ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 754/12377/21

У серпні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 64 233,66 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про судові витрати, які він очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, розмір яких становить 10 022,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення в зв'язку з тим, що відповідач не надав суду детального опису наданих послуг, що унеможливлює перевірку обґрунтованості витрат та їхню пропорційність до предмету спору.

Не погоджуючись із указаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року залишено без руху для сплати судового збору в розмірі 496,2 грн.

05 травня 2022 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій зазначив, що судовий збір за подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення не сплачується на підставі пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», а тому підстави для його сплати в суді апеляційної інстанції теж відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Апеляційний суд виходив із того, що Законом України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про ухвалення додаткового рішення, проте вказана обставина не звільняє заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки такі процесуальні документи є окремими об`єктами справляння судового збору. Положення підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали.

Аргументи учасників справи

У червні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду та просив її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що оскільки за подання заяви про ухвалення додаткового рішення судовий збір не справляється, то відсутні правові підстави для стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 05 липня 2022 року зазначено, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (зокрема, порушення норм процесуального права).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України заявником до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У пункті 5 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 761/27177/14-ц (провадження № 61-17058св19) зазначено, що: «у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір. Залишаючи без руху та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку з несплатою судового збору, суд апеляційної інстанції не врахував, що оскаржена ухвала суду першої інстанції стосується відмови у поверненні судового збору, а тому подана на цю ухвалу апеляційна скарга не підлягає сплаті судовим збором».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 рокув справі № 756/4441/17(провадження № 61-17081св18) зроблено висновок, що: «тлумачення пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що особи звільняються від сплати судового збору не лише за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, але й за подання апеляційної скарги на додаткове рішення або ухвалу про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення».

З огляду на викладене апеляційний суд зробив помилковий висновок про необхідність сплати ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення, у зв`язку з чим повернув апеляційну скаргу заявникові без достатніх правових підстав. За таких обставин оскаржена ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.

Разом із тим, аналіз матеріалів справи свідчить, що постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року задоволено апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» та скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року; ухвалено нове рішення про задоволення позову банку.

У зв`язку зі скасуванням рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 рокуу судів попередніх інстанцій відсутня процесуальна можливість ухвалити додаткове рішення до нього, у тому числі за заявою ОСОБА_1 щодо необхідності розподілу судових витрат на правничу допомогу.

За таких обставин відсутні підстави для направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,