ПОСТАНОВА
встановив:
Як вбачається із наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 10 квітня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2014 року апеляцію засудженої залишено без задоволення, а вирок районного суду без зміни.
ОСОБА_2 у поданій касаційній скарзі порушує питання про перевірку рішень суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Крім того, ОСОБА_2 подала клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК України 1960 року, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються.
Із клопотання, яке надійшло до суду касаційної інстанції, та копії ухвали апеляційного суду убачається, що ОСОБА_2 пропустила строк на оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Відновлення строку на оскарження судових рішень не є компетенцією суду касаційної інстанції. Згідно ст. 353 КПК України 1960 року таке питання вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу.
За таких обставин, не вирішення у визначеному законом порядку питання про відновлення строку на касаційне оскарження вироку Миколаївського районного суду Одеської області від 10 квітня 2013 року та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2014 року перешкоджає розгляду касаційної скарги засудженої ОСОБА_2 у касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 353, 388 КПК України 1960 року,