ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/48/21

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту» (далі - ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», Федерація) про визнання недійсними рішень правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», оформлені протоколами від 14.07.2020, від 02.09.2020; визнання недійсними рішення, прийняті на звітно-виборчій конференції Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», оформлені протоколом від 28.09.2020.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення правління ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», оформлені протоколами від 14.07.2020 та від 02.09.2020, прийняті за відсутності кворуму, а рішення, які прийняті на звітно-виборчій конференції ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», оформлені протоколом від 28.09.2020, прийняті з численними порушеннями регламенту громадської організації та порушенням порядку скликання такої звітної конференції.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/48/21 позов задоволено частково, визнано недійсними рішення, прийняті на засіданні Правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України", оформлені протоколом від 14.07.2020, в іншій частині позову відмовлено.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні правління ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», оформлених протоколом від 14.07.2020, суд першої інстанції, врахувавши долучені до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на момент виникнення спірних правовідносин входили до складу правління відповідача та, згідно з протоколом від 14.07.2020, брали участь у засіданні правління в режимі аудіозв`язку, в яких свідки вказали, що з питання третього порядку денного засідання правління 14.07.2020 «Затвердження дати чергової звітно-виборчої конференції ВФКСУ та визначення кількості делегатів від кожного відокремленого підрозділу, які будуть брати участь в конференції з правом голосу», а також всіх наступних питань порядку денного, вони не голосували, виходив з того, що достовірність інформації, наведеної у протоколі від 14.07.2020, за відсутності належним чином зафіксованого технічними засобами ходу і результатів голосування по всіх питаннях денного засідання правління ВФКСУ 14.07.2020, матеріалами справи не підтверджується, і що наведені обставини в сукупності виключають можливість достеменно встановити результати голосування по всіх питаннях порядку денного засідання правління ВФКСУ, яке відбулося 14.07.2020, і, як наслідок, констатувати легітимність даних щодо результатів голосування, наведених у протоколі від 14.07.2020.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні правління ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», оформлених протоколом від 02.09.2020, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки матеріалами справи підтверджується, що засідання правління, яке відбулося 02.09.2020, було правомочним і відбулося за наявності кворуму, необхідного для вирішення поставлених на порядок денний питань, враховуючи, що зафіксованих у протоколі засідання правління від 02.09.2020 результатів голосування позивач належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не спростував (показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стосуються виключно засідання правління 14.07.2020), наявності підстави для визнання недійсними рішень правління, оформлених протоколом від 02.09.2020, позивачем не доведено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішень, прийнятих на звітно-виборчій конференції ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», оформлених протоколом від 28.09.2020, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що названі ним порушення при скликанні та проведенні звітно-виборчої Конференції 28.09.2020 (щодо зміни місця проведення Конференції, включення до порядку денного додаткових питань тощо) істотно вплинули на можливість делегатів від відокремлених підрозділів прибути для участі у Конференції, вплинули на наявність кворуму та на результати голосування по питаннях порядку денного Конференції, а також не доведено, що обставини, на які посилається позивач, безпосередньо призвели до порушення його прав або охоронюваних законом інтересів як кандидата на посаду президента Федерації.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/48/21 частково скасовано, позовні вимоги задоволено повністю визнано недійсними рішення, прийняті на засіданні правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України", оформлені протоколом від 14.07.2021, від 02.09.2020 та на звітно-виборчій конференції від 28.09.2020.

2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог що визнання недійсними рішення правління від 02.09.2020 та рішень, прийнятих на звітно-виборчій конференції Федерації, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не врахував факту визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні правління Федерації, оформлених протоколом від 14.07.2020, тобто фактично рішенням засідання правління 02.09.2020 внесено зміни до не прийнятих попередніх рішень, зокрема, щодо місця та часу проведення звітно-виборчої конференції 28.09.2020 та щодо питань порядку денного вказаної конференції, і, як наслідок, відсутні підстави констатувати легітимність проведеної 28.09.2020 звітно-виборчої конференції та прийнятих на ній рішень.

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №910/48/21, Громадська організація "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Підставами касаційного оскарження Громадська організація "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" визначило пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Так підставою касаційного оскарження Федерація зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано положення статті 45 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

3.5. Пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено в якості підстави касаційного оскарження відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Також, підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 87 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з частиною п`ятою статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

3.7. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.8. Підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення порушено норми процесуального права, а саме: частину п`яту статті 236 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не досліджено зібрані у справі докази. Також судом необґрунтовано відхилено клопотання про закриття провадження у справі.

Також Федерація зазначає, що правовідносини між членами громадської організації та самою організацією не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Державна реєстрація юридичної особи - Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» (скорочене найменування юридичної особи «ВФКСУ»; ідентифікаційний код 14277461) було проведено 27.04.2001.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, а саме затвердженій позачерговою конференцією Федерації 13.12.2016), Федерація є всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивного напряму зі статусом юридичної особи, яка об`єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців з кінного спорту, а також любителів кінного спорту в досягненні мети і завдань, передбачених цим статутом.

Федерація діє на підставі законодавства України, цього статуту та принципів Міжнародної Федерації кінного спорту, Європейської Федерації кінного спорту, Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) (пункт 1.2 статуту).

Федерація є неприбутковою організацією (пункт 2.2 статуту).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 статуту членство в Федерації є добровільним. Членами Федерації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, не визнані судом недієздатними, які досягли 14-ти років, визнають мету, завдання та статут Федерації, сплачують членські внески.

Основою Федерації є відокремлені підрозділи, які створюються за територіальною ознакою, за місцем проживання, навчання чи роботи громадян (підпункт 5.1.1 статуту).

У пункті 5.2 статуту визначено, що вищим керівним органом Федерації є конференція. Конференція скликається правлінням у випадку необхідності, але не рідше, ніж один раз на рік. Повноваження делегатів, направлених на конференцію від відокремлених підрозділів підтверджуються протоколом зборів (конференції) відповідного підрозділу.

Згідно з підпунктом 5.5.1 статуту виконавчо-керівним органом Федерації в період між конференцією є правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване президентом, а за його відсутності - генеральним секретарем.

Пунктом 5.7 статуту визначено, що вищою посадовою особою Федерації є президент Федерації, який обирається та відкликається конференцією Федерації.

14.07.2020 відбулося засідання правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», на порядок денний якого були поставлені такі питання:

1) розгляд питання про створення відокремленого підрозділу ВФКСУ в Рівненській області та призначення його керівника;

2) затвердження змін дат та місць проведення Чемпіонатів та Кубків України в 2020 році згідно пропозицій тренерських рад у зв`язку з всеукраїнським карантином;

3) затвердження дати чергової звітно-виборчої конференції ВФКСУ та визначення кількості делегатів від кожного відокремленого підрозділу, які будуть брати участь в конференції з правом голосу;

4) розгляд пропозиції щодо співпраці з першою в Україні мобільною клінікою «DobroDoc+» в якості генерального партнера щодо питань захисту здоров`я та надання первинної медичної допомоги членам Федерації;

5) обговорення змін та доповнень до статуту ВФКСУ;

6) розгляд питання про організацію приватних рейтингів регіональних та національних змагань;

7) різне.

Згідно протоколу засідання правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 14.07.2020, на вказаному засіданні прийнято такі рішення:

1) затвердити створення відокремленого підрозділу ВФКСУ в Рівненській області з найменуванням: «Відокремлений підрозділ Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» у Рівненській області», за адресою: 35374, Рівненська область, Рівненський район, с. Козлин, вул. Садова, буд. 24 та призначити керівником цього підрозділу - Шигореву Юлію Сергіївну;

2) провести:

- Чемпіонат України з подолання перешкод CSN-CH-UKR 06.08 - 09.08.2020 на базі КК «Parade Allure», м. Жашків, Черкаська обл.;

- Чемпіонат України з виїздки серед дітей, юнаків та юніорів CDN-CH-UKR 23.09. - 26.09.2020 на базі КК «Parade Allure», м. Жашків, Черкаська обл.;

- Чемпіонат України з виїздки CDN-CH-UKR 24.09. - 27.09.2020 на базі КК «Parade Allure», м. Жашків, Черкаська обл.;

- Чемпіонат України з триборства серед дорослих, юнаків та юніорів CCN/CNC-CH-UKR 10.09.-13.09.2020 на базі КК «Parade Allure», м. Жашків, Черкаська обл.;

- Кубок України з триборства CCN/CNC-CUP-UKR 08.10-11.10.2020 на базі КК «Parade Allure», м. Жашків, Черкаська обл.;

- Кубок України з виїздки CDN-CUP-UKR 26.11-29.11.2020 на базі КК «Parade Allure», м. Жашків, Черкаська обл.;

- Чемпіонат України з подолання перешкод серед дітей, юнаків та юніорів CSN-CH-UKR 04.11-07.11.2020 на базі кск «Equides Club», с. Лісники, Київська обл.;

- Кубок України з подолання перешкод CSN-CUP-UKR 12.11-15.11.2020 на базі КК «Parade Allure», м. Жашків, Черкаська обл.;

3) призначити проведення чергової звітно-виборчої конференції ВФКСУ на 28.09.2020 та затвердити по 1 делегату від кожного відокремленого підрозділу на конференцію, які братимуть участь в конференції з правом голосу, та додатково визначити дату 15.09.2020, як граничну, для подачі необхідних документів кандидатами на посаду президента, членів правління та ревізійної комісії;

4) підписати договір про співпрацю з мобільною клінікою «DobroDoc+» в якості генерального партнера щодо питань захисту здоров`я та надання первинної медичної допомоги членам Федерації;

5) створити робочу групу у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 для опрацювання змін та доповнень до статуту ВФКСУ для представлення його на розгляд та затвердження на наступному засіданні правління;

6) затвердити Положення про проведення рейтингових змагань та внести до офіційного календарного плану змагань в Україні на 2020 рік серію рейтингових турнірів «Magnat Shop «Road of Champions», що проходитимуть під час змагань з конкурсу «Флайн Хорсес Кап», «Кліменко стейбл Кап» та «Еквідес Кап», на підставі листа-звернення директора «Флайн Хорсес» ОСОБА_8 ;

7) підтримати пропозицію ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які запропонували встановити строки для подачі документів кандидатами на посаду президента, членів правління та ревізійної комісії з 05.08.2020 до 15.09.2020 включно та в обов`язковому порядку викласти програми кандидатів в президенти на офіційному сайті ВФКСУ та сторінці федерації в фейсбуці.

02.09.2020 відбулося засідання правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», на порядок денний якого було поставлено, зокрема, питання стосовно зміни місця та часу проведення чергової звітно-виборчої конференції ВФКСУ 28.09.2020, у зв`язку з продовженням карантинних обмежень, пов`язаних з пандемією COVID-19.

На вказаному засіданні правління прийнято такі рішення (оформлені протоколом засідання правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 02.09.2020):

- провести чергову звітно-виборчу конференцію ВФКСУ 28.09.2020 о 13:00 в м. Жашків (кінно-спортивний комплекс «Parade Allure»);

- внести до порядку денного конференції питання «Звіт президента ВФКСУ» замість «Звіту генерального секретаря ВФКСУ»;

- не вносити до порядку денного конференції питання «Оцінка діяльності Федерації за звітний період»;

- внести до порядку денного конференції питання «Виступи кандидатів на посаду президента ВФКСУ»;

- не вносити до порядку денного конференції питання «Проведення прямої онлайн трансляції конференції ВФКСУ».

Також в протоколі засідання правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 02.09.2020, серед іншого, вказано, що ОСОБА_5 запропонував внести до порядку денного засідання правління додаткове питання, а саме: затвердження порядку денного звітно-виборчої конференції ВФКСУ 28.09.2020 та поставив на голосування проект порядку денного звітно-виборчої конференції ВФКСУ 28.09.2020 у наступному вигляді:

1. Вступне слово президента ВФКСУ;

2. Звіт президента ВФКСУ за звітний період;

3. Виступи кандидатів на посаду президента ВФКСУ;

4. Вибори президента ВФКСУ;

5. Вибори правління ВФКСУ;

6. Вибори ревізійної комісії ВФКСУ.

За результатами голосування по вказаному питанню вирішили затвердити порядок денний звітно-виборчої конференції ВФКСУ 28.09.2020.

28.09.2020 в місті Жашків відбулася звітно-виборча конференція Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України».

У протоколі звітно-виборчої конференції Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 28.09.2020 вказано, що одноголосно прийняті такі рішення: про обрання головою конференції ОСОБА_9 ; про обрання президії у складі 3 осіб та персонально: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ; про обрання секретаріату у складі 3 осіб та персонально: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; про обрання мандатної комісії у складі 3 осіб та персонально: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; про обрання лічильної комісії у складі 3 осіб та персонально: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Зі змісту протоколу від 28.09.2020 слідує, що головою конференції було запропоновано проголосувати за внесення до порядку денного конференції ВФКСУ питання «Обговорення програм кандидатів на посаду президента ВФКСУ» під порядковим номером 4 - після виступів кандидатів і за результатами голосування таке питання включено до порядку денного, а також вирішено надати можливість присутнім на Конференції членам ВФКСУ, які не є делегатами, під час обговорення програм кандидатів виступити та задати по 3 запитання до кожного кандидата.

У строк до 15.09.2020 (дата, яка визначена на засіданні правління від 14.07.2020 як гранична дата для подачі заяв для подачі необхідних документів кандидатами на посаду президента, членів правління та ревізійної комісії) на адресу Федерації надійшли анкети від 3-х кандидатів на посаду президента ВФКСУ, а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

За підсумками голосування було вирішено обрати президентом ВФКСУ ОСОБА_5 . При цьому, за ОСОБА_5 проголосували 18 делегатів, за ОСОБА_1 - 15 делегатів, за ОСОБА_20 - 0 делегатів.

Також за результатами голосування на конференції обрано до нового складу правління ВФКСУ: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

На конференції обрано до складу ревізійної комісії ВФКСУ: Матвєйчук Марину Володимирівну, ОСОБА_29 , ОСОБА_18 .

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що рішення правління, прийняті на засіданнях 14.07.2020 та 02.09.2020, прийняті за відсутності кворуму, а звітно-виборча конференція Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» проведена з численними порушеннями регламенту громадської організації та порушенням порядку її скликання.

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога члена громадської організації ОСОБА_1 до самої Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту» про визнання недійсними рішень правління громадської організації, оформлені протоколами від 14.07.2020, від 02.09.2020 та визнання недійсними рішення, прийняті на звітно-виборчій конференції 28.09.2020.

5.3. Одним із доводів касаційної скарги Федерація зазначає, що вона не є господарською організацією у розумінні статті 167 Господарського кодексу України, а тому спір, що виник між членом громадської організації та нею не можна віднести до спорів, які виникають з корпоративних господарських правовідносин.

5.4. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частин першої - другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

5.5. Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

5.6. Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України «Про громадські об`єднання».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про громадські об`єднання» чинність цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

У статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачені принципи утворення і діяльності громадського об`єднання.

Одним із таких принципів є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об`єднання, який повинен, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.

Статут громадського об`єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

5.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що статут Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» затверджений позачерговою конференцією Федерації 13.12.2016.

Федерація діє на підставі законодавства України, цього статуту та принципів Міжнародної Федерації кінного спорту, Європейської Федерації кінного спорту, Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) (пункт 1.2 статуту).

Відповідно до пункту 1.1 статуту Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України», Федерація є всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивного напряму зі статусом юридичної особи, яка об`єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців з кінного спорту, а також любителів кінного спорту в досягненні мети і завдань, передбачених цим статутом.

Федерація є неприбутковою організацією (пункт 2.2 статуту).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 статуту членство в Федерації є добровільним. Членами Федерації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, не визнані судом недієздатними, які досягли 14-ти років, визнають мету, завдання та статут Федерації, сплачують членські внески.

Статутом визначаються порядок вступу до членів Федерації та виходу з неї, права та обов`язки членів Федерації, її органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна Федерації та використання прибутків, умови реорганізації і ліквідації та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

5.8. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №127/21764/17 дійшла наступних висновків.

Громадська організація є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадської організації мають право брати участь в управлінні організацією, обирати та бути обраними до органів управління організацією.

Члени відповідача, який є громадською організацією, беруть участь в управлінні нею та здійснюють інші правомочності, встановлені законом і статутними документами товариства.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як Цивільного процесуального кодексу, так і Господарського процесуального кодексу залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

В даній постанові Велика Палата Верховного Суду вирішила питання про визначення предметної юрисдикції у спорах між членами громадської організації та громадською організацією з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією, вказавши, що такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства і по суті спору висновок повинен зробити належний суд, яким є господарський суд.

5.9. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що даний позов подано на захист права позивача на участь в управлінні громадською організацією, тобто він є направленим на забезпечення прав позивача на управління організацією, а тому у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, спір в даній справі має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо учасник (член) юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням корпоративних прав, зокрема, прав на управління юридичною особою, то цей спір належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є сторонами у справі фізичні особи. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність такого порушення та, відповідно, підстав для задоволення позову з`ясовується судами під час розгляду справи по суті позовних вимог (наведений правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №916/1295/18).

5.10. Федерація підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано положення статті 45 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, на яку посилається скаржник, дійшов наступних висновків.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

5.11. Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №904/3368/18 зазначив, що завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

5.12. Разом з тим, місцевий господарський суд, оцінюючи доводи сторін на предмет порушення прав та законних інтересів позивача, зазначив лише те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач - ОСОБА_1 , був членом Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» та виступав одним із кандидатів на посаду президента ВФКСУ.

Натомість суд апеляційної інстанції взагалі не вказав, які саме права або законні інтереси позивача були порушені.

Верховний Суд не погоджується з таким обґрунтуванням, вважає його недостатнім, адже, виходячи з такого висновку, член організації може оскаржити будь-яке рішення будь-якої конференції зборів чи правління, тільки через наявність в нього статусу члена громадської організації, без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права та законні інтереси (подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).

При цьому без будь-якої оцінки залишилися обставини щодо фактичної участі позивача у всіх засіданнях правління Федерації, участі позивача у звітно-виборчій конференції, можливості реалізації усіх прав члена громадської організації відповідача, в тому числі і в якості кандидата на участь у виборах президента ВФКСУ, фактичної присутності на звітно-виборчій конференції усіх делегатів тощо.

Також суди не з`ясували, яким чином скасування рішень правління Федерації та звітно-виборчої конференції відновить права та законні інтереси члена ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України».

Водночас, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).

Крім того, суди обох інстанцій, визнаючи, зокрема, абсолютно усі рішення засідання правління 24.07.2020 недійсними, з тих підстав, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вказали, що з питання третього порядку денного засідання правління 14.07.2020 «Затвердження дати чергової звітно-виборчої конференції ВФКСУ та визначення кількості делегатів від кожного відокремленого підрозділу, які будуть брати участь в конференції з правом голосу», а також всіх наступних питань порядку денного, вони не голосували, не надано правової оцінки іншим вирішеним питанням правління, в тому числі і належності їх до внутрішньостатутної діяльності.

Не вбачається із оскаржуваних рішень, що судами обох інстанцій надавалася правова оцінка заявам свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_23 .

Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці щодо належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд має у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 238 та пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частин другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для його скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд