ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/4411/21

1.1. Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Рада, Позивач) до Фізичної особи Подобаєва Андрія Євгеновича (далі - ФОП Подобаєв А. Є., Відповіда-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Клочківська Апартментс" (далі - ТОВ "Клочківська Апартментс", Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Люкс" (далі - ТОВ "Ріелті Люкс", Відповідач-3) в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гетьман П. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44083401 від 16.11.2018;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Т. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 44080164 від 16.11.2018;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Сендик-Полянською І. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №44080127 від 16.11.2018;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області Зоткін С. В про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 56901200 від 03.03.2021;

- скасувати реєстрацію повідомлень про початок будівельних робіт: від 05.06.2018 № ХК 061181660898; від 07.06.2018 № ХК 061181661075; від 04.06.2018 № ХК 061181590915;

- скасувати реєстрацію декларацій про готовність об`єктів до експлуатації: від 11.09.2018 № ХК 141182610838; від 13.09.2018 № ХК 141182561145; від 17.09.2018 № ХК 141182600674;

- визнати недійсним акт приймання-передачі внеску до статутного капіталу від 14.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мараєвою Я. В. в реєстрі за №№ 2198, 2199;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.08.2021, укладений між ТОВ "Ріелті Люкс" та ТОВ "Клочківська Апартментс", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н. В. в реєстрі за № 767;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.08.2021, укладений між ТОВ "Ріелті Люкс" та ТОВ "Клочківська Апартментс", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н. В. в реєстрі за № 775;

- ухвалити рішення про усунення перешкод у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ "Клочківська Апартментс" повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельні ділянки, загальною площею 0,3419 га, з кадастровими номерами 6310136300:06:005:0090 та 6310136300:06:005:0021, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 148-Б, з приведенням їх у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення, а саме станом на 2017 рік, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна (в тому числі паркану, фундаментної плити, частково цокольного поверху), а також поновлення стану ділянки після проведених земельних робіт (в тому числі закопування котловану).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що будівництво на вказаних земельних ділянках проводиться самочинно, земельні ділянки самовільно захоплені, відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів, які нібито перебували на вказаних ділянках, внесені незаконно на підставі неналежних документів, а зареєстровані повідомлення та декларації щодо вказаного будівництва містять недостовірні дані.

1.3. 08.12.2021 ТОВ "Клочківська апартментс" подало до суду зустрічний позов до Харківської міської ради про стягнення суми збитків у розмірі 78 000,00 грн.

1.4. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що подання первісного позову органом прокуратури в інтересах Харківської міської ради змусило збільшити додаткові витрати за договором з генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Еліт Форм" у зв`язку з тим, що підрядник переходить до режиму передплати та збільшує свої вимоги для страхування ризиків економічного характеру, що в свою чергу збільшує фінансовий тягар реалізації проекту з боку ТОВ "Клочківська апартментс" на 78 000,00 грн.

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022, Повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "Клочківська Апартментс" на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що за нормами частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Предметом первісного позову є матеріально-правові вимоги про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів Департаменту реєстрації Харківської міської ради; скасування реєстрації повідомлень про початок будівельних робіт; скасування реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації; визнання недійсним акта приймання-передачі внеску до статутного капіталу; визнання недійсними договорів купівлі-продажу; усунення перешкод у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ "Клочківська Апартментс" повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення. При цьому в якості фактичних підстав цих вимог Прокурором зазначено здійснення Відповідачем-2 самочинного будівництва на спірній земельній ділянці комунальної власності із самовільним її зайняттям.

Натомість предметом зустрічного позову є вимога про стягнення суми збитків у розмірі 78 000,00 грн на підставі норм статті 1166 Цивільного кодексу України. Зазначені вимоги обґрунтовано тим, що подання первісного позову органом прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради змусило збільшити додаткові витрати ТОВ "Клочківська апартментс" за договором з генеральним підрядником, оскільки він переходить до режиму передплати та збільшує свої вимоги для страхування ризиків економічного характеру, що, в свою чергу, збільшує фінансовий тягар реалізації проекту з боку ТОВ "Клочківська Апартментс" на 78 000,00 грн.

З огляду на наведене, суди дійшли висновку, що зі змісту первісного та зустрічного позовів не вбачається їх взаємопов`язаності, оскільки відсутня пов`язаність їх предметів, вони ґрунтуються на різних фактичних та правових підставах. Вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись, враховуючи, що вони не є однорідними (первісний позов на відміну від зустрічного має немайновий характер). Крім того, наслідки розгляду первісного позову не впливають на наслідки зустрічного позову, оскільки його підстави не ґрунтуються на відсутності у Позивача матеріально-правових підстав для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право Ради за вказаним позовом.

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Клочківська апартментс" просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Відповідача-2 та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

3.2. Зазначена скарга обґрунтована порушенням місцевим і апеляційним господарськими судами норм статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. При цьому ТОВ "Клочківська апартментс" зазначає, що в цій справі наявні передбачені чинним процесуальним законодавством підстави для прийняття його зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, оскільки: подана Відповідача-2 в установлені процесуальним законодавством строки зустрічна позовна заява повністю відповідає вимогам статей 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України; склад сторін за первісним та зустрічним позовами збігаються; первісний позов є взаємопов`язаним із зустрічним, і їх спільний розгляд є доцільним, оскільки звернення Прокурора до суду змусило збільшити додаткові витрати Відповідача-2 за договором з генеральним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Еліт Форм" при реалізації проекту на об`єктах нерухомого майна, у зв`язку з чим було завдано шкоди ТОВ "Клочківська апартментс", а відтак первісний і зустрічний позови є пов`язаними та виникають з одних правовідносин.

3.4. Таким чином, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, повернувши його зустрічну позовну заяву, обмежили Відповідача-2 у доступі до правосуддя, який він мав намір реалізувати у спосіб, передбачений законом.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу Харківська обласна прокуратура просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2022 (у складі колегії суддів Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клочківська Апартментс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/4411/21 у письмовому провадженні. Витребувано матеріали вказаної справи із Господарського суду Харківської області/Східного апеляційного господарського суду.

4.2. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.3-02/943 від 19.05.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/4411/21 у зв`язку з увільненням судді Міщенка І. С. від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації.

4.3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клочківська Апартментс" у справі №922/4411/21 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г.

4.4. 31.05.2022 повторно витребувано матеріали справи із Господарського суду Харківської області/Східного апеляційного господарського суду.

4.5. 15.06.2022 матеріали справи № 922/4411/21 надійшли на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4.6. Ураховуючи наведене, а також обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.3. Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

5.4. Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

5.5. Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

5.6. Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

5.7. Згідно із вимогами частин першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

5.8. Частиною четвертою та п`ятою статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

5.9. За умовами частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

5.10. Колегія суддів звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

5.11. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

5.12. У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

5.13. Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2236/18, конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

5.14. Водночас, у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

5.15. Як встановлено господарськими судам та вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є матеріально-правові вимоги про: визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів Департаменту реєстрації Харківської міської ради; скасування реєстрації повідомлень про початок будівельних робіт; скасування реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації; визнання недійсним акта приймання-передачі внеску до статутного капіталу; визнання недійсними договорів купівлі-продажу; усунення перешкод у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ "Клочківська Апартментс" повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення. При цьому в якості фактичних підстав цих вимог Прокурором зазначено здійснення Відповідачем-2 самочинного будівництва на спірній земельній ділянці комунальної власності внаслідок її самовільного зайняття.

Натомість предметом зустрічного позову є вимога про стягнення суми збитків у розмірі 78 000,00 грн на підставі норм статті 1166 Цивільного кодексу України. Зазначені вимоги обґрунтовано тим, що подання первісного позову органом прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради змусило збільшити додаткові витрати ТОВ "Клочківська апартментс" за договором з генеральним підрядником, оскільки він переходить до режиму передплати та збільшує свої вимоги для страхування ризиків економічного характеру, що, в свою чергу, збільшує фінансовий тягар реалізації проекту з боку ТОВ "Клочківська Апартментс" на 78 000,00 грн.

5.16. Таким чином, як правомірно зазначили суди попередніх інстанцій, зі змісту первісного та зустрічного позовів не вбачається їх взаємопов`язаність, оскільки вони ґрунтуються на різних фактичних і правових підставах та доказах. Вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись, враховуючи, що вони не є однорідними (первісний позов на відміну від зустрічного має немайновий характер).

5.17. Крім того, посилання ТОВ "Клочківська Апартментс" у зустрічному позові на понесення збитків у зв`язку із зверненням Прокурора до суду із самостійним позовом, не доводить відсутності правових підстав для задоволення первісного позову у даній справі, як і відсутність суб`єктивного права Позивача на звернення до суду із відповідними вимогами.

5.18. За таких обставин висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви повністю узгоджуються з наведеними положеннями чинного процесуального законодавства та правовою позицією Верховного Суду, чим спростовуються відповідні доводи касаційної скарги.

5.19. Інші доводи касаційної скарги зводяться до довільного тлумачення процесуальних норм у зв`язку з чим відхиляються колегією суддів.

6.1. Відповідно до частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. У статті 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.6. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд