ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 554/8862/20

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Полтавагаз» (далі - АТ «Полтавагаз») та просила визнати протиправним і скасувати рішення комісії АТ «Полтавагаз» від 17 березня 2020 року про задоволення акта про порушення № 25/02/20/1 від 25 лютого 2020 року та про донарахування об`єму природного газу та його вартості в розмірі 48 405, 05 грн; зобов`язати відповідача за власний рахунок підключити до газорозподільної системи газове обладнання належного їй житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 25 лютого 2020 року комісією в складі представників відповідача за адресою її проживання ( АДРЕСА_1 ) виявлено втручання в роботу газорозподільчої системи шляхом несанкціонованого встановлення перемички на вхідному та вихідному патрубку системи газопостачання,про що складений акт № 25/02/20/1, а в подальшому рішенням комісії АТ «Полтавагаз» від 17 березня 2020 року їй було донараховано 48 405, 05 грн вартості необлікованого газу.

Вважала, що такі дії відповідача здійснені з порушенням законодавства. Зокрема вказувала, що відповідачем не було встановлено факту порушення нормального режиму роботи ГРМ (газорозподільного механізму) або здійснення необлікованого використання природного газу, а розгляд акта про порушення був здійснений ним всупереч вимог закону.

У листопаді 2020 року АТ «Полтавагаз» звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 48 405, 05 грн вартості необлікованого об`єму природного газу.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що внаслідок несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи за адресою позивача АТ «Полтавагаз» здійснено перерахунок (донарахування) вартості природного газу за один рік на суму 48 405, 05 грн, які ОСОБА_1 у добровільному порядку не відшкодувала, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 19 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення комісії АТ «Полтавагаз» від 17 березня 2020 року про задоволення акта про порушення № 25/02/20/1 від 25 лютого 2020 року побутового споживача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 ) та про донарахування об`єму природного газу та його вартості в розмірі 48 405, 05 грн.

Зобов`язано АТ «Полтавагаз» за власний рахунок відновити газопостачання до житлового будинку споживача ОСОБА_1 .

У задоволенні зустрічного позову АТ «Полтавагаз» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову АТ «Полтавагаз», суд першої інстанції виходив з недоведеності факту аварійної ситуації (витоку газу на стояку) та відсутності заподіяної реальної шкоди АТ «Полтавагаз».

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2021 року рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 19 квітня 2021 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічні позовні вимоги АТ «Полтавагаз» задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтавагаз» 48 405, 05 грн вартості необлікованого об`єму природного газу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що АТ «Полтавагаз» довело належними доказами як факт наявності несанкціонованого газопроводу, так і факт того, що внаслідок вказаного порушення витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення його зустрічного позову й відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 .

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2021 року й залишити в силі рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 19 квітня 2021 року.

Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року в справі № 914/2384/17, від 12 лютого 2020 року в справі № 922/1850/19 та від 29 червня 2021 року в справі № 215/4940/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, не врахував, що АТ «Полтавагаз» не довело належними доказами факт використання нею газу поза обліковим пристроєм, а тому безпідставно, без наведення належного обґрунтування, задовольнив зустрічний позов й відмовив у задоволенні її позову.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

23 вересня 2021 року справа № 554/8862/20 надійшла до Верховного Суду.

Голова правління АТ «Полтавагаз» Погрібняк С. С. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 09 березня 2016 року є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою встановлено газовий лічильник та присвоєно номер особистого рахунку побутового споживача № НОМЕР_1 .

23 січня 2020 року представником оператора ГРМ було здійснено демонтаж газового лічильника з метою його планової перевірки та 18 лютого 2020 року, після проведення контрольних замірів, лічильник було встановлено газовою службою з відновленням газопостачання.

25 лютого 2020 року комісією у складі представників Котелевської ДЕГС АТ «Полтавагаз» за адресою побутового споживача ОСОБА_1 виявлено порушення кодексу ГРМ, яке полягало у наступному: несанкціоноване втручання у роботу газорозподільної системи шляхом несанкціонованого встановлення перемички на вхідному та вихідному патрубку системи газопостачання, що призводить до споживання природного газу без обліку поза засобом вимірювальної техніки, якенеможливо було встановити без демонтажу будівельної конструкції, про що складено акт про порушення № 25/02/20/2 від 25 лютого 2020 року.

У цей же день було припинено розподіл природного газу за вказаною адресою.

17 березня 2020 року комісією оператора ГРМ з розгляду актів про порушення розглянуто акт про порушення № 25/02/20/2 від 25 лютого 2020 року та прийнято рішення про його задоволення, складання акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості.

17 березня 2020 року відповідно до порядку, визначеного абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу Кодексу газорозподільних систем, складено акт-розрахунок № 11/20/03, згідно з яким вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 25 лютого 2019 року по 24 лютого 2020 року склала 48 405, 05 грн.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 18 від 25 травня 2020 року, складеного на замовлення позивача судовим експертом Авдєєвою Н. М., під час проведення дослідження, зокрема виявлено, що на ввідному газопроводі відкрито, не приховано розміщена металева трубка з під`єднаним до неї перетиснутим механічно гумовим патрубком, який з`єднаний з іншою, під`єднаною до вихідного патрубка системи трубки. Водночас встановити наявність чи відсутність факту несанкціонованого газопроводу та самовільного приєднання до газопроводу експерту не вдалося за можливе в зв`язку з відсутністю можливості порівняння з проектними матеріалами.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Положення пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначають види порушень споживача, внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, до яких, зокрема, належить наявність несанкціонованого газопроводу, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Несанкціонований газопровід - це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу) (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем).

Пунктами 1, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення.

При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Установивши порушення ОСОБА_1 . Кодексу газорозподільчих систем шляхом несанкціонованого встановлення перемички на вхідному та вихідному патрубку системи газопостачання, внаслідок чого витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковувалися, про що працівниками АТ «Полтавагаз» складено акт № 25/02/20/2 від 25 лютого 2020 року, на підставі якого здійснено розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, який проведено з дотриманням вимог Кодексу газорозподільчих систем, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог АТ «Полтавагаз» та відповідно відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду