ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 923/1131/21

1. У серпні 2021 року Акціонерне товариство "ГІДРОСТАЛЬ" (найменування позивача змінено; попереднє найменування - Відкрите акціонерне товариство "Новокаховський завод "УКРГІДРОМЕХ") (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Безобразової Олени Валентинівни (далі - ФОП Безобразова О. В.) в якій просило суд:

- поновити Товариству строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визначення недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу водноспортивна станція, розташованого за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а, укладений 25.12.2008 між Товариством та Безобразовою Оленою Валентинівною ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8321 га, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, розташованої за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а, укладений 11.02.2009 між Товариством та Безобразовою Оленою Валентинівною ;

- витребувати у Безобразової Олени Валентинівни на користь Товариства комплекс водноспортивна станція, розташований за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а та скасувати державну реєстрацію права власності;

- витребувати у Безобразової Олени Валентинівни на користь Товариства земельну ділянку площею 0,8321 га, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, розташовану за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а та скасувати державну реєстрацію права власності.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне нерухоме майно всупереч інтересам власника (позивача), без його відмова та без достатніх правових підстав було відчужено керівником підприємства.

3. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.11.2021 закрито провадження у справі № 923/1131/21, оскільки спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

При винесенні ухвали суд першої інстанції встановив, що спір у цій справі виник з приводу визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, які були укладені між позивачем (юридичною особою) та відповідачем (фізичною особою), що не виступає у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання. Із змісту оспорюваних договорів не вбачається, що спірні правовідносини носять характер господарських, а фізична особа у цих правовідносинах є суб`єктом господарювання, а тому за змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, на думку суду першої інстанції, є цивільне.

4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.11.2021 про закриття провадження у справі № 923/1131/21 скасовано; справу № 923/1131/21 направлено на розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Постанову мотивовано тим, що відповідач виступає у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та здійснює комерційну діяльність щодо нерухомого майна, придбаного за спірними правочинами.

5. У касаційній скарзі ФОП Безобразова О. В. просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (частини 2 статті 313 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)), а саме вважає, що апеляційним судом при винесені оскаржуваної постанови так і не наведено, які ж господарські відносини виникли між позивачем та відповідачем в процесі укладання спірних договорів купівлі-продажу.

Скаржник наголошує на тому, що набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Безобразової О. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 у справі № 923/1131/21 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 30.06.2022.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 923/1131/21 за касаційною скаргою ФОП Безобразової О. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 у справі № 923/1131/21 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

10. 12.07.2022 до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 923/1131/21.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2022 поновлено провадження за касаційною скаргою ФОП Безобразової О. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 у справі № 923/1131/21 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.08.2022.

12. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

14. Предметом касаційного перегляду є питання визначення належної юрисдикції спору, зважаючи на зміст спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін цього спору.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

15. Спір у цій справі виник з приводу визнання недійсними договору купівлі-продажу комплексу водноспортивна станція та договору купівлі-продажу земельної ділянки, а також позивачем заявлені вимоги про витребування у відповідача на користь Товариства комплексу водноспортивна станція та земельної ділянки і скасування державної реєстрації права власності.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на дату укладення оскаржуваних договорів купівлі-продажу, а саме на 25.12.2008 та 11.02.2009, відповідачка не мала статусу фізичної особи-підприємця.

17. Для вирішення питання про юрисдикційність спору слід встановити виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими, а саме встановити факт використання Безобразовою О. В. комплексу водноспортивної станції та земельної ділянки площею 0,8321 га, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, з метою реалізації господарської компетенції, здійснення прав та обов`язків у сфері суспільного виробництва.

18. Судом апеляційної інстанції встановлено, що цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, для розміщення та обслуговування водноспортивної станції, тип об`єкту нерухомості водноспортивна станція (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.02.2009).

Також судом встановлено, що спірне нерухоме майно (комплекс водноспортивна станція) є комерційною нерухомістю, отже може бути використане виключно для здійснення господарської діяльності з відповідним оподаткуванням згідно з чинним законодавством України.

19. Суд апеляційної інстанції також встановив, що 25.02.2009 Безобразова О. В. отримала статус фізичної особи-підприємця за такими видами економічної діяльності: 93.11 Функціювання спортивних споруд (основний); 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Відомостей про припинення її підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом немає.

20. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вирогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

21. Використовувати нерухоме майно з метою отримання прибутку, здавати в оренду власне нерухоме майно може як фізична особа, так і фізична особа-підприємець, водночас після укладення спірних договорів 25.12.2008 та 11.02.2009 ФОП Безобразова О. В. відразу (25.02.2009) зареєструвала відповідні коди КВЕД, що свідчить про намір здійснювати підприємницьку діяльність.

22. Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

23. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що та обставина, що відповідач станом на дати укладення спірних договорів не мала статусу фізичної особи-підприємця не спростовує встановленого судом факту того, що Безобразова О. В. виступає у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та здійснює комерційну діяльність щодо нерухомого майна, придбаного за спірними правочинами.

24. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно заявлено позов до ФОП Безобразової О. В. як до суб`єкту підприємницької діяльності за захистом інтересів господарської діяльності, а тому спір у цій справі за суб`єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах з огляду на положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні за змістом висновки щодо критеріїв розмежування судової юрисдикції наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17, від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції було ухвалено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

25. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

26. За змістом частин 1, 2, 4, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

27. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, як наслідок, оскаржувані судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права і без порушень норм процесуального права.

28. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі за суб`єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах з огляду на положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

30. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд