ПОСТАНОВА
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 240/16099/21 за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області до Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, третя особа - Поліська дослідна станція імені О.М.Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Поліської дослідної станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022 (колегія у складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М.)
ВСТАНОВИВ:
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
У липні 2021 року Керівник Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області звернувся до суду з позовом до Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, третя особа - Поліська дослідна станція імені О.М.Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення Вишевицької сільської ради № 175 від 23.04.2021 про прийняття у комунальну власність ділянки сільськогосподарського призначення площею 156.9436 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:1269;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вишевицької сільської ради № 176 від 23.04.2021 про прийняття у комунальну власність ділянки сільськогосподарського призначення площею 72.0375 га, кадастровий номер 1825084300:02:000:0007;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вишевицької сільської ради № 177 від 23.04.2021 про прийняття у комунальну власність ділянки сільськогосподарського призначення площею 59.2171 га, кадастровий номер 1825084300:02:000:0006;
- визнати незаконним та скасувати рішення Вишевицької сільської ради № 178 від 23.04.2021 про прийняття у власність земель сільськогосподарського призначення площею 65.5983 га, кадастровий номер 1825084300:04:000:0121;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вишевицької сільської ради № 179 від 23.04.2021 про прийняття у власність земель сільськогосподарського призначення площею 149.8358 га, кадастровий номер 1825084300:04:000:0123.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 позов прокурора задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його до апеляційного суду.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 та від 29.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
07.04.2022 відповідачем подано клоптання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/38369/21.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022 зупинено провадження у справі №240/16099/21 до набрання чинності рішенням в адміністративній справі №240/38369/21 за позовом Вишевицької сільської ради до Державного реєстратора Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюк Сергій Вікторович, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: Поліська дослідна станція імені О.М.Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про визнання дій незаконними, скасування рішень
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №240/38369/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Поліська дослідна станція імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022, справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не наведено обґрунтувань того, які докази неможливо зібрати та дослідити у межах розгляду цієї справи, а також, яким чином впливає рішення у справі №240/38369/21 на спірні правовідносини.
Прокурор надіслав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого підтримує скаргу третьої особи та просить її задовольнити.
Відповідач також надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення касаційної скарги. Зазначає, що у справі №240/38369/21 вирішується спір щодо правомірності реєстрації державної форми власності на земельні ділянки, які є також спірними у цій справі. При цьому, реєстрація державної форми власності на земельні ділянки фактично є підставою для заявлення позовних вимог у цій справі.
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 18.05.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою Поліської дослідної станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою МВС України, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є обґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 6 частини 3 статті 2 КАС України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разв об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду у справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18.09.2018 у справі №9901/314/19 та від 16.10.2019 у справі №800/330/17 та у постанові Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 160/9902/19.
Крім того, пункт 3 частини 1 статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З приводу доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження в справі, в її мотивувальній частині не зазначив, яке значення результат вирішення спору у справі №240/38369/21 або встановлені у ній обставини матимуть для вирішення цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 24.11.2021 Житомирським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі №240/38369/21 за позовом Вишевицької сільської ради до Державного реєстратора Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюка Сергія Вікторовича, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: Поліська дослідна станція імені О.М.Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про визнання дій незаконними, скасування рішень.
Предметом спору у справі №240/38369/21 є оскарження рішень про державну реєстрацію права державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на земельні ділянки за кадастровими номерами 1825084300:04:000:0123 площею 149,8358 га, 1825084300:04:000:0121 площею 65,5983 га, 1825084300:02:000:0007 площею 72,0375 га, 1825084300:02:000:0006 площею 59,2171 га та 1825081800:01:000:1269 площею 159,9436 га.
Вказані земельні ділянки відповідно до оскаржуваних у цій справі рішень прийняті у комунальну власність Вишевицької сільської ради.
Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з пов`язаності правовідносин у адміністративній справі № 240/38369/21 та у цій справі, а також з того, що обставини, які підлягають встановленню у справі № 240/38369/21 (виходячи з предмету оскарженя), можуть мати суттєве значення під час розгляду справи № 240/16099/21, а тому дійшов висновку про існування підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/38369/21.
При цьому, суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, обмежився посиланням на існування справи № 240/38369/21, загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені у вказаній справі можуть бути суттєвими під час розгляду справи № 240/16099/21.
Водночас, суд апеляційної інстанції не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 240/38369/21.
Оскаржуване рішення не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено необхідних підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом оскарження у цій справі є рішень Вишевицької сільської ради від 23.04.2021 про прийняття у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
У справі №240/38369/21 предметом оскарження є рішення державного реєстратора Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюка Сергія Вікторовича від 07.11.2021 про державну реєстрацію права власності на ці ж земельні ділянки за Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області.
Тобто, фактичні обставини, які є спірними у цій справі виникли за часом раніше, ніж вчинені оскаржувані реєстраційні дії у справі №240/38369/21, через що відсутні підстави вважати, що обставини, які будуть установлені при вирішенні справи про оскарження рішень державного реєстратора від 07.11.2021 можуть бути суттєвими під час розгляду справи № 240/16099/21.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 240/16099/21.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга Поліської дослідної станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 349, 353, 355, 356 КАС України, суд
