ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 824/242/21

25 жовтня 2021 року компанія Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG звернулася до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року в справі № 285/2020 за позовом АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» до Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені за прострочку оплати товару, 3 % річних та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.

В обґрунтування заяви зазначала, що 12 грудня 2019 між АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (продавець) та Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG (покупець) укладено контакт № 121/1-19, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує цирконовий концентрат марки КЦЗ виробництва філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія».

Зазначає, що АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» повинно поставити компанії BollwerkFinanzierungs-und Industriemanagement AG (далі - Bollwerk) в загальному обсязі 9 000 метричних тон товару, проте не виконало в повній мірі обов`язок щодо поставки товару та поставило лише 2 548 метричних тон. У квітні 2020 року АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в односторонньому порядку припинило поставку товару за контрактом, у зв`язку з чим 28 травня 2020 року компанія Bollwerk звернулась до АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» з листом, в якому просила повідомити причину припинення поставки товару та зазначила про зупинення оплати товару до повного виконання АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» своїх зобов`язань за контрактом.

Відповідно до пункту 7.2., яким доповнено контракт додатковою угодою № 1 від 25 лютого 2020 року, у випадку односторонньої відмови продавця від виконання своїх зобов`язань з поставки повної кількості товару за контрактом покупець має право призупинити оплату за поставлені партії товару в терміни, визначені пунктом 6.2 контракту.

Пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (затверджене постановою правління Національного банку України № 5 від 02 січня 2019 року) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Листами від 05 та 23 червня 2020 року, від 26 листопада 2020 року компанія Bollwerk повторно повідомила АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про зупинення оплати товару до його поставки у повному обсязі, проте відповіді на зазначені листи не отримала, а у листопаді 2020 року АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» звернулось до Міжнародного арбітражного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовом про стягнення заборгованості за контрактом.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року частково задоволено позов АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» до компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG про стягнення заборгованості за контрактом № 121/1-19 від 12 грудня 2019 року та стягнуто з компанії Bollwerk на користь АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» 1 240 820 дол. США заборгованості за поставлений товар, 4 429,35 дол. США пені за прострочку оплати товару, 1 107,34 дол. США 3% річних та 16 530,06 дол. США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, що разом складає 1 262 886,75 дол. США. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Заявник вважає, що зазначене рішення МКАС суперечить публічному порядку України, а тому має бути скасоване на підставі пункту 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України. Вказує, що невід`ємною складовою частиною публічного порядку України є захист порушених, невизнаних або оспорюваних законних інтересів, наявність яких встановлюється судом на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом. При цьому, у рішенні МКАС встановлено, що строк виконання компанією Bollwerk обов`язку з оплати товару за контрактом не сплинув станом на дату звернення АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» з позовом, у зв`язку з чим МКАС задовольнив позов АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про захист порушених прав, які компанією Bollwerk порушені не були.

За таких обставин компанія Bollwerk просить скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року в справі № 285/2020 за позовом АТ «Об`єднана гірничо- хімічна компанія» до Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG про стягнення 1 262 886,75 дол. США.

Судове рішення мотивовано тим, що відсутні докази на підтвердження того, що оскаржуване арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або таке рішення заподіє шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна. Доводи компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG визнані такими, що зводяться до незгоди з правильністю застосування МКАС норм матеріального права при вирішенні спору по суті та є переоцінкою доказів, досліджених в процесі арбітражного розгляду, що перебуває за межами компетенції суду загальної юрисдикції.

Аргументи учасників справи

15 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG, підписана адвокатом Архіповим О. Ю., в якій боржник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що що суд першої інстанції не урахував правові висновки Верховного Суд, викладені у постановах від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 та від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, щодо визначення публічного порядку, у зв`язку із чим не звернув належної уваги на те, що допущені МКАС порушення норм матеріального права є настільки значними, що оскаржуване арбітражне рішення суперечить кардинальним процесуальним і матеріально-правовим приписам публічного правопорядку України. Порушенням фундаментальних процесуальних та матеріально-правових принципів заявник вважає розгляд справи та ухвалення МКАС рішення від 30 липня 2021 року у справі № 285/2020 за відсутності порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу позивача на момент звернення до суду.

Вказує, що станом на день пред`явлення позову до МКАС права АТ «Об`єднана гірничо- хімічна компанія» порушені не були, оскільки строк виконання зобов`язання компанією Bollwerk з оплати товару за контрактом від 12 грудня 2019 року № 121/1-19 не сплинув, у зв`язку з чим рішення МКАС від 30 липня 2021 року в справі № 285/2020ухвалене всупереч принципам публічного правопорядку України та підлягає обов`язковому скасуванню, оскільки об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право.

05 серпня 2022 року АТ «Об`єднана гірничо- хімічна компанія» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2022 року без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що боржник фактично оспорює рішення по суті вирішення спірних правовідносин, які у свою чергу ґрунтуються на договірних засадах. При цьому зміст укладеного між сторонами контракту не свідчить про застосування норми права, яка порушує публічний порядок. Оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 21 січня 2022 року не виходить за межі контракту, не впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна та не заподіює шкоду її суверенітету чи безпеці.

У судовому засіданні представник компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG підтримав аргументи апеляційної скарги та просив її задовольнити у повному обсязі. Представник АТ «Об`єднана гірничо- хімічна компанія» заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 12 грудня 2019 року між АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (продавець) та компанією Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG (покупець) укладено контракт № 121/1-19.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного контракту продавець продає, а покупець купує продукцію виробництва філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на умовах, що оговорені у контракті та у додатках до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 7.2., яким доповнено контракт додатковою угодою № 1 від 25 лютого 2020 року, у випадку односторонньої відмови продавця від виконання своїх зобов`язань з поставки повної кількості товару за контрактом покупець має право призупинити оплату за поставлені партії товару в терміни, визначені пунктом 6.2 контракту.

Листами від 05 червня 2020 року, від 23 червня 2020 року та від 26 листопада 2020 року компанія Bollwerk повідомила АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про зупинення оплати товару до його поставки у повному обсязі, проте відповіді на зазначені листи не було отримано.

Згідно з пунктами 10.1, 10.2, 10.3 контракту всі суперечки, що не врегульовані між сторонами, які виникли у зв`язку з цим контрактом, мають бути переданими на розгляд та остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України згідно його регламенту, з використанням діючого законодавства України. Місце проведення арбітражу - м. Київ, Україна. Мова арбітражного розгляду - українська. Розгляд і вирішення суперечок за цим контрактом проводить один арбітр.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року частково задоволено позов АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» до компанії Bollwerkstyle Finanzierungs-und Industriemanagement AG про стягнення заборгованості за контрактом № 121/1-19 від 12 грудня 2019 року та стягнуто з компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG на користь АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» 1 262 886,75 дол. США; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та здійснивши їх перевірку доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала Київського апеляційного суду - залишенню без змін з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).

Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Відповідно до статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; чи арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.

Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.

Таким чином під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.

У постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 вказано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.

Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням такого рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року в справі № 824/254/21 (провадження № 61-2167ав22).

Посилання заявника на істотні, на його думку, порушення матеріальних та процесуальних норм при ухваленні арбітражного рішення, зокрема на відсутність порушеного права позивача, не є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Компанія «Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG» не надала доказів на підтвердження того, що рішення МКАС від 30 липня 2021 року у справі № 285/2020 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави, або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками Київського апеляційного суду про те, що рішення МКАС від 30 липня 2021 року в справі № 274/2020 не суперечить публічному порядку України, оскільки цим рішенням вирішено питання приватних господарських правовідносин, а обставини, встановлені цим рішенням МКАС, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними контракту.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 259, 268, 367, 375, 382 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду