ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/7759/17

1. У червні 2017 року Київський міський осередок всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив визнати протиправним та нечинним дозвіл на виконання будівельних робіт №IV115163552571 від 20.12.2016 року.

2. Позовна заява мотивована тим, що виданий відповідачем дозвіл на виконання будівельних робіт №ІV 115163552571 від 20.12.2016 для об`єкту "Будівництво житлово-громадської забудови з об`єктами соціальної та інженерної-транспортної інфраструктури" за адресою вул. Євгена Сверстюка, 4 у Дніпровському районі м. Києва є протиправним, оскільки виданий в порушення містобудівної документації та діючого законодавства України.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 21.07.2017 №28 "Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт" анульовано дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 20.12.2016 №ІV 115163552571, а, відтак, позовні вимоги про скасування такого дозволу є безпідставними.

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Київська міська організація всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. Позов задовольнити повністю.

6. Касаційна скарга аргументована тим, що судами попередніх інстанцій неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Касатор зазначив, що ТОВ «СІА» одразу після анулювання оскаржуваного дозволу від 20.12.2016 №ІV 115163552571 отримала новий дозвіл від 28.07.2018 № ІV 113172091629 на забудову тих же земельних ділянок.

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гриціва М.І., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

8. В подальшому, у зв`язку обранням судді Гриціва М.І. до Великої Палати Верховного Суду було проведено автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - Стрелець Т.Г., суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

9. Державна архітектурно-будівельна інспекції України та ТОВ «СІА» подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 10.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "СІА" звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявами про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт "Будівництво житлово - громадської забудови з об`єктами соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури на вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 4 у Дніпровському районі міста Києва".

11. 20.12.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Товариству з обмеженою відповідальністю "СІА" дозвіл на виконання будівельних робіт №ІV 115163552571 на об`єкт будівництва " "Будівництво житлово - громадської забудови з об`єктами соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури", який розташований за адресою м. Київ, вул. Євгена Сверстюга (колишня вул. Марини Раскової), 4.

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

14. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

15. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

16. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Частиною частин першої - третьої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідно до пункту першого частини шостої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції від 21.07.2017 відповідно до заяви №40-30/1907-20 від 19.07.2017 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт "Будівництво житлово-громадської забудови об`єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури" від 20.12.2016 №ІV 115163552571, поданої замовником об`єкту будівництва - ТОВ "СІА", на підставі частини шостої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво житлово-громадської забудови об`єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури" від 20.12.2016 №ІV 115163552571, замовник об`єкту - ТОВ "СІА".

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 21.07.2017 №28 "Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт" наказано вважати анульованим дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 20.12.2016 №ІV 115163552571.

Виключено з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 20.12.2016 №ІV 115163552571 на об`єкті "Будівництво житлово-громадської забудови об`єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури". замовник будівництва - ТОВ "СІА".

Оскільки станом на момент розгляду цієї справи оскаржуваний дозвіл початок виконання будівельних робіт від 20.12.2016 №ІV 115163552571 був анульований, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі заявник стверджує, що ТОВ «СІА» одразу після анулювання оскаржуваного дозволу від 20.12.2016 №ІV 115163552571 отримала новий дозвіл від 28.07.2018 № ІV 113172091629 на забудову тих же земельних ділянок. Відтак, на думку касатора, суди помилково зазначили про те, що оскаржуваний дозвіл від 20.12.2016 №ІV 115163552571 не було фактично реалізовано.

Колегія суддів Верховного Суду вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.

Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Це право кореспондує нормі статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), яка визначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним існуючим обставинам.

Частинами першою та другою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Норми аналогічного змісту містяться у частині другій статті 245 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 22 червня 2022 року по справі №808/409/18 зазначив, що «вирішуючи справу суд, у першу чергу, зобов`язаний встановити наявність порушеного права та відповідність обраного позивачем способу його захисту тому, що визначений законодавством. При цьому суд має керуватись принципом ефективності захисту порушеного права, що передбачає обрання такого способу захисту, який буде ефективним як згідно закону, так і на практиці.

Адміністративний суд, задовольняючи позов, повинен застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить від змісту суб`єктивного права, за захистом якого особа звернулася до суду та від характеру його порушення суб`єктом владних повноважень.

При цьому, має існувати чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою обрання певного способу захисту порушеного права має бути можливість усунення перешкод у здійсненні особою свого права шляхом застосування саме такого способу їх захисту.»

З огляду на те, що оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт №IV115163552571 від 20.12.2016 року станом на момент розгляду цієї справи анульований відповідачем, колегія суддів зазначає, що визнання його протиправним та скасування у судовому порядку не дозволить ефективно відновити права, за захистом яких позивачі звернулися до суду.

У даному випадку належним способом захисту таких прав буде оскарження саме діючого дозволу на виконання будівельних робіт від 20.12.2016 №ІV 115163552571.

18. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

19. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

20. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

21. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду