 30.09.2020, а з позовом до суду позивач звернувся 15.04.2021.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, а підстави його пропуску визнали неповажними.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що судами помилково визначено початок перебігу строку звернення до суду з 30.09.2020 є безпідставним, оскільки такі висновки відповідають приписам статті 17-1 Закону 3551-XII щодо кінцевого строку звернення за отриманням допомоги.

Крім того, такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права викладений у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 14.08.2018 у справі №472/2190/17, від 14.05.2019 у справі №815/3087/18 та від 03.10.2019 у справі №577/3931/16-а.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку, що « … відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…».

За таких обставин посилання позивача на те, що початок перебігу слід обчислювати з часу отримання відповіді на його звернення також є безпідставним.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,