ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 620/3754/18

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати відповідача призначити з 24.09.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 позов задоволено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 18.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала з 17.07.1981 до 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013 у Відкритому акціонерному товаристві "Чернігівське хімволокно" та була безпосередньо зайнята на роботах, пов`язаними з важкими умовами праці.

7. ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

8. З 19.05.2013 їй призначено пенсію за віком відповідно до п.п. 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937 та 18.10.2013 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 . Однак, з моменту призначення пенсії грошові пенсійні виплати Чернігівським об`єднаним УПФ України їй не здійснювалися.

9. Листом від 16.01.2014 № 1035/05 управління повідомило, що при перевірці документів пенсійної справи виявлено, що гарантійний лист про перерахунок коштів на рахунок органів ПФ України, виданий ліквідатором ПАТ "Чернігівське Хімволокно", не відповідає Додатку 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови КМ України від 18.07.2007 № 937 (далі - Порядок № 937), а тому нарахування пенсії призупинено. Також повідомлено, що управлінням зроблено запит до ліквідатора ПАТ "Чернігівське Хімволокно" щодо надання гарантійного листа згідно Додатку 2 до вищезгаданого Порядку № 937.

10. Листом від 29.01.2014 № 77\10\Г-7 УПФ України в м. Чернігові повторно повідомило про те, що нарахування пенсії призупинено до отримання відповіді від ліквідатора ПАТ "Чернігівське Хімволокно".

11. Листом від 10.07.2014 № 11821\05 УПФ України в м. Чернігові повідомило про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного віку.

12. 24.09.2018 позивач звернулась до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про перехід на пенсію за віком за Списком №2.

13. Рішенням №8661 від 02.10.2018 їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю довідки, що уточнює пільговий характер роботи з 17.07.1981 до 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013.

14. Вважаючи таку відмову відповідача неправомірною, позивач звернулась до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки у неї є необхідний загальний трудовий та пільговий стаж, а також на момент звернення із заявою про призначення такої пенсій їй виповнилося 55 років 6 місяців.

16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення".

18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для відмови у призначенні пенсії стало саме те, що позивачем не подано пенсійному органу уточнюючої довідки, а у трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість позивача в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день.

Посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2019 у справі № 337/1297/17, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії є правомірною, оскільки підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. Таке підтвердження може містити трудова книжка. У разі відсутності в ній таких записів, подання уточнюючої довідки є обов`язковим.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до відповідача з метою реалізації свого права на пенсію, після отримання уточнюючої довідки.

19. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

20. Скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що до введення в дію обов`язкової атестації робочого місця, а саме станом на 01.01.1992, вона мала стаж роботи в тяжких умовах праці 10 років 05 місяців 12 днів і продовжувала працювати, що підтверджується записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

21. 15.04.2019 відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

23. Спірним питанням у цій справі є наявність правових підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за відсутності уточнюючої довідки.

24. Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

25. Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

26. Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

27. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

28. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

29. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

30. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 17.07.1981 по 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013 працювала перемотувальником нитки цеха об`ємних волокон у ВАТ «Чернігівське хімволокно».

32. Підставою для відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах стало ненадання Пенсійному органу уточнюючої довідки, а у трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість позивача в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день.

33. Проте, як вбачається з матеріалів справи, уточнююча довідка підприємства позивачем разом із заявою до пенсійного органу не подавалась, оскільки таке є ліквідованим.

34. Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали позивача по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу позивача.

35. Суди попередніх інстанцій не дослідили питання неможливості надання позивачем уточнюючої довідки, оскільки, якщо підприємство ліквідовано без правонаступника, то застосовується пункти 1 та 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, а трудовий стаж установлюється, зокрема, на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві.

36. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 29.11.2019 у справі № 676/1433/17.

37. У постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 337/1297/17, на яку посилається суд апеляційної інстанції, було зазначено про наявність у позивача права після отримання уточнюючої довідки звернутися до відповідача з метою реалізації права на пенсію, тобто не було спірним питання щодо неможливості надання підтверджуючої довідки у зв`язку з ліквідацією підприємства.

38. Однак, у справі, що розглядається у позивача немає моє можливості звернутися до підприємства про надання уточнюючої довідки, оскільки таке було ліквідовано. Тому, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин застосування правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 12.02.2019, є неможливим.

39. Відтак, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення.

40. До повноважень Верховного Суду при розгляді справи в касаційному порядку не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

41. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

42. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

43. Констатовані Судом порушення процесуального закону в аспекті цієї справи можуть бути усунуті у спосіб скасування судових рішень попередніх інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для постановлення рішення відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства.

44. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

45. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд -