ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/23020/19

1. 22.11.2019 АТ «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадр України від 16.08.2019 №290 «Про прийняте рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами»;

визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр України щодо невидання наказу про видачу АТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області, строком дії на 20 років за заявою, поданою листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889;

зобов`язати Держгеонадра України видати наказ про надання АТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області строком на 20 років за заявою, поданою листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889, і видати АТ «Украгзвидобування» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області, строком дії на 20 років.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Укргазвидобування», зокрема, зазначило, що наказ відповідача від 16.08.2019 №290 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно має право на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до положень підпункту 13 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615), які діяли на момент подачі ним відповідних документів.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021, частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправним і скасував наказ Держгеонадр України від 16.08.2019 №290 «Про прийняте рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами»;

зобов`язав Держгеонадра України повторно розглянути заяву АТ «Укргазвидобування», подану листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області строком на 20 років, з урахуванням висновків суду;

в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

3. 27.10.2021 Держгеонадра України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 29.10.2021 АТ «Укргазвидобування» звернулось до Верховного Суд із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині - про їх задоволення.

5. Верховний Суд ухвалами від 17.11.2021 та від 03.12.2021 відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами, відповідно.

6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.12.2021 №2239/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.

7. Протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

8. Ухвалою судді Верховного Суду від 16.12.2021 прийнято до провадження справу №640/23020/19 за вищевказаним позовом.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. У справі, яка розглядається суди встановили, що Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ; в подальшому перейменоване в АТ) «Укргазвидобування» є суб`єктом ринку природного газу, на яке для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу.

Згідно з пунктом 7.1 Статуту АТ «Укргазвидобування», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Укргазвидобування» від 26.09.2017 №149, засновником та єдиним акціонером АТ «Укргазвидобування» є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України»).

НАК «Нафтогаз України», у свою чергу, утворена на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 №151 «Про реформування нафтогазового комплексу України».

Відповідно до пункту 5 Статуту НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №1044, метою діяльності названої компанії є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Засновником та єдиним акціонером НАК «Нафтогаз України» є держава (пункт 15 вказаного Статуту).

Отже, АТ «Укргазвидобування» є суб`єктом ринку природного газу, на якого, для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу, та у статутному капіталі якого 100% акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.

09.12.2016 ПАТ «Укргазвидобування» листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889 звернулось до Держгеонадр України із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області строком дії на 20 років.

Вказана заява зареєстрована в Держгеонадрах України 12.12.2016 за №20160/02/12-16.

Листом від 05.09.2017 №20001/03/12-17 відповідач відмовив позивачу в наданні спеціального дозволу та повернув йому заяву з доданими документами. Дану відмову позивач оскаржив до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 у справі №826/16535/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.06.2018 та постановою Верховного Суду від 12.12.2019, позов ПАТ «Укргазвидобування» до Держгеонадр України задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Держгеонадр України щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ «Укргазвидобування», поданої листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області строком дії на 20 років;

зобов`язано Держгеонадра України повторно розглянути заяву ПАТ «Укргазвидобування», подану листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області строком дії на 20 років, з урахуванням висновків суду.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва Києва від 26.03.2018 у справі №826/16535/17 набрало законної сили 12.06.2018.

На виконання вказаного судового рішення у справі №826/16535/17 та з урахуванням рекомендацій Комісії з питань надрокористування (протокол від 30.08.2018 №9/2018), наданих за результатами розгляду заяви позивача, поданої листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889, Держгеонадра України видано наказ від 16.08.2019 №290 «Про прийняте рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами», яким відмовлено ПАТ «Укргазвидобування» у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області строком дії на 20 років.

Згідно з пунктом 7.2 протоколу засідання Комісії з питань надрокористування від 30.08.2018 №9/2018 названа Комісія заслухала інформацію т.в.о. директора департаменту дозвільної та міжнародної діяльності Васюкової М.В. щодо повторного надходження супровідним листом від 09.12.2016 №3/2-01-9889 заяви АТ «Укргазвидобування» стосовно отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату, нафти Східно-Голубівської площі згідно з підпунктом 13 пункту 8 Порядку №615 (вх. Держгеонадра України від 12.12.2016 №20160/02/12-16) з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №277 внесено зміни до Порядку № 615, а саме підпункт 13 пункту 8 Порядку №615 виключено.

Вважаючи наказ відповідача від 16.08.2020 №290, прийнятий за наслідками повторного розгляду заяви позивача на виконання рішення суду, протиправним з підстав неврахування відповідачем попередніх висновків суду, АТ «Укргазвидобування» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Часткового задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення статті 58 Конституції України (закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи), виходив з того, що до спірних відносин необхідно застосовувати законодавство, чинне на момент звернення позивача із заявами про надання дозволу. Відтак суди дійшли висновку про те, що відмовляючи позивачу в наданні спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з виключенням зі змісту Порядку №615 підпункту 13 пункту 8, тобто у зв`язку із втратою чинності указаною правовою нормою, відповідач фактично відмовивАТ «Укргазвидобування» у видачі цього дозволу з підстави, не передбаченої законом.

При цьому, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зобов`язуючи відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.12.2016 №3/2-01-9889 про надання без проведення аукціону спеціального дозволу на користування надрами відповідно до Порядку №615 в редакції, що діяла станом на час звернення останнього з цією заявою до Держгеонадр України, виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не досліджувались документи, надані позивачем разом із вказаною заявою, а також погодження відповідних органів щодо надання йому в користування родовища Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області за вказаною заявою, а також не надавалась оцінка цим документам та погодженням, а відмовлено позивачу у наданні спеціального дозволу у зв`язку із виключенням зі змісту Порядку №615 підпункту 13 пункту 8.

11. Касаційна скарга відповідача обґрунтована посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17, від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а, від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16, від 17.06.2021 у справі № 640/17491/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, оскільки проаналізувавши підстави та предмет позову у справі, яка розглядається можна дійти висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є одним із способів виконання рішення у справі № 826/16540/17. Відтак, вимоги позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні розглядатись не можуть.

12. Касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суди апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у постановах від 25.05.2018 у справі №826/6102/16, від 06.11.2019 у справі №509/1350/17, від 12.12.2019 у справі №826/16535/17, від 28.05.2020 у справі №819/654/17, від 16.06.2020 у справі №820/4556/17.

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

14. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідач на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 у справі № 826/16535/17 та з урахуванням рекомендацій Комісії з питань надрокористування (протокол від 30.08.2018 № 9/2018), наданих за результатами розгляду заяви позивача, поданої листом від 09.12.2016 № 3/2-01-9889, повторно розглянув вказану заяву позивача з пакетом документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно - промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Східно-Голубівської площі, розташованої у Новомосковському районі Дніпропетровської області строком дії на 20 років, та прийняв рішення у формі наказу від 16.08.2019 № 290, яким відмовив позивачу в наданні такого спеціального дозволу на користування надрами.

15. При цьому, у справі № 826/16535/17, на виконання рішення у якій прийнято оспорюваний у справі, яка розглядається наказ, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на час звернення позивача із заявою від 09.12.2016 підпункт 13 пункту 8 Порядку №615 був чинним, а відповідач, в свою чергу, мав прийняти рішення у строки і у порядку, визначеними Порядком №615, однак він допустив протиправну бездіяльність, внаслідок якої позивачу було відмовлено в отриманні спеціального дозволу на користування надрами.

16. Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 826/16535/17, які набрали законної сили.

17. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

18. Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

19. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

20. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

21. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

22. Як свідчать матеріали справи, повторний розгляд відповідачем заяви АТ «Укргазвидобування» зумовлено виконанням рішень суду у справі № 826/16535/17 про зобов`язання Держгеонадр України вчинити повторний розгляд, поданих позивачем 09.12.2016 документів з урахуванням висновків суду, згідно із якими до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час чинності підпункту 13 пункту 8 Порядку №615.

23. Заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

24. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 382, 383 КАС України пов`язують наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

25. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він міг звернутися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України із відповідними заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

26. У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

27. Суди попередніх інстанцій у цій справі при вирішенні спору не дослідили характер правовідносин, що виникли між сторонами та не звернули увагу, що підставою звернення до суду з цим позовом є невиконання судового рішення, та як наслідок допустили порушення норм процесуального права, яке полягає у незастосуванні спеціальних правових норм, які передбачені у статті 382, 383 КАС України.

28. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

29. Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 826/16535/17, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

30. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,