ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/24070/19

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№ 0006031401 від 13.09.2019 щодо зменшення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 20 677 930 грн;

№ 0006021401 від 13.09.2019 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: «податок на додану вартість» у розмірі 256 232 510 грн, у тому числі податкового зобов`язання у розмірі 204 986 008 грн та штрафних санкцій у розмірі 51 246 502 грн;

№ 0006041401 від 13.09.2019 щодо застосування штрафу у розмірі 36 167 915,50 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не здійснює постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу безпосередньо особам, визначеним у п. 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, також, операції з постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу не включені до п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а отже вважає неправомірними висновки зроблені в акті перевірки про обов`язковість застосування касового методу при визначенні податкових зобов`язань за операціями проведеними позивачем згідно з договором, укладеним з ТОВ «Київоблгаз Збут» від 25.06.2015 № 1-2015-290-Н та при формуванні податкового кредиту за операціями проведеними позивачем згідно з договорами, укладеними з ПАТ «Нафтогаз України» від 04.01.2013 № 13-222-ВТВ, з ПАТ «Укртрансгаз» від 17.12.2015 № 1512000723.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби № 0006031401 від 13.09.2019 щодо зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 20 677 930,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби № 0006021401 від 13.09.2019 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 256 232 510,00 грн, в т.ч. податкового зобов`язання у розмірі 204 986 008 грн та штрафних санкцій у розмірі 51 246 502,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби № 0006041401 від 13.09.2019 щодо застосування штрафу у розмірі 36 167 915,50 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з безпідставності застосування касового методу при визначенні податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг транспортування та/або розподілу природного газу проведеними позивачем згідно з договором, укладеним з ТОВ «Київоблгаз Збут» від 25.06.2015 №1-2015-290-Н, оскільки за цим договором позивачем надаються послуги ТОВ «Київоблгаз Збут», яке не відповідає визначеним особам у п. 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, а також ці операції не включені до п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Водночас цю позицію мотивував наявністю індивідуальної податкової консультації, відповідно до якої і діяв позивач. За договорами укладеними з ПАТ «Нафтогаз України» від 04.01.2013 № 13-222-ВТВ на купівлю-продаж природного газу та з ПАТ «Укртрансгаз» від 17.12.2015 № 1512000723 позивач є кінцевим споживачем послуг та товарів, які ним придбаваються для використання у власній господарській діяльності, відповідно відсутні підстави при визначенні дати формування податкового кредиту застосовувати касовий метод, як передбачено пунктом 187.10 статті 187 ПК України. Тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно.

Суди дійшли висновку, що викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

У період з 15.07.2019 по 08.08.2019 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», за результатами перевірки складено акт від 16.08.2019 № 2428/28-10-14-01-01/20578072.

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства:

п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 217 957 146 грн; завищено податок на додану вартість на загальну суму 12 971 138 грн; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за вересень 2018 року - 20 677 930 грн;

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: відсутність реєстрації платником податків - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У акті перевірки зазначено, що порушення вимог податкового законодавства виявлені під час перевірки формування податкових зобов`язань за операціями проведеними позивачем згідно з договором, укладеним з ТОВ «Київоблгаз Збут» від 25.06.2015 № 1-2015-290-Н про розподіл природного газу.

За висновками контролюючого органу АТ «Київоблгаз» було сформовано податкові зобов`язання по операціях з надання послуг транспортування природного газу газорозподільними мережами не за касовим методом, а за подією, що сталася раніше (датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку) - акта наданих послуг транспортування природного газу ГРМ.

Під час перевірки правомірності декларування АТ «Київоблгаз» податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 встановлено його завищення по взаємовідносинах з ПАТ «Нафтогаз України» у розмірі 49 433 778, 55 грн за договором від 04.01.2013 № 13-222-ВТВ на купівлю-продаж природного газу та з ПАТ «Укртрансгаз» у розмірі 175 054 221, 22 грн за договором від 17.12.2015 № 1512000723 про надання послуг транспортування природного газу.

Так, усупереч вимогам п. 187.10 ст. 187 ПК України АТ «Київоблгаз» було сформовано податковий кредит по операціях з купівлі природного газу та отримання послуг збалансування для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат за першою подією.

Ураховуючи вказані порушення, податковим органом зазначено про відсутність реєстрації АТ «Київоблгаз» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які мали бути складені в момент зарахування (отримання) коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання та зареєстровані в ЄРПН в установлені терміни.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки від 16.08.2019 № 2428/28-10-14-01-01/20578072, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0006031401 від 13.09.2019 щодо зменшення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 20 677 930 грн;

№ 0006021401 від 13.09.2019 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: «податок на додану вартість» у розмірі 256 232 510 грн, в тому числі податкового зобов`язання у розмірі 204 986 008 грн та штрафних санкцій у розмірі 51 246 502 грн;

№ 0006041401 від 13.09.2019 щодо застосування штрафу у розмірі 36 167 915, 50 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 16/99-00-08-06-02 від 22.11.2019, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 13.09.2019 № 0006021401, № 0006031401, № 0006041401.

Не погодившись із судовими рішеннями, Офіс великих платників податків Державної податкової служби звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідач зазначав, що судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі надано оцінку наявним доказам у справі.

Так, тариф на послуги з розподілу природного газу для ПАТ «Київоблгаз» визначається відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕКП), зі змісту яких слідує, що до структури тарифу включено вартість газу на технологічні та власні потреби. Тому обсяги виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу за якими позивачем сформовано податковий кредит по послугам і товарам отриманим від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз» безпосередньо пов`язані з послугами розподілу природного газу для населення.

Викладені обставини з огляду на положення ст. 187.10 ПК України тягнуть застосування до правовідносин із зазначеними контрагентам саме касового методу податкового обліку.

Також зазначав про безпідставне застосування індивідуальної податкової консультації від 10.07.2019 № 3191/6/99-99-15-03-02-15/ІПК до спірних правовідносин, оскільки документальною позаплановою виїзною перевіркою охоплено період з січня 2015 року по вересень 2018 року, а право застосування індивідуальної податкової консультації виникає з дня її надання платнику податків, тому останній не міг діяти відповідно до неї.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у редакції Закону України №812-VІІІ від 24.11.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі», який набрав чинності з 01.01.2016, тимчасово, до 01.01.2019, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом (пункт 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ).

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як установлено підпунктом «а» пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування, зокрема є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України врегульовано, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Згідно з п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за укладеним між позивачем та ТОВ «Київоблгаз Збут» (замовник) договором на розподіл природного газу № 1-2015-290-Н від 25.06.2015 газорозподільне підприємство зобов`язувалось надати замовнику з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів замовника відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (п. 2.1 договору); газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2 договору).

Податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціях з надання послуг транспортування природного газу ГРМ нараховувались АТ «Київоблгаз» датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (акта наданих послуг транспортування природного газу ГРМ), тобто відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України за правилом «першої події».

Зі змісту договору на розподіл природного газу № 1-2015-290-Н від 25.06.2015 убачається, що позивачем надаються послуги ТОВ «Київоблгаз Збут», яке не відповідає визначеним особам у п. 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, також, операції з постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу не включені до п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Поряд із цим, відповідно до індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) від 10.07.2019 № 3191/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, наданої на звернення позивача від 11.06.2019 № 81015-Сл-8863-0619 до Державної фіскальної служби України, з огляду на те, що платник податку не здійснює постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу безпосередньо особам, визначеним у п. 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, та операції з постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу не включені до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а тому у розглянутій у зверненні ситуації дата виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ при здійсненні операцій постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу, призначеного для задоволення потреб населення та релігійних організацій визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 і 198.2 розділу V ПКУ.

Указана ІПК надана позивачу на поставлене запитання «Чи визначається дата виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом відповідно до пп. 187.10 ст. 187 ПКУ за операціями з надання АТ «Київоблгаз» з 01.07.2015 послуг з транспортування до меж споживачів замовника (ТОВ «Київоблгаз Збут») газорозподільними мережами природного газу, призначеного для задоволення потреб населення та релігійних організацій?» із викладенням конкретних умов укладеного договору (пп. 2.1, 2.2 договору на розподіл природного газу № 1-2015-290-Н від 25.06.2015).

Таким чином, отримана позивачем індивідуальна податкова консультація від 10.07.2019 роз`яснює платнику інше застосування норм пп. 187.10 ст. 187 ПКУ, аніж у акті від 16.08.2019 № 2428/28-10-14-01-01/20578072, складеному за результатами перевірки; та свідчить, що у перевіряємому періоді платник у питанні, що йому було роз`яснено діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій формі.

Аналіз вищезазначених положень закону, з урахуванням установлених судами обставин справи, дає підстави для висновку про обґрунтованість визначення позивачем дати виникнення податкових зобов`язань за операціями з ТОВ «Київоблгаз Збут» відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України за правилом «першої події», а не за касовим методом.

Тому висновок контролюючого органу щодо порушень АТ «Київоблгаз» вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов`язань за вищезазначеними операціями, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, судами попередньої інстанції обґрунтовано відхилено доводи скаржника стосовно того, що позивач не міг діяти відповідно до індивідуальної податкової консультації від 2019 року, оскільки документальною позаплановою виїзною перевіркою охоплено період з січня 2015 року по вересень 2018 року.

Суди виходили з того, що зміст положень ст. 53 ПК України не указує на зазначені наслідки, тоді як, у зверненні позивача від 11.06.2019 № 81015-Сл-8863-0619 чітко сформульовано питання про застосування конкретної норми права (п. 187.10 ст. 187 ПК України), зазначено період правового регулювання, щодо якого запитується надання консультації, наведені відповідні обставини застосування положень закону (за операціями з надання АТ «Київоблгаз» з 01.07.2015 послуг з транспортування до меж споживачів замовника (ТОВ «Київоблгаз Збут») газорозподільними мережами природного газу, призначеного для задоволення потреб населення та релігійних організацій).

Щодо формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПАТ «Нафтогаз України» та з ПАТ «Укртрансгаз» суди виходили з наступного.

Так, як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до договору укладеного з ПАТ «Нафтогаз України» від 04.01.2013 № 13-222-ВТВ на купівлю-продаж природного газу продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору); газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця (п.1.2 договору).

Додатковою угодою № 11 від 22.12.2014 викладено в новій редакції договору «Предмет договору», «Кількість та якість газу», «Порядок та умови проведення розрахунків», «Строк дії договору», а саме: за договором продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013 - 2015 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити газ на умовах договору; договір діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

За договором укладеним з ПАТ «Укртрансгаз» від 17.12.2015 № 1512000723 останнє (оператор) надає замовнику (АТ «Київоблгаз») послуги транспортування природного газу, а замовник оплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п.2.1); послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; -послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи/відбираються з неї (балансування) (п. 2.3 договору).

Таким чином, за укладеними договорами позивач є: покупцем природного газу, який використовується ним у власних виробничо-технологічних витратах та нормованих втратах (договір з ПАТ «Нафтогаз України» від 04.01.2013 № 13-222-ВТВ) та отримувачем послуг надання потужності, транспортування та балансування для їх використання у власній господарській діяльності (договір з ПАТ «Укртрансгаз» від 17.12.2015 № 1512000723), такі товари та послуги не перепродаються позивачем особам, визначеним у п. 187.10 ст. 187 ПК України.

Податковий кредит за операціями з придбання газу у НАК «Нафтогаз України» та придбання послуг у АТ «Укртрансгаз» позивачем сформовано на дату отримання податкових накладних, а не на дату списання коштів із банківського рахунку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій що у даному випадку, за договорами укладеними з ПАТ «Нафтогаз України» від 04.01.2013 № 13-222-ВТВ на купівлю-продаж природного газу та з ПАТ «Укртрансгаз» від 17.12.2015 № 1512000723 позивач є кінцевим споживачем послуг та товарів, які ним придбаваються для використання у власній господарській діяльності, відповідно відсутні підстави при визначенні дати формування податкового кредиту застосовувати касовий метод, як передбачено пунктом 187.10 статті 187 ПК України.

Відповідно ж до пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит повинен визначатись за кожною окремою господарською операцією (поставкою), а не в сукупності з податковими зобов`язаннями позивача за іншими операціями.

У даному випадку щодо спірних правовідносин, придбання позивачем природного газу у постачальника для його використання виключно для власних виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат та отримання послуг транспортування та балансування є окремою господарською операцією, під час якої одночасно формуються податкові зобов`язання у постачальника та податковий кредит у покупця на підставі саме норм загального застосування.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0006021401 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: «податок на додану вартість» у розмірі 256 232 510 грн, в тому числі податкового зобов`язання у розмірі 204 986 008 грн та штрафних санкцій у розмірі 51 246 502 грн, № 0006031401 щодо зменшення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 20 677 930 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, у зв`язку з тим, що позивачем правомірно при визначенні дати формування податкових зобов`язань та податкового кредиту застосовувались положення п. 187.1 і 198.2 розділу V ПКУ, податкові зобов`язання та віднесення сум до податкового кредиту здійснювалось у загальновстановленому порядку за правилом «першої події», помилковими є висновки податкового органу про відсутність реєстрації АТ «Київоблгаз» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які мали бути складені в момент зарахування (отримання) коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання та зареєстровані в ЄРПН в установлені терміни.

Як уже зазначалося судом, підставою для відкриття касаційного провадження слугували посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначивши, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Натомість, скаржник конкретно не визначає висновку щодо правильного застосування якої норми права, яка б врегульовувала конкретний спір, ще не сформульовано Верховним Судом.

Суд звертає увагу, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник повинен обґрунтувати у чому саме полягає неправильне застосування відповідної норми матеріального права судами (частина третя статті 351, абзац 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі з посиланням при цьому на обставини справи, з урахуванням яких суд надавав оцінку обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин, Суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -