ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 521/16558/18

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня

2019 року, ухваленим у складі судді Михайлюка О. А., у задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційна скарга АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволена частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2019 року скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 березня 2007 року № 014/0054/74/71596, а саме: 163 305,87 доларів США - заборгованість за кредитом, 306101,37 доларів США - заборгованість за процентами, 1 000 грн - пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 762,00 грн.

У травні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня

2021 року, залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2019 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 524,00 грн.

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Кушніра О. П. про ухвалення додаткового рішення Верховним Судом у справі за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивована тим, що суд касаційної інстанції не вирішив у повній мірі питання про судові витрати, оскільки при подачі касаційної скарги заявник сплатила 3 524,00 грн, однак на виконання ухвали Верховного Суду від 09 червня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху, заявник доплатила судовий збір у розмірі 40 820,23 грн, що не врахував Верховний Суд, приймаючи постанову від 26 квітня 2022 року.

Посилаючись на положення пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, заявник просить ухвалити додаткове судове рішення, в якому стягнути з позивача доплачений за ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року судовий збір у розмірі 40 820,23 грн, оскільки за результатами касаційного перегляду банку відмовлено у задоволенні позову, пред`явленого до неї.

Розглянувши доводи заяви, перевіривши матеріали справи та постанови суду касаційної інстанції, зміст якої, на думу заявника, є неповний, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положенням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

При прийнятті 26 квітня 2022 року постанови Верховним Судом розподіл судових витрат не був вирішений у повному обсязі.

Встановлено, що за подачу касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року ОСОБА_1 за квитанцією від 17 травня 2021 року № 77351 сплатила судовий збір у розмірі 3 524,00 грн (том 2, а.с. 70).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно з квитанцією № 0.02166375533.1 від 18 червня 2021 року сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення Одеського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у сумі 40 820,23 грн (том 2, а.с. 131) на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 червня 2021 року про залишення без руху касаційної скарги.

За таких обставин заява представника ОСОБА_1 - адвоката Кушніра О. П. у частині стягнення судового збору у розмірі 40 820,23 грн за подання касаційної скарги підлягає задоволенню, оскільки у цій частині Верховним Судом питання щодо стягнення судового збору не було вирішено.

Керуючись статтею 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду