ПОСТАНОВА
?
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року про повернення її апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами ?першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 січня 2021 року кримінальне провадження N 12016050800001331 внесене в ЄРДР 15 травня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК було закрито у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року потерпілій відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали районного суду та повернуто її апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду про повернення її апеляційної скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги потерпіла обґрунтовує тим, що обмеження у оскарженні спотворює задачі кримінального процесуального законодавства та при вибірковому використанні норм процесуального права грубо порушили її права у суді.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який не заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Мотиви Суду
Згідно з приписами статті 370 КПК Україниухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до статті 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана, у тому числі, на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
Згідно з вимогами пункту 4 частини 3 статті 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Частиною 1 статті 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Крім того, колегія суддів зазначає, що правило дотримання семиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядались в продовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Повертаючи потерпілій апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважав, що вона в даному кримінальному провадженні була допитана 22 вересня 2017 року, а тому знала про свій процесуальний статус потерпілої та її права, гарантовані статтею 56 КПК.
Сукупність досліджених апеляційним судом обставин надали суду підстави вважати, що потерпіла мала можливість своєчасно оскаржити ухвалу у строк, встановлений законом, проте цього не зробила, враховуючи, що з моменту винесення ухвали суду першої інстанції пройшов доволі тривалий строк, більш ніж 10 місяців, тож поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не є переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності.
Вказано, що потерпілою в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження взагалі не наведено особливих і непереборних обставин, які перешкодили їй цікавитися ходом розгляду кримінального провадження, в якому вона визнана потерпілою, у визначений законом строк подати апеляційну скаргу.
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками апеляційного суду про відсутності поважних підстав для пропуску потерпілою строку на апеляційне оскарження.
Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні їй відповідати. В Основному законі зафіксовано основні засади судочинства, його відповідні положення є складовою частиною кримінального процесуального законодавства України, поряд із міжнародними договорами, що обов`язкові для України, та іншими законами, про що йдеться у частині 2 статті 1 КПК. Принцип законності у кримінальному провадженні вимагає застосовувати кримінальне процесуальне законодавство України з урахуванням практики ЄСПЛ та передбачає застосування загальних засад кримінального провадження у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, що зазначено у частині 6 статті 9 КПК.
Статтею 7 КПК установлено загальні засади кримінального провадження, серед яких, зокрема, визначені принцип верховенства права рівність перед законом і судом, доступ до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень.
У частині 2 статті 10 КПК зазначено, що у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
Як убачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції було розглянуто клопотання про закриття кримінального провадження від 21 грудня 2020 року без виклику прокурора та потерпілої, що слідує зі змісту ухвали районного суду, із заяви прокурора та відсутності будь-якого документу про виклик потерпілої.
Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу потерпілої на вказану ухвалу суду першої інстанції на вказане не звернув уваги, а лише вказав на те, що вона мала бути обізнана про подачу клопотання прокурора про закриття провадження лише тому, що була допитана під час досудового розслідування.
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про відсутність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Сама по собі вказівка про те, що не має поважних причин для поновлення строку для апеляційного оскарження з огляду на допит потерпілої під час досудового розслідування без виклику потерпілої у судове засідання на розгляд клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, без направлення ухвали районного суду не є належним мотивуванням відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, повертаючи ОСОБА_6 її апеляційну скаргу, діяв усупереч вимогам чинного кримінального процесуального закону, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду - скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438 Кримінального процесуального кодексу України, Суд