ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 2-7600/11

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 859 104,60 грн та судові витрати у розмірі 1 820 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про розірвання кредитного договору відмовлено. Рішення у справі не виконане, сума боргу не стягнута. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним залишено без розгляду. 02 жовтня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір № 2307/К про відступлення прав вимоги, згідно умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло прав вимоги ПАТ «Дельта Банк», в тому числі до ОСОБА_1 , та право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами. Згідно Додатку № 1 до договору № 2307/К до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшли права кредитора за кредитним договором № 465/ФКВ-07 від 02 серпня 2007 року, який укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 .

Заявник просив:

замінити сторону стягувача у виконавчому листі № 2-7600/11 про стягнення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 465/ФКВ-07 від 02 серпня 2007 року у розмірі 2 859 104,60 грн з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2021 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, задоволено заяву ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про розірвання кредитного договору, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним.

Замінено сторону стягувача у виконавчому листі, виданому по цивільній справі № 2-7600/11 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про розірвання кредитного договору, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс».

Суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок відступлення прав грошової вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» відбулася заміна кредитора та ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 465/ФКВ-07 від 02 серпня 2007 року. ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність договору про відступлення прав вимоги, доказів його оспорювання в судовому порядку не надав, а тому договір про відступлення прав вимоги № 2307/К від 02 жовтня 2020 року є належним доказом набуття заявником усіх прав кредитора за договором № 465/ФКВ-07 від 02 серпня 2007 року. Оскільки заміна стягувача у виконавчому листі відбувається незалежно від того чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання, суд критично оцінив заперечення ОСОБА_1 в частині того, що відсутні будь-які правові підстави для звернення до суду із вимогою заміни стягувача у виконавчому листі, оскільки ПАТ «Дельта Банк» визнало, що виконавчий лист № 2-7600/11 було втрачено, а у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документу для виконання, видачі дублікату виконавчого листа банку відмовлено. Суд першої інстанції також критично оцінив заперечення відповідача в частині того, що заявником не доведено набуття усіх прав кредитора за основними договорами, через ненадання належних, допустимих доказів та належним чином завірених доказів, оскільки ТОВ «Діджи Фінанс» до суду надало належним чином завірені копії доказів, що підтверджують відступлення права вимоги за кредитним договором № 465/ФКВ-07 від 02 серпня 2007 року з підписом директора (копія наказу про початок виконання обов`язків директора товариства додана), печаткою товариства, з посиланням, що копія документу відповідає оригіналу.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що, зокрема, подана заява ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження підписана за допомогою факсиміле директора, що унеможливлює встановлення вираження справжньої волі особи, чий підпис відтворено, на настання відповідних правових наслідків, копії документів, що додані до заяви не засвідчені належним чином.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-7600/11, витребувано справу з суду першої інстанції.

У грудні 2021 року справа № 2-7600/11 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду від 14 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 листопада 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У лютому 2021 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від ТОВ «Діджи Фінанс» надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому листі.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що заява та надані копії документів засвідчені за допомогою факсиміле директора ТОВ «Діджи Фінанс» Правник О. П., а не власноручним підписом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (частина друга статті 183 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частин четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року у справі № 916/3209/10 зазначено, що «оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа. Близьку за змістом правову позицію щодо застосування частини восьмої статті 42 та/чи частини другої статті 162 ГПК України за обставин факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи на процесуальних документах викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11 врахування якої судами попередніх інстанцій у цій справі колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим».

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статі 183 ЦПК України).

У справі, що переглядається, заява про заміну стягувача у виконавчому листі подана без додержання вимог частини другої цієї статті, а тому суд першої інстанції повинен був повернути її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Керуючись статями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду