ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/6629/20

1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" про визнання недійсними рішень загальних зборів членів селянського (фермерського) господарства, оформлених протоколом № 11/01/18 від 11.01.2018 року.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" від 11.01.2018 взагалі не були проведені, а прийняті рішення за оскаржуваним протоколом № 11/01/18 від 11.01.2018, не відповідають вимогам цивільного законодавства та Статуту Селянського (фермерського) господарства "Урожайне", що є підставою для визнання всіх рішень загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства "Урожайне", оформлених протоколом № 11/01/18 від 11.01.2018, недійсними.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1.Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021 у позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що порушень прав та інтересів позивача внаслідок прийняття оскаржуваних рішень не доведено, що виключає задоволення позовних вимог.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021 скасовано, ухвалено нове про задоволення позовних вимог. Суд визнав недійсними рішення загальних зборів членів Селянського (фермерського) господарства "Урожайне", оформлені протоколом № 11/01/18 від 11.01.2018, а також визнав недійсним Статут Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" в новій редакції від 11.01.2018.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходив з того, що на оскаржуваних загальних зборах рішення прийняті з порушенням вимог Закону України "Про фермерське господарство" та Статуту відповідача.

3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2022, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №904/2587/19.

3.3. На електронну пошту Суду 23.08.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила справу слухати в режимі відеоконференції або перенести засідання на іншу дату.

Оскільки така заява подана менш ніж за п`ять днів до судового засідання, то в Суду відсутні правові підстави для її задоволення та постановлення ухвали про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Явку представників сторін не було визнано обов`язковою, про що свідчить ухвала Верховного Суду від 25.07.2022. При цьому наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України. При цьому оскільки всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, то клопотання ОСОБА_1 про перенесення засідання суду на іншу дату слід залишити без задоволення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Селянське (фермерське) господарство "Урожайне" та його Статут зареєстровані 02.09.2002 Павлоградською районною державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 1.3 Статуту Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" засновником господарства є ОСОБА_2 , позивач.

Згідно з пунктом 1.4 Статуту членами господарства є: 1. ОСОБА_4 ; 2. ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер член Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.01.2018.

11.01.2018 року відбулись загальні збори Селянського (фермерського) господарства "Урожайне", рішення яких були оформлені протоколом за № 11/01/18, який підписано головою зборів ОСОБА_2 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О., за реєстровим № 36.

Як вбачається з протоколу, на зборах був присутній засновник Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" ОСОБА_2 та запрошені особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

На зборах були прийняті такі рішення з питань порядку денного:

- передати частину належної ОСОБА_2 частки у Селянському (фермерському) господарстві "Урожайне" ОСОБА_1 ;

- сформувати Статутний капітал Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень наступним чином: 30 (тридцять) відсотків статутного капіталу Селянського (фермерського) господарства "Урожайне", що складає 300 (триста) гривень належить громадянину України ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15 серпня 2002 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; 70 (сімдесят) відсотків статутного капіталу Селянського (фермерського) господарства "Урожайне", що складає 300 (триста) гривень належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 05 серпня 2005 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

- прийняти до складу засновників Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" ОСОБА_1 ;

- прийняти до складу членів Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" ОСОБА_3;

- обрати Головою Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" ОСОБА_1 з 12 січня 2018 року, замість померлого Голови Господарства ОСОБА_4 ;

- затвердити нову редакцію Статуту Селянського (фермерського) господарства "Урожайне";

- змінити інформацію для здійснення зв`язку з юридичною особою.

Справжність підписів членів Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на Статуті господарства, затвердженого загальними зборами, засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О., за реєстровим № 37, 38, 39.

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" про визнання недійсними рішень загальних зборів членів селянського (фермерського) господарства, оформлених протоколом № 11/01/18 від 11.01.2018 року.

5.3. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що в загальних зборах Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" від 11.01.2018 брав участь лише його засновник - ОСОБА_2 . Член господарства - ОСОБА_4 помер незадовго до проведення зборів, а інший член господарства - ОСОБА_6 участі у зборах не приймав.

Втім, як встановив, суд першої інстанції, у матеріалах справи міститься завірена копія заяви ОСОБА_2 від 11.01.2018, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О. за реєстровим № 33, згідно з якою позивач передав (відступив) частку у статутному капіталі (засновників) Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" в розмірі 70% на користь ОСОБА_1 та заявляє, що матеріальних, майнових, фінансових та будь-яких інших претензій до Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" та ОСОБА_1 не має.

Також у матеріалах справи міститься завірена копія заяви ОСОБА_6 від 11.01.2018, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О. за реєстровим № 35, згідно з якою останній відступив повністю частку у спільній сумісній власності на корпоративні права та все майно Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" на користь ОСОБА_1 , відмовляється в подальшому від будь-яких корпоративних прав на Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" та на майно яке йому належить, або буде належати, підтверджує, що не брав участі у господарській діяльності Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" та не має матеріальних, майнових, фінансових та будь-яких інших претензій до Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" та ОСОБА_1 .

Отже, не зважаючи на те, що Статутом Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" не передбачено створення статутного капіталу господарства та визначення часток членів господарства у майні господарства, суд першої інстанції вважав, що вищевказані заяви позивача та ОСОБА_6 свідчать про недвозначне та безперечне волевиявлення на відступлення ними усіх прав членства у Селянському (фермерському) господарстві "Урожайне" на користь ОСОБА_1 та відсутність будь-яких претензій до неї, пов`язаних із таким членством.

Також місцевий господарський суд врахував, що усі дії пов`язані зі зміною складу членів Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" та зміною Статуту відповідача відбувались послідовно в один проміжок часу та в одному приміщенні, що дозволяє дійти до висновку про узгодженість цих дій між усіма зацікавленими особами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що подальша зміна позивачем своєї позиції щодо відступлення частки в Селянському (фермерському) господарстві "Урожайне" не може свідчити про реальне порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття спірних рішень та мати наслідком недійсність рішень загальних зборів Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" від 11.01.2018.

5.4. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що нотаріальна заява позивача від 11.01.2018 про передачу ОСОБА_1 70% належної йому частки у статутному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" не відповідає дійсності, не може бути реалізована, оскільки розмір такої частки не був визначений. Також суд апеляційної інстанції врахував, що поза увагою суду залишилась і частка третього учасника господарства - померлого ОСОБА_4 . Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, член господарства ОСОБА_6 не приймав участь у зборах Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" 11.01.2018, хоча на час проведення цих зборів він не був виключений зі складу членів господарства.

5.5. Разом з тим колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Так, як правильно встановили і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції, на час прийняття оскаржуваних рішень Статут Селянського (фермерського) господарства "Урожайне" не передбачав створення статутного капіталу господарства та порядок його формування, не визначав порядок взаємовідносин між засновником та членами господарства, обсягу їх прав та обов`язків, не встановлював часток засновника та членів господарства в майні господарства, порядку вступу до господарства та виходу з нього, не містив порядку скликання та проведення зборів господарства і прийняття ними рішень. Таких норм не містить і Закон України "Про фермерське господарство".

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам Закону України "Про фермерське господарство" та Статуту без посилання на конкретну норму чи пункт є необґрунтованим.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про неподібність правовідносин у цій справі, що переглядається, та справі № 904/2587/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Так, оскільки зміст правовідносин у цій справі, що переглядається, та в справі № 904/2587/19 є подібними, то доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

При цьому висновки суду першої інстанції цілком узгоджуються з висновками господарських судів у справі № 904/2587/19.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що порушень прав та інтересів позивача внаслідок прийняття оскаржуваних рішень не доведено, що виключає задоволення позовних вимог.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З врахуванням викладеного, з огляду на те, що як встановили суди попередніх інстанцій, оспорювані рішення на загальних зборах учасників Селянського (фермерського) господарства "Урожайне", що відбулись 11.01.2018 і які оформлені протоколом № 11/01/2018, були прийняті самим позивачем, то наведене виключає порушення його корпоративних прав чи інтересів.

6.1. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2022 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021 - залишенню в силі.

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, то судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд