ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 638/1924/18

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 , котрий просив задовольнити подану ним касаційну скаргу, засудженого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня її оголошення.

Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України», у справі «Устименко проти України»).

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи зі змісту норм кримінального процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Частинами 1 та 2 ст. 376 КПК передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням її резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Апеляційний суд, відмовляючи захиснику ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2021 року, дотримався наведених вимог закону.

Як убачається з ухвали Харківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, постановляючи на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК ухвалу про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані апелянтом причини пропуску строку на оскарження спростовуються матеріалами кримінального провадження.

При цьому апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що засуджений ОСОБА_6 був присутній у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частин ухвали і є очевидною обізнаність останнього про дату та час оголошення повного тексту рішення.

Також апеляційний суд правильно встановив, що захисник ОСОБА_7 був обізнаний про дату та час розгляду заяви ОСОБА_6 , мав можливість цікавитися подальшим рухом справи, проте звернувся із заявою про видачу копії судового рішення від 22 квітня 2021 року лише 11 травня 2021 року, а апеляційну скаргу подав взагалі 26 травня 2021 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.

Такий висновок апеляційного суду, на думку колегії суддів касаційної інстанції, ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах провадження.

Так, згідно з журналом судового засідання від 22 квітня 2021 року та звукозапису цього ж засідання суддя ОСОБА_8 , керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК, у присутності учасників судового провадження, в тому числі і ОСОБА_6 , постановила того ж дня ухвалу, якою заяву ОСОБА_6 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

При цьому, оголошуючи вступну та резолютивну частини вказаного судового рішення, суддя проголосила, що повний текст ухвали буде складено та проголошено 26 квітня 2021 року о 16.20, та роз`яснила, що ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з моменту оголошення повного тексту.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься заява захисника ОСОБА_7 , в якій він просить судовий розгляд, призначений на 14 годину 00 хвилин 22 квітня 2021 року, здійснювати без його участі (а.п. 39).

Таким чином, наведені обставини вказують на те, що захисник ОСОБА_7 був обізнаний про дату та час розгляду заяви ОСОБА_6 , а останній, який був присутній під час проголошення вступної та резолютивної частин судового рішення, знав про дату та час оголошення його повного тексту.

А тому доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_7 про те, що повідомлення про дату та час оголошення повного тексту ухвали місцевого суду не відбулось, колегія суддів визнає необґрунтованими.

З огляду на те, що в судовому засіданні 22 квітня 2021 року брав участь засуджений ОСОБА_6 , якому було відомо про прийняте судом рішення, доводи захисника про поважні причини пропуску ним строку апеляційного оскарження, а саме, отримання на електронну пошту копії ухвали лише 21 травня 2021 року та про її ненаправлення ОСОБА_6 , є неспроможними.

Водночас, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст ухвали місцевого суду оприлюднено 27 квітня 2021 року, що також підтверджує підстави, з яких апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 .

У зв`язку з цим, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд правильно зазначив, що захисник ОСОБА_7 , який подав 26 травня 2021 року апеляційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2021 року, мав процесуальну можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення у передбачений законом строк.

Отже, суд апеляційної інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону та з огляду на викладені у клопотанні захисника причини пропуску строку оскарження, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відмовив у задоволенні цього клопотання, дійшовши обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованою та вмотивованою і за своїм змістом відповідає вимогам статей 370, 418 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що у клопотанні від 25 серпня 2021 року, направленого електронною поштою до апеляційного суду захисником ОСОБА_7 , викладено прохання провести судове засідання у справі, яке призначене на 11 годину 00 хвилин 30 серпня 2021 року, в режимі відеоконференції (а.п. 89–90).

У зв`язку з клопотанням захисника про перенесення судового засідання на іншу дату, призначений на 30 серпня 2021 року апеляційний розгляд було перенесено на 12 годину 00 хвилин 06 вересня 2021 року та повідомленопро час і місце проведення судового засідання телефонограмою захисника ОСОБА_7 , який зобов`язався повідомити також засудженого ОСОБА_6 (а.п. 93).

Враховуючи, що про час і місце апеляційного розгляду засудженого ОСОБА_6 та захисника було належним чином повідомлено, клопотань про відкладення такого розгляду від них не надходило, участь захисника при розгляді клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення в даному кримінальному провадженні є необов`язковою, а подане ним клопотання, як слідує з його змісту, стосувалось проведення в режимі відеоконференції судового засідання, яке призначалось на 30 серпня 2021 року, апеляційний розгляд 06 вересня 2021 року було проведено без участі засудженого ОСОБА_6 та захисника.

Разом з тим, захисник ОСОБА_7 вказує про направлення ним клопотання про проведення в режимі відеоконференції судового засідання від 06 вересня 2021 року, але жодних доказів на підтвердження цього не надає.

Натомість захисник додає до касаційної скарги копію звіту про доставку о 16 годині 56 хвилин 25 серпня 2021 року клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке відповідно до штампу отримано апеляційним судом о 16 годині 56 хвилин 25 серпня 2021 року вх. ЕП-6594/21 та стосується його клопотання про проведення в режимі відеоконференції судового засідання, яке було призначене на 11 годину 00 хвилин 30 серпня 2021 року.

Таким чином, з огляду на вищевказане, на думку колегії судів, апеляційним судом не було порушено права особи на захист та на особисту участь в судовому засіданні.

Безпідставними слід визнати й доводи захисникаОСОБА_7 про ухвалення судового рішення апеляційним судом незаконним складом суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 вересня 2021 року для розгляду справи визначено склад колегії суддів у складі: головуючий-суддя ОСОБА_9 , судді ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суддя апеляційного суду ОСОБА_11 брав участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції під час перегляду вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2012 року щодо ОСОБА_6 .

Водночас, системний аналіз положень статей 75 і 76 КПК не містить обставин, які би виключали повторну участь судді апеляційного суду ОСОБА_11 під час здійснення провадження за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»).

Однак, окрім загального посилання на те, що суддя ОСОБА_11 вже «висловив» своє ставлення під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції, жодних доказів того, що суддя ОСОБА_11 не є безстороннім у цій справі, в касаційній скарзі захисником не наведено.

За правилами ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

Крім того, згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК питання про поновлення строку апеляційного оскарження вирішується саме судом апеляційної інстанції.

А тому доводи захисника ОСОБА_7 про те, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарженнямало б бути вирішено не судом апеляційної інстанції, а під час підготовки до апеляційного розгляду суддею одноособово, є необґрунтованими.

Також захисник вказує про відмову в задоволенні суддею місцевого суду ряду клопотань засудженого ОСОБА_6 , про виготовлення 22 квітня 2021 року повного тексту ухвали місцевого суду, але касаційна скарга у цій частині є неприйнятною, оскільки відповідно до положень ст. 424 КПК предметом перегляду суду касаційної інстанції є лише ухвала апеляційного суду про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ураховуючи зазначене, касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд