ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 686/24438/15-ц

1. Описова частина

У грудні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради, третя особа - Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що вони успадкували 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , тобто кожному з них належить по 1/8 його частки. Іншими співвласниками по 1/4 частки вказаного будинку є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Розміри земельних ділянок, якими користуються співвласники житлового будинку, не відповідають їх часткам у нерухомому майні. Крім того, відсутні будь-які документи, що засвідчують і підтверджують розмір та межі земельної ділянки. У 2014 році ОСОБА_4 самовільно встановив паркан, чим суттєво зменшив частку земельної ділянки, якою вони користуються.

У добровільному порядку вони не можуть дійти згоди щодо користування спірною земельною ділянкою, позбавлені можливості належним чином здійснювати обслуговування своєї частки будинку, здійснювати поточний та капітальний ремонт, не можуть скористатися правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, на якій розташована належна їм частка житлового будинку.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд визначити між співвласниками пропорційно часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване вказане домоволодіння, відповідно до якого 1/4 частки земельної ділянки виділити у користування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та у користування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кожному по 1/4 частки.

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, Хмельницька міська рада, про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва.

Позовна заява мотивована тим, що він та ОСОБА_2 є співвласниками 1/4 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , тобто кожному з них належить по 1/8 його частки. Іншими співвласниками домоволодіння по 1/4 частки є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Порядок користування земельною ділянкою та часткою житлового будинку між співвласниками домоволодіння не визначено. ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , без згоди співвласників встановила паркан, яким відмежувала собі 1/4 частки земельної ділянки, чим зменшила площу земельних ділянок, що перебувають у користуванні інших співвласників. ОСОБА_5 без відповідних дозволів, а також без погодження із співвласниками житлового будинку та державними органами здійснила самовільне будівництво гаража і паркану, унаслідок чого йому створюються перешкоди у користуванні його часткою земельної ділянки. ОСОБА_4 замурував дверні проходи до частки житлового будинку, а також побудував прибудову до будинку без відповідних дозволів та згоди інших співвласників.

Вважав, що вищевказані дії відповідачів є незаконними та такими, що порушують його права.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, на якій розташовано житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самовільно встановленого паркану; зобов`язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні зазначеним житловим будинком та земельною ділянкою, на якій він розташований, шляхом знесення самочинно збудованого гаража, а також демонтувати самовільно встановлений паркан; зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташовано житловий будинок, шляхом знесення самочинно збудованої прибудови до житлового будинку, а також демонтажу самовільно встановлених парканів.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2016 року об`єднано в одне провадження справу № 686/24438/15 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради, третя особа - Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та справу № 686/10232/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_2 , Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, Хмельницька міська рада, про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва. Присвоєно справі Єдиний унікальний номер 686/24438/15.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ нерухомого майна в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що вони отримали у спадщину по 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками домоволодіння по 1/4 частки є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У добровільному порядку вони не можуть дійти згоди щодо виділу належної їм частки в натурі у спірному житловому будинку, укладення нотаріально посвідченого договору з відповідачами неможливе. Крім того, між сторонами існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний житловий будинок.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд виділити їм у натурі у спільну часткову власність 1/4 частки з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи судового експерта Марченкова Г. Г. від 18 липня 2017 року № 143/16, а саме: 3-1 коридор, площею 7,3 кв. м, 3-5 житлову кімнату, площею 19,5 кв. м, а всього загальною площею 26,8 кв. м, 1/4 частку огорожі; та визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , виділивши їм у користування земельну ділянку, площею 0,0346 га, позначену сірим кольором відповідно до варіанту 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи судового експерта Марченкова Г. Г. від 18 липня 2017 року № 143/16 та висновку судової будівельно-технічної експертизи судового експерта Марченкова Г. Г. від 02 квітня 2018 року № 10/18.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2016 року об`єднано в одне провадження справу № 686/24438/15 та справу № 686/19755/16 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ нерухомого майна у натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою. Присвоєно справі Єдиний унікальний номер 686/24438/15.

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради про виділення у натурі частки із спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником 1/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Співвласниками інших часток є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким належить кожному по 1/8 частці цього будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яким належить кожному по 1/4 частці.

Між співвласниками зазначеного житлового будинку виникають непорозуміння щодо користування, утримання та збереження спірної нерухомості. Згоди щодо способу виділення у натурі його частки зі спільного сумісного володіння між сторонами досягнуто не було.

З урахуванням викладеного ОСОБА_4 просив суд виділити йому 1/4 частку у натурі із майна, що є у спільній частковій власності його, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 159,9 кв. м, по АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності його на 1/4 частку у вказаному житловому будинку; встановити між ним та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 порядок користування земельною ділянкою, площею 1 384,20 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно до часток у праві спільної часткової власності у домоволодінні, а саме: його - 1/4 частки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 1/4 частки, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 кожного по 1/4 частки.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року об`єднано в одне провадження справу № 686/20060/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради, третя особа - Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: - ОСОБА_2 , Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, Хмельницька міська рада, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком і земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва, та справу № 686/24438/15. Присвоєно цивільній справі Єдиний унікальний номер 686/24438/15.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, Хмельницька міська рада, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, знесення самочинного будівництва, а саме у частині: зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, на якій розташовано житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самовільно встановленого паркану; зобов`язання ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою за вказаною адресою, шляхом знесення самочинно збудованого гаража, а також демонтажу самовільно встановленого паркану; зобов`язання ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою за вказаною адресою, шляхом знесення самочинно збудованої прибудови до житлового будинку, а також самовільно встановлених парканів, у зв`язку з відмовою від позову у цій частині, а провадження у справі у цій частині закрито.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2019 року у складі судді Козак О. В. позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позов ОСОБА_4 задоволено частково. Виділено у натурі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у спільну часткову власність 1/4 частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року № 143/16, а саме: 3-1 коридор, площею 7,3 кв. м, 3-5 житлову кімнату, площею 19,5 кв. м, а всього загальною площею 26,8 кв. м, 1/4 частку огорожі, у рівних частках кожному.

Виділено ОСОБА_4 1/4 частки у натурі із майна, що є у спільній частковій власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 159,9 кв. м, житловою 86,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 3-2 кухню, площею 9,8 кв. м, 3-3 коридор, площею 12,1 кв. м, 3-4 житлову кімнату, площею 14,4 кв. м, всього 36,3 кв. м загальної площі, 14,4 кв. м житлової площі, припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/4 частку у житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позову ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1 334,96 грн судового збору, 1 981,80 грн судових витрат на проведення експертизи, а всього 3 316,76 грн, по 1 105,58 грн з кожного відповідача.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1 334,96 грн судового збору, 1 981,80 грн судових витрат на проведення експертизи, а всього 3 316,76 грн, по 1 105,58 грн з кожного відповідача.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1 200 грн судового збору, 3 432 грн судових витрат на проведення експертизи, а всього 4 632 грн, по 1 158 грн з кожного відповідача.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони у позасудовому порядку дійшли згоди щодо виділу належних їм часток, тому вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у частині виділення у натурі належних їм на праві власності часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позову ОСОБА_4 щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у житловому будинку та господарських спорудах не виділені у натурі, що унеможливлює встановлення порядку користування земельною ділянкою. Крім того, не доведено, що при встановленні запропонованого позивачами порядку користування не будуть порушуватись права ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на обслуговування належних їм часток у будинку та господарських приміщеннях і права суміжних землекористувачів. Не надано доказів, до якої категорії земель належить частина земельної ділянки, що згідно схематичного плану кварталу становить сад; конфігурація земельної ділянки відповідно до варіанту № 1 порядку користування не відповідає конфігурації земельної ділянки згідно з викопіюванням з схематичного плану кварталу № 158.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2019 року у частині відмови у задоволенні позову скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, площею 0,1384 га, по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року № 143/16. Виділено у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частку земельної ділянки, площею 0,0346 га, із межами, позначеними поворотними точками 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 1 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року № 143/16 (позначена сірим кольором). Виділено у користування ОСОБА_4 частку земельної ділянки, площею 0,0346 га, із межами, позначеними поворотними точками 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 1, 13 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року № 143/16 (позначена синім кольором).

Виділено у спільне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частку земельної ділянки, площею 0,0104 га, із межами, позначеними поворотними точками 24, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 26, 25, 24 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року № 143/16 (позначена штриховкою чорного кольору).

Виділено у користування ОСОБА_3 частку земельної ділянки, площею 0,0294 га, (0,0270 га + 0,0024 га) із межами, позначеними за поворотними точками 32, 33, 38, 39, 30, 31, 32, 26, 22, 21, 20, 19, 18, 17, 16, 15, 44, 41, 42, 43, 34, 35, 36, 37, 26 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року № 143/16 (позначена жовтим кольором).

Виділено у користування ОСОБА_5 частку земельної ділянки, площею 0,0294 га, (0,0109 га + 0,0185 га) із межами, позначеними поворотними точками 4, 23, 24, 25, 26, 22, 7, 6, 4, 41, 42, 43, 34, 33, 38, 39, 40, 41 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року № 143/16 (позначена червоним кольором). У решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 406 грн понесених судових витрат з кожного.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у частині задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позову ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано. Передано справу у частині задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позову ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-380 св 20).

В іншій частині в касаційному порядку судові рішення не оскаржувалися.

Постановою Хмельницького апеляційного судувід 02 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2019 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, площею 0,1396 га, по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 висновку експерта від 14 січня 2022 року № 875д/021.

Виділено у користування ОСОБА_5 частку земельної ділянки, площею 0,0107 га (107 м2), форму неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 21-22-23-24-25-26-27-28-13-56-55-54-53-21; частку земельної ділянки, площею 0,0215 га (215 м2), форму неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 36-37-40-41-42-47-33-34-35-36.

Виділено у користування ОСОБА_3 частку земельної ділянки, площею 0,0300 га (300 м2), форму неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 5-39-38-37-36-35-34-33-32-31-30-29-28-13-12-11-10-9-8-7-6-5; частку земельної ділянки, площу 0,0022 га (22 м2), форму неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 47-46-45-44-43-42-47.

Виділено у користування ОСОБА_4 частку земельної ділянки, площею 0,0322 га (322 м2), форму неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 19-18-17-16-15-14-13-12-11-10-9-8-7-6-5-4-3-2-1-19.

Виділено у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частку земельної ділянки, площею 0,0322 га (322 м2), форму неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 21-53-54-55-56-13-14-15-16-17-18-19-20-21.

Виділено у спільне користування сторін частку земельної ділянки, площею 0,0108 га (108 м2), форму неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 48-44-45-46-47-33-32-31-30-29-28-27-26-25-52-51-50-49-48.

Каталог координат поворотних точок земельних ділянок є невід`ємною частиною І-го варіанту встановлення порядку користування (Додаток № 9а). У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 406 грн понесених судових витрат з кожного. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 по 243,60 грн понесених судових витрат з кожного.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що, виходячи із положень статті 377 ЦК України та статті 122 ЗК України, кожен зі співвласників має право користування спірною земельною ділянкою, площею 0,1384 га, пропорційно їхнім ідеальним часткам, тобто 1/4 частки у житловому будинку, що мало б складати 346 кв. м кожному.

Проте сторони фактично користуються спірною земельною ділянкою в іншому порядку, а саме у: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуває у користуванні 0,0204 га; у ОСОБА_4 - 0,0314 га; у ОСОБА_3 - 0,0361 га; у ОСОБА_5 - 0,0406 га.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про те, що існуючим порядком користування спірною земельною ділянкою порушуються права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 , тому районний суд відмовивши у частині позовних вимог останніх щодо встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою залишив спір невирішеним.

Крім того, посилання суду першої інстанції про неможливість встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскільки невиділені у натурі частки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у спірному житловому будинку суперечать положенням статті 377 ЦК України, частин першої-четвертої статті 120 ЗК України, частин третьої-п`ятої статті 319 ЦК України та правовим висновкам Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою відповідно до фактичного поділу домоволодіння та ідеальних часток співвласників, з урахуванням розташування будівель і споруд на території земельної ділянки, фактичного порядку користування приміщеннями житлового будинку, думки учасників справи, а саме за першим варіантом висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи судового експерта Власюка В. В. від 14 січня 2022 року № 875д/021.

Залишено у спільному користуванні усіх співвласників будинковолодіння АДРЕСА_1 частку земельної ділянки, площею 0,0108 га, форми неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 48-44-45-46-47-33-32-31-30-29-28-27-26-25-52-51-50-49-48.

Вказаний порядок користування спірною земельною ділянкою відповідатиме часткам усіх співвласників у домоволодінні, найбільш повно забезпечить баланс інтересів сторін і не порушуватиме їхніх прав на обслуговування належних їм часток у будинку та господарських приміщеннях, оскільки належні сторонам приміщення будинку та господарських споруд знаходяться на земельних ділянках, що перебувають в їх користуванні і в спільному користуванні усіх сторін залишається земельна ділянка найменшої площі.

Відсутні докази порушення прав та інтересів сторін або інших осіб, не залучених до участі у справі у разі встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласниками будинку відповідно до такого варіанту.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 686/24438/15-ц з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що частки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у спірному будинковолодінні в натурі не виділялися, їх право спільної часткової власності не припинялося.

Апеляційний суд у порушення положень закону не звернув уваги на доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо визначеного між співвласниками фактичного порядку користування земельною ділянкою, який підтверджено висновком експерта. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували частку будинковолодіння та земельної ділянки, проте фактично в ньому не проживають.

Зазначають, що апеляційний суд не виконав вказівки Верховного Суду при попередньому скасуванні судового рішення й не всім аргументам апеляційної скарги надав відповідь.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

2. Мотивувальна частина

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом отримали у спільну часткову власність 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с. 8-9, т. 1).

Згідно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 травня 2007 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності за кожним на 1/8 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 (а.с. 8, 9 зворот, т. 1).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26 січня 2016 року співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , яким належить кожному по 1/4 частки (а.с. 23-24, т. 1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06 липня 2019 року № 172874054 будинковолодіння АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 159,9 кв. м, житловою площею 86 кв. м, хліва - Е, льох - є, хлів - Б, льох - б, хлів - Ж, хлів -ж, хлів - В, хлів - в, хлів - З, огорожа - 1 (а.с. 128-130, т. 2).

Відповідно до висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи судового експерта Власюка В. В. від 14 січня 2022 року № 875д/021 запропоновано два можливих варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, площею 0,1396 га, розташованої по АДРЕСА_1 , між співвласниками житлового будинку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з урахуванням виділу у натурі співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільну часткову власність 1/4 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме: 3-1 коридор, площею 7,3 кв. м, 3-5 житлову кімнату, площею 19,5 кв. м, а всього загальною площею 26,8 кв. м у рівних частках кожному; ОСОБА_4 1/4 частку у натурі із майна, а саме: 3-2 кухню, площею 9,8 кв. м, 3-3 коридор, площею 12,1 кв. м, 3-4 житлову кімнату, площею 14,4 кв. м, всього 36,3 кв. м загальної площі, 14,4 кв. м житлової площі з визначенням можливих варіантів підходу та проїзду до належних учасникам справи приміщень, відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні, з врахуванням фактичного порядку користування частками житлового будинку та господарськими будівлями, а також згідно з вимогами державних будівельних норм. Запропоновані варіанти наведені на аркушах 13-14 висновку у частині дослідження та графічно зображені у додатках № 9, 10 (а.с. 160-187, т. 3).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

На відміну від виділу, у разі поділу майна (статті 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх учасників.

Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, врахувавши висновки Верховного Суду при попередньому скасуванні судового рішення згідно з частиною п`ятою статті 411 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою за першим варіантом висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи судового експерта Власюка В. В. від 14 січня 2022 року № 875д/021, тобто згідно з фактичним поділом домоволодіння та ідеальних часток співвласників, з урахуванням розташування будівель і споруд на території земельної ділянки, фактичного порядку користування приміщеннями житлового будинку й думки учасників справи, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині.

Залишено у спільному користуванні усіх співвласників будинковолодіння АДРЕСА_1 частку земельної ділянки, площею 0,0108 га, форми неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 48-44-45-46-47-33-32-31-30-29-28-27-26-25-52-51-50-49-48.

Колегія суддів у зв`язку з цим відхиляє доводи касаційної скарги, що апеляційний суд при новому розгляді справи не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що зазначений порядок користування спірною земельною ділянкою відповідає часткам усіх співвласників домоволодіння, найбільш повно забезпечить баланс інтересів сторін і не порушуватиме їхніх прав на обслуговування належних їм часток у будинку та господарських приміщеннях, тому що належні сторонам приміщення будинку та господарських споруд розташовані на земельних ділянках, що перебувають в їх користуванні і у спільному користуванні усіх сторін залишається земельна ділянка найменшої площі.

Посилання касаційної скарги на те, що апеляційний суд не всім аргументам апеляційної скарги надав відповідь, є безпідставними, тому що спростовуються сталою практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року № 4909/04, § 58).

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду