ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/2802/19

1. У лютому 2019 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 №847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18.09.2018 №1025) «Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», в частині вилучення з тарифу на розподіл та постачання електричної енергії суми 206 480,78 грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови;

- стягнути на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з Державного бюджету України завдану майнову шкоду у сумі 98 270 000 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що покладення на позивача відповідальності за порушення, які були виявленні під час перевірки ПАТ «Київенерго», є порушенням принципу статті 61 Конституції України. Позивач стверджував, що він ні відповідно до розподільчого балансу, ні відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» не є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині наслідків (фактичної відповідальності), вчинених ПАТ «Київенерго». Також, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вказувало, що постановою НКРЕКП від 01.08.2001 №801, якою затверджено процедуру встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами з постачання електроенергії за регульованим тарифом, не передбачено підстав та порядку вилучення зі структури тарифів коштів, а встановлено лише право Регулятора щодо коригування тарифів, а тому позивач вважав, що відповідач, приймаючи спірну постанову в частині вилучення з тарифу на розподіл та постачання електричної енергії, вийшов за межі своїх повноважень.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 16.10.2019 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг завданої майнової шкоди в сумі 98 270 000 грн.

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020 у задоволенні позову відмовлено.

5. Суд першої інстанції виходив з того, що підставою для ініціювання НКРЕКП перегляду тарифів ліцензіата (зміну раніше затверджених тарифів, в тому числі їх структури), як засіб державного регулювання в електроенергетиці, що полягає у зміні раніше затверджених тарифів, в тому числі їх структури є, зокрема, встановлення факту нецільового або необґрунтованого використання коштів, передбачених затвердженими тарифами ліцензіата, використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених схваленою інвестиційною програмою, без погодження з НКРЕКП виходячи з даних звітності, актів перевірок та/або пояснень і матеріалів ліцензіата.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при прийнятті спірної постанови в цілому відповідачем було дотримано вимоги статей 14, 15, 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та пункти 7.5, 7.7 Регламенту.

7. Відхиляючи доводи позивача про відсутність повноважень у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг приймати рішення щодо коригування тарифу шляхом вилучення грошових коштів, суд першої інстанції вказав, що коригування витрат є складовою частиною реалізації повноважень відповідача щодо перегляду тарифу, тобто внесенням змін до структури тарифу, зокрема, збільшення, зменшення числових значень тарифу, що, в свою чергу і є фактично переглядом такого тарифу, повноваження щодо здійснення якого встановлено Процедурою №801. Суд дійшов висновку про те, що спірна постанова прийнята Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в порядку та у спосіб, передбачений статтями 14, 15, 16 Закону №1540-VIII, пунктами 7.5, 7.7 Регламенту та в межах реалізації своїх повноважень, встановлених Процедурою №801, а формулювання «вилучення зі структури тарифів коштів» є по суті корегуванням витрат шляхом їх зменшення.

8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задоволено.

Визнано протиправною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 №847 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.09.2018 №1025 «Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»), в частині вилучення з тарифу на розподіл та постачання електричної енергії суми у розмірі 206 480, 78 грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови.

9. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач спірною постановою встановив вид санкції, який застосовано до позивача за порушення ним приписів законодавства, а саме, вилучення зі структури тарифів ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» коштів в сумі 206 481,00 грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови. В свою чергу постанова НКРЕ №801 від 01.08.2001 не передбачає такого способу та порядку як вилучення грошових коштів зі структури тарифу. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №826/14481/17, дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні повноваження на вилучення грошових коштів з тарифу, а також відсутній порядок здійснення такої процедури.

10. У червні 2020 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020.

11. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020.

12. Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 04.02.2019 у справі №826/14482/17, згідно з яким вилучення зі структури тарифів з передачі та постачання електричної енергії коштів не є санкцією, а є заходом державного регулювання. Скаржник також вказує на необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.07.2018 у справі №826/14481/17 та застосованого судом апеляційної інстанції, оскільки процедура встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом не була предметом дослідження у вказаній справі.

13. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права, зокрема вимоги ст. 308 КАС України, оскільки в основу оскаржуваної постанови покладено висновки, що ґрунтуються на нових підставах позову.

14. Відповідач вказує, що постанова НКРЕКП від 24.01.2018 №64, якою було передбачено коригування витрат у сумі, зокрема, 206 481 тис. грн (без ПДВ) - вилучення коштів відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 29.09.2017 №1039, не оскаржувалась в судовому порядку та позивачем не було надано доказів визнання її незаконною. Таким чином, до моменту прийняття спірної постанови ПрАТ «Київські електромережі» застосовувало тарифи, визначені постановою НКРЕКП від 24.01.2018 №64, тобто тарифи, затверджені спірною постановою, для позивача вже діяли до подання позову.

15. Також, відповідач зазначає, що прийняття пункту 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 29.08.2017 №1039 «Про накладення штрафу на ПАТ «Київенерго» за порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та невиконання рішення НКРЕКП» відбулось у зв`язку з невиконанням ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є позивач, інвестиційної програми в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні.

16. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

17. Посилаючись на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 06.06.2019 у справі №804/7661/17, позивач вказує, що чинне законодавство не передбачає ні повноважень Регулятора (НКРЕКП) на вилучення грошових коштів з тарифу, ні порядку здійснення такої процедури. Також зазначає, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині наслідків, вчинених ПАТ «Київенерго» правопорушень, а тому позивач не може нести відповідальність за дії останнього. Позивач вважає, що відповідач, здійснюючи державне регулювання у сфері енергетики, вчинив неправомірне застосування санкцій до позивача у вигляді коригування витрат як складових структури тарифів.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 для розгляду справи №640/2802/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В.

19. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2020 задоволено заяви суддів Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. про самовідвід. Відведено суддів Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №640/2802/19.

20. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2020 для розгляду справи №640/2802/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Білак М.В., судді: Губська О.А., Мартинюк Н.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 1, 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

22. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2021 задоволено заяви суддів Білак М.В., Губської О.А., Мартинюк Н.М. про самовідвід. Відведено суддів Білак М.В., Губську О.А., Мартинюк Н.М. від участі у розгляді касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №640/2802/19.

23. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 для розгляду справи №640/2802/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Жук А.В., судді: Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

24. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2021 адміністративну справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 2.2 Статуту Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» товариство створено на підставі рішення позачергових зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київенерго» від 13.11.2017 про реорганізацію Публічного акціонерного товариства «Київенерго» шляхом виділу з нього Товариства та передачі частини майна, прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та на підставі рішення загальних зборів Товариства про заснування Товариства від 22.12.2017.

26. Пунктом 2.3 Статуту визнано, що Товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині переданого йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Київенерго», що визначені частиною 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електроенергії».

27. З 03 квітня 2017 року по 03 травня 2017 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг проводилась планова перевірка діяльності ПАТ «Київенерго» на предмет дотримання останнім Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за період з 01.07.2016 по 31.12.2016. За результатами проведеної перевірки НКРЕКП було складено акт перевірки від 03.05.2017 №62.

28. 29 серпня 2017 року НКРЕКП проведено відкрите засідання з розгляду акту №62, за результатами якого прийнято постанову №1039 «Про накладення штрафу на ПАТ «Київенерго» за порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та невиконання рішення НКРЕКП».

29. Відповідно до п. 1 Вступної частини вказаної постанови ПАТ «Київенерго» порушило:

29.1. Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджені постановою НКРЕ від 13.06.1996 №15 (далі - Ліцензійні умови з передачі електричної енергії), і Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджені постановою НКРЕ від 13.06.1996 №15/1 (далі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії), а саме:

- підпункт 3.1.1 пунктів 3.1 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії;

- підпункт 3.2.1 пунктів 3.2 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії;

- підпункт 3.4.1 пункту 3.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та підпункт 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії.

29.2. Не виконало рішення НКРЕКП, а саме постанову НКРЕКП від 24.12.2015 № 3057 (зі змінами) «Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ПАТ «Київенерго» в частині дотримання встановленої структури тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

30. За вчинення вказаних порушень на ПАТ «Київенерго» накладено штраф в розмірі 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) грн, а також прийнято рішення при найближчому перегляді тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ПАТ «Київенерго» розглянути питання щодо вилучення зі структури тарифів коштів у сумі 206 480,78 тис. грн (без ПДВ).

31. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ «Київенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 Резолютивної частини Постанови НКРЕКП від 29.08.2017 №1039.

32. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №826/14482/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018, адміністративний позов ПАТ «Київенерго» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2 Резолютивної частини Постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг «Про накладення штрафу на ПАТ «Київенерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та невиконання рішення НКРЕКП» від 29.08.2017 №1039.

33. Постановою Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №826/14482/17 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування пункту 2 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.08.2017 №1039.

Ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування пункту 2 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.08.2017 №1039 відмовлено.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 залишено без змін.

34. В процесі розгляду судом адміністративної справи №826/14482/17 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», статті 17 Закону України «Про електроенергетику», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.04.2017 №504, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.07.2017 №932, прийнято постанову від 24.01.2018 №64 «Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ «Київенерго», якою постановлено, зокрема:

34.1. Установити Публічному акціонерному товариству «Київенерго» на період з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2018 року включно:

1) тарифи на розподіл електричної енергії на рівні:

для 1 класу напруги - 4,82 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 класу напруги - 50,00 грн/МВт·год (без ПДВ);

2) тарифи на постачання електричної енергії на рівні:

для 1 групи споживачів - 4,89 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 групи споживачів - 24,45 грн/МВт·год (без ПДВ);

3) структуру тарифів на розподіл та постачання електричної енергії Публічному акціонерному товариству «Київенерго» на період з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2018 року згідно з додатком 1.

34.2. Установити Публічному акціонерному товариству «Київенерго» з 01 квітня 2018 року:

1) тарифи на розподіл електричної енергії на рівні:

для 1 класу напруги - 7,87 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 класу напруги - 94,97 грн/МВт·год (без ПДВ);

2) тарифи на постачання електричної енергії на рівні:

для 1 групи споживачів - 6,58 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 групи споживачів - 32,88 грн/МВт·год (без ПДВ);

3) структуру тарифів на розподіл та постачання електричної енергії Публічному акціонерному товариству «Київенерго» з 01 квітня 2018 року згідно з додатком 2.

35. Вказаною постановою передбачено коригування ПАТ «Київенерго» витрат у сумі 206 481,00 грн (без ПДВ) - вилучення коштів відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 29.08.2017 №1039 (із розрахунку на 11 місяців - 225252,00 грн (без ПДВ).

36. Надалі, відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», статті 17 Закону України «Про електроенергетику», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.04.2017 №504, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.07.2017 №932, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 14.08.2018 №847 «Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», якою постановлено, зокрема:

36.1. Установити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі»:

1) тарифи на розподіл електричної енергії на рівні:

для 1 класу напруги - 7,87 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 класу напруги - 94,97 грн/МВт·год (без ПДВ);

2) тарифи на постачання електричної енергії на рівні:

для 1 групи споживачів - 6,58 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 групи споживачів - 32,88 грн/МВт·год (без ПДВ);

3) структуру тарифів на розподіл та постачання електричної енергії Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі» згідно з додатком.

36.2. У додатку до постанови №847 у структурі тарифів позивача передбачено статтю «коригування витрат» - загальні витрати «-243053 грн».

37. Надалі, відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та статті 17 Закону України «Про електроенергетику» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову від 18.09.2018 №1025 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24.08.2018 №847», якою постановлено, зокрема:

37.1. Унести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.08.2018 №847 «Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» такі зміни:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

« 1. Установити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі»:

тарифи на розподіл електричної енергії на рівні:

для 1 класу напруги - 8,29 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 класу напруги - 99,19 грн/МВт·год (без ПДВ);

2) тарифи на постачання електричної енергії на рівні:

для 1 групи споживачів - 6,98 грн/МВт·год (без ПДВ);

для 2 групи споживачів - 34,91 грн/МВт·год (без ПДВ);

3) структуру тарифів на розподіл та постачання електричної енергії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» згідно з додатком.;

2) додаток до постанови викласти в новій редакції, що додається.

37.2. У додатку до вказаної постанови відображено Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі» у структурі тарифів позивача статтю «коригування витрат» - загальні витрати «-243053 грн».

38. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

40. Підставою для відкриття касаційного оскарження позивач вказав необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.07.2018 у справі №826/14481/17, та застосованого судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.

41. У зазначеній справі Верховний Суд, посилаючись на Процедуру встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затверджену постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2016 №528 (далі - Процедура №528), дійшов висновку про те, що вказаною Процедурою не передбачено підстав та порядку вилучення зі структури тарифів коштів, а лише перегляд та зміну тарифів.

42. Верховний Суд зауважує, що хоча Процедура №528 стосується встановлення та перегляду тарифів саме на теплову енергію, а не електричну, як у цій справі, проте норми Процедури №528 та Процедури №801 від 01.08.2001 (яка є застосовною до спірних правовідносин) в частині підстав і порядку перегляду тарифів є загальними нормами, а тому висновок Верховного Суду у постанові від 18.07.2018 у справі №826/14481/17 про те, що у НКРЕКП відсутні повноваження на вилучення грошових коштів зі структури тарифу, як відсутній і порядок здійснення такої процедури, стосується загальних принципів діяльності Регулятора, а отже цей висновок є застосовним у цій справі, і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від цього висновку.

43. Також, у відповідності до ч. 3 ст. 341 КАС України Верховний Суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №804/7661/17. У згаданій справі Верховний Суд, проаналізувавши положення постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 01.08.2001 №801, також дійшов висновку про те, що Процедура №801 не передбачає такого способу та порядку як вилучення грошових коштів зі структури тарифу.

43. Так, пунктами 5.1, 5.2. Процедури №801, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що НКРЕ ініціює перегляд тарифів ліцензіата, як засіб державного регулювання в електроенергетиці, у разі, зокрема, встановлення факту нецільового або необґрунтованого використання коштів, передбачених затвердженими тарифами ліцензіата, використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених схваленою інвестиційною програмою, без погодження з НКРЕ. За наявності підстав, передбачених пунктом 5.1 цієї Процедури, НКРЕ переглядає тарифи ліцензіата, виходячи з даних звітності, актів перевірок та/або пояснень і матеріалів ліцензіата.

44. Касаційна скарга мотивована також неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.02.2019 у справі №826/14482/17. У вказаній постанові Верховним Судом зроблено висновок про те, що перелік санкцій, визначений ч. 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є вичерпним; інші заходи впливу Регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності.

45. Разом з тим, у зазначеній справі Верховним Судом не розглядалося питання правової природи таких дій НКРЕКП як вилучення коштів з тарифу, Верховним Судом лише констатовано вичерпність видів санкцій, які Регулятор може застосовувати у випадку вчинення порушення учасником ринку електричної енергії. Крім того, враховуючи фактичні обставини, Суд у справі №826/14482/17 дійшов висновку, що оскаржуване рішення не є рішенням, яке безпосередньо порушує права позивача, оскільки на підставі п. 2 рішення прийняті інші постанови Комісії, якими відбулось корегування витрат позивача і настали негативні наслідки позивача.

46. Тобто, правовідносини, що були предметом розгляду у справі №826/14482/17, не є подібними з правовідносинами, що склалися у цій справі, а тому посилання скаржника на зазначену постанову Верховного Суду колегія суддів визнає необґрунтованим.

47. З аналогічних підстав відхиляються посилання представника позивача в судовому засіданні на постанову Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №640/21345/18. Так, судами у вказаній справі встановлено, що у резолютивних частинах спірних постанов надано доручення Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики підготувати та винести на засідання НКРЕКП проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на відпуск електричної енергії ліцензіату шляхом його зміни в бік зменшення, тобто у справі №640/21345/18 спірні постанови НКРЕКП є організаційно-розпорядчими актами внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальними актами, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушують, не передбачають для нього жодних обов`язків і обмежень. Натомість у цій справі відповідних обставин не встановлено, предметом спору у цій справі є оскарження саме індивідуально-правового акту, який стосується безпосередньо позивача, що свідчить про неподібність спірних правовідносин з правовідносинами у справі №640/21345/18.

48. Таким чином, Верховний Суд зазначає, що встановивши порушення ПАТ «Київенерго» Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, а також невиконання ПАТ «Київенерго» постанови НКРЕКП від 24.12.2015 №3057, відповідач мав діяти виключно в межах чинного на той час законодавства - Закону України «Про ринок електричної енергії» та Процедури встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затвердженої постановою НКРЕ від 01.08.2001 №801. Натомість, відповідачем було прийнято спірну постанову, якою вилучено зі структури тарифу грошові кошти, в той час як зазначені дії, як було зазначено вище, не передбачені ні вказаним Законом, ні Процедурою №801. Верховний Суд наголошує, що у відповідач мав лише право ініціювати перегляд тарифу в порядку, встановленому Процедурою №801.

49. Отже, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, в якій зроблено аналогічні висновки, прийнята у відповідності до сформованої практики Верховного Суду.

50. У касаційній скарзі відповідач вказує також на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 308 КАС України, та зазначає, що апеляційний суд зробив висновок про відсутність повноважень НКРЕКП на вилучення грошових коштів з тарифу з огляду на відсутність у Постанові №801 такого способу та порядку здійснення такої процедури, розглянувши при цьому нові підстави позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Стверджує, що позивач не посилався на відповідні обставини ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив, ні у інших поясненнях, що надавались до суду першої інстанції.

51. Відповідно до частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

52. Водночас Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

53. Тобто, підставою адміністративного позову визнаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. До таких обставин можна віднести такі юридичні факти, які підтверджують наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами та наявність порушення прав, свобод чи інтересів позивача. При цьому, підставою позову можуть бути тільки юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки, а саме: виникнення, зміну та припинення правовідносин. Натомість фактичні дані справи до підстав позову не відносяться, оскільки такі лише підтверджують наявність або відсутність тих юридичних фактів, які складають підставу позову. Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №640/5554/20.

54. З огляду на викладене, посилання суду апеляційної інстанції на відсутність у Постанові №801 такого способу та порядку як вилучення грошових коштів зі структури тарифу не можна вважати розглядом нової підстави позову, оскільки здійснивши таке посилання, суд апеляційної інстанції не встановлював жодних нових обставин та юридичних фактів, а лише здійснив правозастосування вказаного нормативно-правового акту до спірних правовідносин.

55. Крім того, Верховний Суд зауважує, що відповідач помилково вважає, що позивачем не було вказано на відсутність у НКРЕКП повноважень на вилучення грошових коштів з тарифу під час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки у позовній заяві позивачем було зазначено про те, що «Процедура №801 не передбачає підстав та порядку вилучення зі структури тарифів коштів, а лише коригування тарифів» (а.с. 8).

56. Отже, Верховний Суд не встановив порушень процесуального права судом апеляційної інстанції в цій частині.

57. Посилання скаржника на те, що до моменту прийняття спірної постанови ПрАТ «Київські електромережі» застосовувало тарифи, визначені постановою НКРЕКП від 24.01.2018 №64, які є тотожними з тарифами, затвердженими спірною постановою, Верховний Суд відхиляє з підстав того, що обставини прийняття постанови НКРЕКП від 24.01.2018 №64 не є предметом спору у цій справі.

58. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова прийнята у відповідності до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №804/7661/17, отже підстави для скасування чи зміни постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 відсутні.

59. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

60. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

61. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд