ПОСТАНОВА
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 (головуючий суддя Недашківська К.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Макарика В.Я., суддів Глушка І.В., Коваля Р.Й.) у справі № 460/2725/18 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов`язання вчинення дій.
I. РУХ СПРАВИ
1. 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просила:
зобов`язати відповідача провести поновлення виплати пенсії за віком з 23.12.2016 у розмірі відповідно до частини другої статті 40 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показники середньої заробітної плати за три роки до дня звернення позивача до УПФУ, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29.01.2018 у справі №569/9875/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково: зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.12.2016 року - відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
5. На виконання рішення суду позивачці поновлено виплату пенсії з 23.12.2016 з розрахунку 158 грн. 16 коп. на місяць.
6. Вважаючи незаконними дії відповідача щодо поновлення виплати пенсії у зазначеному розмірі, позивач звернулась до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, спір щодо поновлення позивачу виплати пенсії з 23.12.2016 вже вирішений судами у справі №569/9875/17, а в межах цієї справи позивач фактично ставить під сумнів законність дій Пенсійного органу з виконання судового рішення у справі №569/9875/17.
8. Суди дійшли висновку, що суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого або аналогічного рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що спір у цій справі та спір у справі №569/9875/17 пов`язаний лише однаковими сторонами, проте підстави і предмет позову є відмінними, що виключає можливість відмови у задоволенні позову з наведених судами підстав. Наполягає, що суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин норми частини другої статті 40 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
12. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
13. Сторонами не заперечується, що спір щодо поновлення позивачу виплати пенсії з 23.12.2016 вже вирішений судами у справі №569/9875/17.
14. Позивач наполягає, що Пенсійний орган незаконно поновив виплату їй пенсії з розрахунку 158 грн. 16 коп. на місяць.
15. Тобто, в межах цієї справи позивач фактично оскаржує сам розмір пенсії, що їй виплачується після виконання рішення суду у справі №569/9875/17.
16. Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
17. Крім того, приписами частини 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
18. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
19. Суди вірно зазначили, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 у цій справі обрала спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
20. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення у справі №569/9875/17 порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.
21. Відтак, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обраний невірний спосіб захисту свого порушеного права.
22. Доводи касаційної скарги ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм процесуального закону.
23. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -