ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 814/2820/16

У грудні 2016 року Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі також - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №119/1014-8025-16 від 15.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що спірне рішення відповідача винесено з порушенням законодавства, так як будівельні роботи не проводились, а проводилось лише встановлення засобу обліку теплової енергії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судами встановлено, що 07 грудня 2015 року Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради укладено договір № 1676 на виконання робіт з капітального ремонту теплового вводу житлового будинку (установка лічильника теплової енергії "Мультікал-60") за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 74, з ДП "Укренергосервіс-М" ТОВ "Укренергосервіс".

Протягом жовтня - листопада 2016 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради на об`єкті будівництва "Капітальний ремонт теплового вводу в житловому будинку по вул. Космонавтів, 74 в м. Миколаїв", за результатами якої 01.11.2016 складено акт перевірки.

У висновках вищезазначеного акту встановлено порушення ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки роботи з встановлення лічильника теплової енергії "Мультікал-60" в будинку по вул. Космонавтів, 74 в м. Миколаїв були виконані Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради без подання декларації про початок будівельних робіт.

15 листопада 2016 року Управлінням ДАБІ у Миколаївській області винесено постанову № 119/1014-8025-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого абз. 4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 130500 гривень.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем фактично виконувалися роботи по встановленню приладу обліку теплової енергії у житловому будинку з метою обліку та економії енергії, тому це не є порушеннями в розумінні ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради є суб`єктом містобудування та набуває право на виконання будівельних робіт на об`єкті у відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Не погодившись з указаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

За змістом частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями пункту 2 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

За приписами пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

В свою чергу, за змістом пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктами 16-18 указаного Порядку закріплено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так, відповідачем проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва «Капітальний ремонт теплового вводу в житловому будинку по вул. Космонавтів, 57а, в м. Миколаєві», за результатами якої виявлено виконання будівельних робіт без подачі та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту ІІІ категорії складності.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що будівельні роботи виконані в грудні 2015, що підтверджується фінансовою документацією, складеною на виконання договору з «Капітального ремонту теплового вводу в житловому будинку по вул. Космонавті, 74 в м. Миколаєві».

Положеннями статті 34 Закону № 3038-VI визначено, що Замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Отже, відсутність відповідної реєстрації повідомлення або декларації про початок виконання будівельних робіт та зафіксований факт проведення робіт з капітального ремонту без подання позивачем декларації про початок будівельних робіт, є порушенням вимог статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, пунктом 3.7 ДБН А 2.2.-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» закріплено, що капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеного в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій територій.

Отже, твердження скаржника про те, що ним будівельні роботи не проводились повністю спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, актом прийому виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2015, довідкою щодо вартості виконаних робіт та витрат за грудень 2015, календарним планом.

Крім того, Верховний Суд також звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи міститься витяг з реєстру вхідної кореспонденції УДАБІ у Миколаївській області, згідно якого Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради з вересня 2016 року по квітень 2017 року подавались декларації про початок виконання будівельних робіт та були отримані декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності саме з капітального ремонту теплового вводу в житлових будинках за іншими адресами.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -