ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 240/1906/20

Дочірнє підприємство «Житомирська механізована колона» Приватного акціонерного товариства «Київсільелектро» (далі - позивач, ДП «Житомирська механізована колона») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 0002780501, № 0002790501.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 20.02.2020 № 0002790501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 8 597 565 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 298 783 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 20.02.2020 № 0002780501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6 956 734 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 478 367 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області на користь ДП «Житомирська механізована колона» судовий збір у розмірі 42 040 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ДП «Житомирська механізована колона» приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих ним сум податкового кредиту та витрат за операціями з контрагентами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно.

Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області на користь ДП «Житомирська механізована колона» судового збору в розмірі 42 040 грн.

У цій частині прийнято постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області на користь ДП «Житомирська механізована колона» судовий збір у розмірі 21 020 грн.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

У період з 26.12.2019 по 24.01.2020 ГУ ДПС у Житомирській області, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу від 10.12.2019 № 639, проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Житомирська механізована колона» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 31.01.2020 № 39/06-30-05-01/00132405.

Відповідно до висновків указаного акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО № 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, № 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну вартість 7 038 262 грн, зокрема: 4 квартал 2017 року - 418 857 грн; 1 квартал 2018 року - 67 986 грн; 1 півріччя 2018 року - 872 244 грн; 3 квартали 2018 року - 1 963 546 грн; 2018 рік - 3 989 001 грн;1 півріччя 2019 року - 1 959 902 грн; 3 квартали 2019 року - 2 630 404 грн;

- п. 44.1 ст. 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8 598 176 грн, зокрема: листопад 2017 року - 10 569 грн; грудень 2017 року - 198 429 грн; лютий 2018 року - 167 846 грн; березень 2018 року - 626 619 грн; квітень 2018 року - 310 109 грн; травень 2018 року - 506 600 грн; червень 2018 року - 404 384 грн; липень 2018 року - 923 131 грн; серпень 2018 року - 169 154 грн; вересень 2018 року - 345 279 грн; листопад 2018 року - 491 691 грн; грудень 2018 року - 543 638 грн; лютий 2019 року - 150 096 грн; березень 2019 року - 249 665 грн; квітень 2019 року - 551 038 грн; травень 2019 року - 736 373 грн; червень 2019 року - 324 515 грн; липень 2019 року - 644 540 грн; серпень 2019 року - 400 168 грн; вересень 2019 року - 662 041 грн;

- п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землю в сумі 3687,21 грн;

- п. 46.1 ст. 46, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пп. 3.2-3.5 п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено, що податковим агентом допущено ряд помилок при заповненні податкових розрахунків (Форма № 1ДФ), а саме платником допущено помилки при відображенні реєстраційних номерів облікової картки платника податку за IV квартал 2017 року; за І,ІІІ-ІV квартали 2018 року; за І, II квартали 2019 року, а також невірно відображено ознаки доходу по самозайнятій особі ОСОБА_1 , у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форма № 1ДФ за IV квартал 2018 року.

Податковому агенту потрібно подати уточнюючі податкові розрахунки форма №1ДФ з урахуванням вищевказаного порушення за відповідні періоди.

20 лютого 2020 року на підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002790501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 8 598 175 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 299 088 грн;

- № 0002780501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 7 038 262 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 519 131 грн.

Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у Житомирській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме судами попередніх інстанцій при постановленні рішень не застосовано правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 400/987/19, від 11.09.2019 у справі № 814/1932/17, від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17, від 31.07.2018 у справі № 808/2549/17, від 27.07.2018 у справі № 810/2775/17, від 18.06.2019 у справі № 2а-1399/11/2670, від 09.04.2019 у справі № 814/2970/13-а, від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16, від 30.01.2020 у справі № 814/1145/18, від 31.05.2019 у справі № 808/2359/17, від 19.03.2019 у справі № 825/2073/18, щодо встановленого в ході перевірки порушення заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» від отриманої безповоротної матеріальної допомоги у вигляді отриманих будівельних послуг від «невстановлених» суб`єктів господарської діяльності, постачання послуг від яких не підтверджено проведеною перевіркою та завищено податковий кредит (п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

На думку ГУ ДПС у Житомирській області, судами проігноровано такі доводи:

- відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних інформації щодо придбання контрагентами позивача товарно-матеріальних цінностей або послуг;

- відсутність працівників, власних або залучених трудових ресурсів необхідної спеціальної кваліфікації;

- відсутність ліцензій та дозволів на виконання робіт із підвищеною небезпекою;

- неподання контрагентами позивача, фізичними особами-підприємцями, фінансової звітності;

- акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт оформлені з порушеннями, оскільки не містять інформації щодо залучення до виконання робіт субпідрядників;

- контрагенти позивача та субпідрядні організації, які залучалися ними до проведення робіт, є фігурантами по порушеним кримінальним справам з ухилення від оподаткування, фіктивного підприємництва;

- первинні документи, подані позивачем до перевірки з питань підтвердження придбання робіт, товарів, послуг у ТОВ «Річтерра», ТОВ «Брайтформ», ТОВ «Мерсер», ТОВ «Кайрас», є дефектними, оскільки у ході проведення перевірки встановлено, що господарські операції з ними не мали реальний характер;

- допитані свідки - директори підприємств ТОВ «Річтерра», ТОВ «Брайтформ», ТОВ «Кайрас» на спростування позиції контролюючого органу щодо неподання звітності та відсутності трудових ресурсів не надали жодного документа, а лише усно зазначили, що наймалися працівники за цивільно-правовими угодами або залучалися субпідрядні організації;

- позивачем не наведено аргументованих доводів щодо економічної доцільності придбання послуг, які охоплюються його статутною діяльністю, у контрагентів-постачальників, які об`єктивно не мали можливості виконати цю роботу взагалі через відсутність матеріально-технічних та трудових ресурсів за умови того, що позивач займається виконанням будівельних та ремонтних робіт, станом на 01.10.2017 чисельність штатних працюючих складала 117 осіб, за цивільно-правовими договорами - 2 особи, станом на 30.09.2019 - штатних працюючих 149 осіб, працюючих на умовах цивільно-правового характеру - 15 осіб.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що винесені з повним з`ясуванням судами обставин, які мають значення для справи, та правильним застосуванням норм матеріального права без порушень норм процесуального права. Натомість доводи ГУ ДПС у Житомирській області є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У статтях 138-140 Податкового кодексу України визначено перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, що б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, які не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, які мають ознаки нереальності.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими ДП «Житомирська механізована колона» до матеріалів справи копіями належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат.

Так, 15.08.2018 між ДП «Житомирська механізована колона» (Замовник) та ТОВ «Кайрас» (Генпідрядник) укладено договір про надання послуг № 19, згідно з яким Генпідрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи на об`єктах Замовника. Форма оплати - безготівкова.

Відповідно до пп. 5.4.4 п. 5 Розділу 5 Генпідрядник має право залучати до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників). Генпідрядник несе повну відповідальність за якість і терміни виконання робіт.

Факт виконання будівельних робіт та умов договору Генпідрядником підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-З за листопад-грудень 2018 року, лютий-липень 2019 року; податковими накладними; платіжними дорученнями про перерахування коштів за виконані роботи.

20 червня 2018 року між ДП «Житомирська механізована колона» (Замовник) та ТОВ «Брайтформ» (Підрядник) укладено договори підряду № 402 та №403. За умовами договору № 402 Підрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи по об`єкту будівництва: пташники №20,21,27,28, прибудов до пташників №20,21,27,28 та жижезбірників стічних вод від миття пташників №62,63,66 з мережами каналізації. Розрахунки здійснюються після підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

За умовами договору №403 Підрядник зобов`язується виконати роботи по реставрації-фарбуванню металевих повітряних ліній «Ярмолинці-Дунаєвці І,ІІ». Розрахунки здійснюється після підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

Факт виконання робіт та умов указаних договорів Підрядником підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-З за лютий-вересень 2018 року; податковими накладними; платіжними дорученнями про перерахування коштів за загальнобудівельні роботи.

03 січня 2017 року між ДП «Житомирська механізована колона» (Замовник) та ТОВ «Річтерра» (Підрядник) укладено договір підряду № 114, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням та за кошти Замовника власними та залученими силами і засобами на свій ризик виконати роботи щодо об`єкту: Будівництво підстанції 110/10 кВ з лініями електропередач 110 кВ на території Почуйківської сільської ради Попільнянського р-н Житомирської області за межами населених пунктів.

Згідно з пп. 5.1.1 п. 5 Розділу 5 Підрядник має право залучати до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) за умови письмового погодження їх з Замовником.

Факт виконання будівельних робіт та умов договору Підрядником підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-З за червень 2017 року, листопад-грудень 2017 року; податковими накладними; платіжними дорученнями про перерахування коштів за виконані роботи.

02.07.2019 між ДП «Житомирська механізована колона» (Замовник) та ТОВ «Мерсер» (Генпідрядник) укладено договір про надання послуг № 02/07, за умовами якого Генпідрядник зобов`язується у 2019 році виконати роботи, а Замовник - прийняти і оплатити дані роботи.

Розрахунки за виконані роботи проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника після підписання акта виконаних робіт по формі КБ-2В і довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-36 та наданням Підрядником податкової накладної.

Відповідно до пп. 5.4.4 п. 5 Розділу 5 Генпідрядник має право залучати для виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) шляхом укладання з ними окремих договорів. При цьому Генпідрядник несе повну відповідальність перед Замовником за якість і терміни виканням робіт субпідрядниками.

Факт виконання будівельних робіт та умов договору Підрядником підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-З за вересень 2019 року; податковими накладними; платіжними дорученнями про перерахування коштів за виконані роботи.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, у період, що перевірявся позивач мав господарські взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями: ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3

15 березня 2019 року між ДП «Житомирська механізована колона» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату для працівників, зайнятих на будівництві дволанцюгової відпайки від найближчої опори дволанцюгової ПЛ 150 кВ ПС "Мелітопольська-330" -ЦПС "Ботієвська ВЄС" №436/437 до РУ 150 кВ ЦПС "Приморської ВЄС-2, такі послуги: надання в оренду нерухомого майна для проживання працівників, послуги по житлово-побутових умовах.

За надання послуг Замовник виплачує Виконавцю, зокрема, за проживання працівників - 160 грн за одну особу на добу за фактично прожиті дні згідно з табелем. Кошти виплачуються шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця після підписання акта здавання-приймання наданих послуг.

За КВЕД одним з видів діяльності ФОП ОСОБА_4 є надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Факт виконання умов договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень-травень 2019 року: б/н від 30.04.2019, від 27.05.2019.

25 липня 2019 року між ДП «Житомирська механізована колона» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання послуг №16, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконувати роботи, пов`язані з технічним обслуговуванням автомобіля. Робота, передбачена цим Договором, здійснюється Виконавцем на своїй території, своїми силами, засобами. Конкретний вид і перелік робіт, що виконуються за цим договором вказуються в наряд-замовленнях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Факт виконання умов договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень 2019 року. Факт оплати за вказаними договорами відповідачем не заперечується.

Крім того, на підтвердження факту реальності здійснених господарських операцій між позивачем та вищенаведеними контрагентами в суді першої інстанції допитані свідки - директори ТОВ «Кайрас», ТОВ «Брайтформ», ТОВ «Річтерра», які підтвердили, що для виконання будівельних робіт, передбачених договорами, залучалися субпідрядники та сторонні працівники.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виконання умов договору між ТОВ «Кайрас» (Замовник) та ТОВ «Вектори-сістем» (Виконавець) укладено договір підряду на виконання робіт №04/03 ВС від 04.03.2019; між ТОВ «Кайрас» (Замовник) та ТОВ «Вінтерлайф» (Підрядник) укладено договір на виконання ремонтно будівельних робіт від 15.04.2019; між ТОВ «Кайрас» (Замовник) та ТОВ «Зернооптторг» укладено договір на послуги №2 від 13.01.2019; між ТОВ «Кайрас» (Замовник) та ТОВ «Сольвадор» (Підрядник) укладено договір на послуги № 109 від 26.06.2019; між ТОВ «Кайрас» (Замовник) та ТОВ «Лайтенерджи» (Підрядник) укладено договір на послуги №23/2 від 20.02.2019; між ТОВ «Кайрас» (Замовник) та ТОВ «Босна-фінанс» (Генпідрядник) укладено договір на послуги № 44/1 від 01.07.2019.

ТОВ «Кайрас» подано відповідачу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку Форми 1-ДФ за 4 квартал 2018 та 4 квартал 2019 року, що підтверджує факт виплати працівникам заробітної плати.

ТОВ «Мерсер» для виконання умов договору, укладеного з позивачем, залучено субпідрядника згідно з договором № 33 від 13.09.2019 з ТОВ «Ексіма-ОПТ ЛТД».

ТОВ «Ексіма-ОПТ ЛТД» на момент виконання робіт мало ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.02.2019 №9-Л на право зайняття господарською діяльністю з будівництва об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Виконання умов вищевказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідками про вартість виконаних робіт та витрат форми КБ-3. Оплата за виконані роботи підтверджується виписками по рахунку.

При цьому, акти та довідки містять найменування Генпідрядника, Субпідрядника, номер договору, а також інші необхідні реквізити, що вказує на відповідність таких документів вимогам закону та можливість ідентифікувати господарську операцію, обсяг наданих послуг, їх вартість.

На запит щодо надання інформації та документів на підтвердження господарських взаємовідносин з позивачем ТОВ «Брайтформ» повідомило, що на період виконання робіт, передбачених умовами договору, на підприємстві працювали наймані особи, сплачувалися податки та подавалася звітність до контролюючого органу. Також залучалися інші суб`єкти господарювання.

Крім того, матеріали справи містять квитанції на підтвердження подання податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку і сум, утриманих з них податку Форма 1-ДФ за період - ІІІ-ІV квартал 2017 та І-ІІІ квартали 2018 року ТОВ «Брайтформ».

ТОВ «Річтерра» у період 2017-2018 роки надавало послуги та виконувало роботи, передбачені договором, укладеним з позивачем, мало ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України №2013028346 від 07.07.2016 на право зайняття господарською діяльністю з будівництва об`єктів ІV-V категорії складності. ТОВ «Річтерра» також у листі № 76 від 04.06.2020 підтвердило, що для виконання робіт залучалися контрагенти.

Таким чином, колегія суддів уважає безпідставними доводи ГУ ДПС у Житомирській області стосовно відсутності у контрагентів ДП «Житомирська механізована колона» необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, з огляду на те що всупереч вимогам статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів.

Більше того, колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також, Верховний Суд уважає безпідставними посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, оскільки такі відомості носять інформаційний характер та не є свідченням нереальності господарських операцій за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку (постанови від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19).

З приводу посилання ГУ ДПС у Житомирській області на наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва, в яких фігурують субпідрядні підприємства, які залучалися контрагентами позивача, то вони об`єктивно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі № 817/992/15.

При цьому, ні вироків, ні жодних доказів, встановлених у ході здійснення кримінальних проваджень, які б свідчили про нереальний характер господарських операцій між позивачем та контрагентами, відповідач до суду не надав.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач посилається на обставини неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у ряді постанов.

Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Однак, контролюючий орган, посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

Таким чином, судові рішення, на які посилається ГУ ДПС у Житомирській області, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, - є безпідставним.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд