ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 308/9549/18

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із зазначеним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2628/30500/18 від 14.08.2018.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.04.2019 вказаний адміністративний позов задоволений частково. Постанову Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 2628/30500/18 від 14.08.2018 відносно ОСОБА_1 за ч 3 ст. 470 Митного кодексу України винесену заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицьким В`ячеславом Антоновичем скасовано, а справу надіслано на новий розгляд.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляцій скаргу.

Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга подана до суду першої інстанції з пропуском 10-тиденного строку, передбаченого статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції чинні на час постановлення судом оскаржуваної в касаційному порядку ухвали). При цьому, визнавши неповажними підстави вказані в клопотанні про поновлення цього строку, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 24.06.2019, якою залишив апеляційну скаргу позивача без руху, надавши йому десять днів з дня її вручення для можливості вказати поважні підстави пропуску зазначеного строку.

Отримавши, 11.07.2019 від відповідача заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вдруге визнав вказані в ній підстави неповажними, і ухвалою від 17.07.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. В мотивах, цитуючи положення розділу КАС України, скаржник доводив суду, що строк на оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі повинен обраховуватись з часу отримання ним копії рішення суду першої інстанції. При цьому зазначає, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ним подано на третій день після отримання копії рішення суду першої інстанції, чим не допустив порушення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи в касаційному порядку.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Необхідно зазначити, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови про адміністративне порушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплено статтею 286 КАС України.

Частиною четвертою статті 286 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.04.2019 судом першої інстанції проголошено судове рішення у відкритому судовому засіданні, в якому приймав участь представники позивача і відповідача, що підтверджено матеріалами справи (а.с.92-94). Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження є 30.04.2019 року (перший, після вихідного робочий день); тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 27.05.2019.

Частиною третьою статті 298 Кодексу КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху. Роз`яснено апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали він має право надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали, відповідачем надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказує, що лише 20.05.2019 отримав копію оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції. В зв`язку із чим вважає, що відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження має обраховуватися з дня вручення йому повного рішення суду. Доказів про отримання копії судового рішення 20.05.2019 суду не надано.

В касаційній скарзі відповідач також не зазначає докази, які можуть свідчити про отримання повного судового рішення лише 20.05.2019.

Суд апеляційної інстанції визнав неповажними доводи апелянта зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми статті 286 КАС України є спеціальними по відношенню до статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. У разі не отримання повного тексту судового рішення у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

При цьому, такий учасник справи повинен довести суду факт несвоєчасного отримання повного судового рішення та надати відповідні докази.

Суд апеляційної інстанції, ухвалою від 17.07.2019 визнав неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, що вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які перешкоджали Закарпатській митниці ДФС своєчасно оскаржити судове рішення в порядку, встановленому законом.

Отже, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

З огляду на вказане, Верховний Суд приходить до висновку, що саме в даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив процесуальних порушень під час постановлення спірної ухвали, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,