ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 686/23427/21

В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави України, представником якої в спірних правовідносинах визначив Хмельницький окружний адміністративний суд, про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути з Держави України 56 000 000 000 грн моральної шкоди, завданої невиконанням працівниками суду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі №2270/14181/11 у період з 30 вересня 2021 року по 01 жовтня 2021 року.

Позов мотивував тим, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях з приводу невиконання судового рішення, ухваленого на його користь. Він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а необхідність поновлення своїх прав змусила його вживати додаткових заходів для їх захисту в суді. Внаслідок неправомірних дій працівників суду порушено його конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади України, право на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органів державної влади, право правомірного очікування на справедливий суд.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що, визначивши представником держави в спірних правовідносинах Хмельницький окружний адміністративний суд, ОСОБА_1 не довів факт заподіяння йому моральної шкоди саме незаконними діями чи бездіяльністю (не пов`язаними зі здійсненням правосуддя) вказаного органу, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між такою бездіяльністю та настанням тих негативних наслідків, що зазначені в позові.

Аргументи учасників справи

21 березня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували норми права, які підлягали застосуванню, зокрема, положення статей 23, 1166 ЦК України, з яких слідує, що право на відшкодування моральної шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Вказує, що пред`явив позов до Держави України як самостійного суб`єкта цивільних правовідносин, а зазначення ним представником держави Хмельницький окружний адміністративний суд не має значення, оскільки саме відповідач (Держава Україна) повинна визначитися зі своїм представником у судовому процесі. Вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди тривалим невиконанням судового рішення є очевидним, а розмір визначеної позивачем суми її відшкодування підлягає спростуванню відповідачем.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 25 квітня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження, а саме пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки заявник посилається на незастосування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду в справах № 686/8422/20 та № 686/13784/21.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду на момент звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом не виконане.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Наявність зазначених вище обставин згідно частини третьої статті 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем.

Положеннями статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди. Відсутність будь-якого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року в справі № 686/5244/21 (провадження № 61-14316св21) зазначено, що: «правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. У справі, яка переглядається, позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди незаконністю дій чи бездіяльністю Хмельницького окружного адміністративного суду, що не пов`язані із здійсненням правосуддя, наявності причинно-наслідкового зв`язку між ними, а отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з держави Україна моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 у формі активної незаконної бездіяльності, незаконних дій та рішень і відмовою Хмельницького окружного адміністративного суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення в період з 16 лютого 2021 року до 01 березня 2021 року».

У справі, що переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 , пред`явивши позов до Держави України, представником якої в спірних правовідносинах визначив Хмельницький окружний адміністративний суд, не довів факт заподіяння йому моральної шкоди саме незаконними діями чи бездіяльністю (не пов`язаними зі здійсненням правосуддя) вказаного органу, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між такою бездіяльністю та настанням тих негативних наслідків, що зазначені в позові.

Колегія суддів приймає доводи касаційної скарги про те, що відповідачем у цій категорії справ є саме Держава Україна.

При цьому в силу положень статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Оскільки факт заподіяння йому моральної шкоди ОСОБА_1 у позовній заяві пов`язував саме з неправомірними діями/бездіяльністю працівників Хмельницького окружного адміністративного суду як органу, через який, на думку позивача, держава набула обов`язку з відшкодування йому моральної шкоди в процесі виконання судового рішення в справі №2270/14181/11, однак на підтвердження наявності вказаних обставин у порушення вимог статей 80-81 ЦПК України належних та допустимих доказів не надав, суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди та відмову в задоволенні позову.

Щодо клопотання про розгляд справи за участі позивача

У касаційній скарзі наявне клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його обов`язкової участі.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що попередній розгляд справи у суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання про розгляд справи за участі позивача.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,