ПОСТАНОВА
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №133/2551/18 за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Держмитслужби про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Заступника начальника Чернівецької митниці ДФС (правонаступник - Буковинська митниця Держмитслужби) - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Жижияна Івана Євгеновича про скасування постанови заступника начальника Чернівецької митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії.
В обґрунтування позову вказав, що 05.10.2018 року заступником начальника Чернівецької митниці ДФС-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії винесено постанову в справах про порушення митних правил №2641/40800/18, №2206/40800/18, №2207/40800/18, №2208/40800/18, №2209/40800/18, №2210/40800/18, №2211/40800/18, №2212/40800/18, №2213/40800/18, №2214/40800/18, №2215/40800/18, №2179/40800/18, №2180/40800/18, №2181/40800/18, №2182/40800/18, №2183/40800/18, №2184/40800/18, №2188/40800/18, №2190/40800/18, №2191/40800/18, №2185/40800/18, №2189/40800/18, згідно якої його визнано винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 та ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 8500 гривень.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 грудня 2018 року позов задоволено.
Визнано дії заступника начальника Чернівецької митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Жижияна І.Є. при провадженні справ про порушення митних правил №2641/40800/18,№2206/40800/18, №2207/40800/18, №2208/40800/18, №2209/40800/18, №2210/40800/18, №2211/40800/18, №2212/40800/18, №2213/40800/18, №2214/40800/18, №2215/40800/18, №2179/40800/18, №2180/40800/18, №2181/40800/18, №2182/40800/18, №2183/40800/18, №2184/40800/18, №2188/40800/18, №2190/40800/18 №2191/40800/18, №2185/40800/18, №2189/40800/18 протиправними.
Скасовано постанову заступника начальника Чернівецької митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Жижияна І.Є. в справах про порушення митних правил №2641/40800/18, №2206/40800/18, №2207/40800/18, №2208/40800/18, №2209/40800/18, №2210/40800/18, №2211/40800/18, №2212/40800/18, №2213/40800/18, №2214/40800/18, №2215/40800/18, №2179/40800/18, №2180/40800/18, №2181/40800/18, №2182/40800/18, №2183/40800/18, №2184/40800/18, №2188/40800/18, №2190/40800/18, №2191/40800/18, №2185/40800/18, №2189/40800/18 від 05.10.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Встановивши, що апеляційна скарга подана до суду першої інстанції з пропуском 10-тиденного строку, передбаченого статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції чинні на час постановлення судом оскаржуваної в касаційному порядку ухвали), та визнавши неповажними підстави вказані в клопотанні про поновлення цього строку, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 6.02.2019 про залишення апеляційної скарги позивача без руху, надавши 10 днів з дня її вручення з метою вказати поважні підстави пропуску зазначеного строку.
Отримавши 25.02.2019 від відповідача заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вдруге визнав вказані в ній підстави неповажними, і ухвалою від 28.02.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд. Зазначає, що строк на оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі має обліковуватись з часу отримання ним копії рішення суду першої інстанції, оскільки апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано ним своєчасно в межах 10-денного строку, який рахується з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції.
Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи в касаційному порядку.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
У цій справі, яка є справою оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач 17.01.2019 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 26.12.2018, копію якого отримав 10.01.2019. Сьомий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним. Розгляд справи судом першої інстанції здійснювався у відсутності сторін, за результатами якого проголошено вступну на резолютивну частину. Повний текст судового рішення відповідачем отримано 10.01.2019, а тому, Суд приходить до висновку, що початок відліку строку на апеляційне оскарження розпочинається з 11.01.2019 відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з дня отримання повного судового рішення. Апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 17.01.2019, отже в межах 10-денного строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. У цьому випадку застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення є порушенням прав відповідача на апеляційне оскарження, оскільки він не був присутній під час проголошення судового рішення, і про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання.
Вказаний висновок був висловлений Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2019 року, (справа №461/5908/18, адміністративне провадження №К/9901/14417/19) під час розгляду спору в аналогічних правовідносинах.
Згідно частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 3, 242, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
