ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої, визнаної невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2019 року ОСОБА_7 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення за такихобставин.
Вона, будучи призначеною на посаду доцента кафедри екології охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» (далі – Інститут), одержала від студента цього навчального закладу ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Так, на початку березня 2017 року ОСОБА_7 , визначена згідно з наказом директора Інституту від 25 жовтня 2016 року № 135-1С науковим керівником бакалаврської роботи студента 4-го курсу ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні Інституту, що на вул. Академічній, 20 в м. Бережанах Тернопільської області, запропонувала цьому студенту допомогти в написанні бакалаврської роботи, допуску бакалаврської роботи до захисту та повідомила, що може вплинути на членів державної екзаменаційної комісії, за умови передачі їй неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США.
На вказану пропозицію ОСОБА_8 погодився, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 , зважаючи на займану посаду, перебуває у хороших відносинах з членами державної екзаменаційної комісії, до повноважень яких входить прийняття рішень щодо захисту бакалаврських робіт, завдяки чому може впливати на прийняття ними рішень, у тому числі стосовно успішного захисту його бакалаврської роботи.
Надалі 06 червня 2017 року близько 09:55 після передачі ОСОБА_7 . ОСОБА_8 його бакалаврської роботи та запевнення останнього, що він успішно її захистить, ОСОБА_7 у службовому кабінеті Інституту одержала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 200 дол. США за згідно курсу Національного банку України станом на 06 червня 2017 року становить 5 256 грн, за вплив на членів державної екзаменаційної комісії з метою успішного захисту ОСОБА_8 бакалаврської роботи.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 16 листопада 2021 року зазначений вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції й призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає, що апеляційний суд безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції, який неправильно потрактував об`єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК. На переконання прокурора, ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням ст. 419 КПК, адже в ній відсутні належні мотиви прийнятого рішення і не викладено аналізу всіх доводів апеляційної скарги, а тому ця ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 не підтримала касаційну скаргу, просила залишити її без задоволення, а судове рішення без змін.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК, де визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Ухвала апеляційного суду – це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, який перевіряється в апеляційному порядку, воно повинно відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Із приписів статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, дати на них вичерпну відповідь.
Під час перегляду вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 апеляційний суд зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався та вказав, що місцевий суд безпосередньо, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих сторонами обвинувачення і захисту доказів – з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність того, що в діях ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК.
Твердження прокурора про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів з приводу трактування судом першої інстанції об`єктивної сторони кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалась ОСОБА_7 , і внаслідок цього дійшов передчасного висновку про її виправдання, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК, характеризується вчиненням діянь стосовно неправомірної вигоди, зокрема одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При одержанні неправомірної вигоди цей злочин буде закінченим з моменту передачі такої вигоди (хоча б її частини) особі, яка має вчинити вплив на того, хто уповноважений на виконання функцій держави.
Однак суд апеляційної інстанції під час перевірки вироку місцевого суду, виходячи із встановлених цим судом фактичних обставин, не встановив будь-яких доказів того, що ОСОБА_7 одержала неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Так, колегія суддів апеляційного суду погодилась із оцінкою, наданою судом першої інстанції показанням ОСОБА_7 про те, що жодного впливу на членів комісії для сприяння в успішному захисті бакалаврської роботи ОСОБА_8 вона не вчиняла і вчинити не могла, а 200 дол. США отримала від ОСОБА_8 виключно за виконання роботи як винагороду. Суди вважали ці показання правдивими, об`єктивними, такими, що підтверджені іншими доказами, а також показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . При цьому суди врахували, що сторона обвинувачення не надала доказів на спростування зазначених показань.
Крім цього, як указав апеляційний суд, з даних негласних (слідчих) розшукових дій не вбачається, що ОСОБА_7 одержала неправомірну вигоду за вплив на членів комісії для успішного захисту бакалаврської роботи ОСОБА_8 , навпаки, вона неодноразово просила його написати бакалаврську роботу самостійно, і тільки після неодноразових прохань останнього погодилась написати роботу замість нього за винагороду.
Тобто ці докази лише вказують на отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 200 дол. за виконання бакалаврської роботи, чого сама обвинувачена не заперечувала протягом судового розгляду. Проте з наведених доказів не вбачається, яким чином остання здійснювала чи мала здійснити вплив на членів екзаменаційної комісії.
Із зазначеними висновками погоджується і колегія суддів.
Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовними підставами для скасування судового рішення та/або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора, Верховний Суд не встановив.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд