ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 917/1150/20

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробіт» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства «Полтавапаливо» (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача 1 890 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув у визначений договором строк отримані грошові кошти, у зв`язку з чим порушив права та інтереси позивача.

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 (суддя Киричук О.А.), позов задоволено повністю.

2.2. Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради (далі - Рада), звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції.

2.3. Оскарженою ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021.

2.4. Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у прокурора не виникло право на звернення з апеляційною скаргою в інтересах держави, що виключає підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана ухвала суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що листом від 02.09.2021 прокурор порушував питання перед Радою щодо апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, проте Рада та відповідач не оскаржили його, у зв`язку з чим є підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави шляхом внесення апеляційної скарги. При цьому прокурор зазначає, що листом від 08.07.2021 № 15/2-288вих21 він повідомив суд першої інстанції про вступ у справу для захисту інтересів держави в особі Ради, оскільки внаслідок узгоджених дій позивача та відповідача, позивач отримав майно, а рішенням суду додатково стягуються кошти з комунального підприємства. Дана заява прокурора була розглянута судом та прокурор був допущений до участі у справі. Прокурор вважає помилковим висновок апеляційного суду про направлення листа від 02.09.2021 лише 18.01.2022, оскільки у цей день прокурор звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі, додавши до нього копію листа від 02.09.2021.

3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

3.4. Поданий Радою відзив на касаційну скаргу не може бути прийнятий до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.

3.5. Так, Рада просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.6. Відповідно до приписів частини другої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

3.7. Згідно статті 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).

3.8. Отже оскільки поданий Радою відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак Радою не додано документу про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, поданий відзив залишається без розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури, поданою в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021, оскарженою у касаційному порядку ухвалою від 25.01.2022 суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу тим, що вступивши у справу шляхом подання апеляційної скарги на стороні органу місцевого самоврядування, який здатен самостійно реалізувати свої процесуальні права учасника справи та активно реалізовує їх, прокурор фактично дублює цей орган, надаючи йому у такий спосіб додаткові переваги перед іншою стороною спору, яка, натомість, опиняється у гірших умовах порівняно з реалізацією процесуальних прав третьої особи на стороні відповідача, підтримуваних прокурором.

4.3. Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

4.4. Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади (у даному випадку, органом місцевого самоврядування), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

4.5. Згідно положень статті 256 ГПК України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

4.6. Із оскарженої у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що із апеляційною скаргою на це судове рішення звернувся лише прокурор, подавши апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача).

4.7. Також із справи вбачається, що хвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури (вх. №3077П), поданої в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 у справі, що переглядається у касаційному порядку, було залишено без руху. Серед підстав для залишення без руху цієї апеляційної скарги суд вказав, що прокурором не було належним чином обґрунтовано підстави представництва інтересів держави в суді, а відповідно і його права на подання апеляційної скарги.

4.8. Однак в подальшому суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою прокурора.

4.9. При цьому вбачається, що 20.01.2022 від Полтавської обласної прокуратури до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. До цього клопотання додано копію листа Полтавської обласної прокуратури №15/2-417вих 21 від 02.09.2021, адресованого Полтавській обласній раді в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» із викладенням доводів щодо необхідності оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, прийнятого у цій справі по суті спору.

4.10. Суд апеляційної інстанції не прийняв вказаний лист як доказ у даній справі, пославшись на те, що від не був поданий у встановлений судом строк.

4.11. Разом з тим, відкривши апеляційне провадження у справі після залишення апеляційної скарги без руху з підстав наведених у пункті 4.7 цієї постанови, а в подальшому закривши апеляційне провадження у справі оскарженою у касаційному порядку ухвалою, суд апеляційної інстанції проявив непослідовність у своїх процесуальних діях.

4.12. Згідно статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

4.13. Відповідно до статті 42 цього Кодексу учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду (п.3).

4.14. Суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржену ухвалу вказані положення ГПК України не врахував, як і не врахував того, що Полтавська обласна рада (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) в інтересах держави, в особі якої прокурором подано апеляційну скаргу, із апеляційною скаргою на вказане судове рішення не зверталася.

4.15. Згідно із положеннями частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

4.16. Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а справу слід направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

4.17. Відповідно до приписів статті 129 частини 4 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 240, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,