РІШЕННЯ Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 397/92/15-к

Вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 3 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Вирішено цивільні позови та інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 та його захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду – без змін.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 січня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», поданою на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286 КК у зв`язку з тим, що ця апеляційна скарга не підлягає розгляду в апеляційному суді, а судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на неї

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційних вимог зазначає, що апеляційний суд позбавив цивільного відповідача права на апеляційне оскарження вироку всупереч п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України. Вважає, що кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень у строках подачі апеляційної скарги виключно до моменту прийняття рішення апеляційним судом за результатами розгляду апеляційних скарг інших учасників кримінального провадження. Наголошує, що апеляційну скаргу цивільним відповідачем було подано ще до постановлення апеляційним судом ухвали від 01 грудня 2021 року. Стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив обставин щодо отримання копії вироку цивільним відповідачем, що призвело до постановлення незаконного рішення від 04 січня 2022 року.

На касаційну скаргу представника цивільного відповідача засудженим та його захисником подано заперечення, в яких сторона захисту стверджує про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та просить залишити без зміни оскаржувану ухвалу апеляційного суду.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги, просила її задовольнити.

Засуджений ОСОБА_7 надіслав до Суду заяву, в якій просив проводити касаційний розгляд кримінального провадження за його відсутності. Таке ж прохання у запереченнях на касаційну скаргу висловила захисник ОСОБА_8 . Представник потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_12 направила до Суду клопотання, в якому просила проводити касаційний розгляд за відсутності потерпілих та їхнього представника.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення сторін, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, зокрема, вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 КПК

Водночас ч. 4 ст. 399 КПК передбачає, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.

Тобто після отримання судом апеляційної інстанції апеляційної скарги, цьому суду насамперед слід встановити чи підлягає оскаржуване судове рішення апеляційному перегляду з врахуванням положень статей 392, 399 КПК, оскільки саме від цього залежатиме подальше процесуальне рішення щодо такої апеляційної скарги.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції дотримано не було.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року було оскаржено засудженим та його захисником, в результаті чого залишено без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 01 грудня 2021 року.

З тексту оскаржуваної у касаційному порядку ухвали від 04 січня 2022 року слідує, що апеляційний суд на її обґрунтування вказав, що вирок місцевого суду вже перевірений в апеляційному порядку і за наслідками апеляційного перегляду Кропивницьким апеляційним судом постановлено ухвалу від 01 грудня 2021 року, якою вказаний вирок залишено без змін.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що кримінальний процесуальний закон не наділяє апеляційний суд повноваженнями повторного перегляду судового рішення суду першої інстанції, яке вже переглянуте в апеляційному порядку і щодо якого є нескасоване рішення колегії суддів апеляційного суду.

Така мотивація оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції послужила підставою для висновку про те, що цивільним відповідачем оскаржено судове рішення, яке вже не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Однак така позиція апеляційного суду є помилковою.

Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Наведені положення у сукупності із нормою п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК свідчать про те, що оскаржуваний цивільним відповідачем вирок місцевого суду у даному випадку є предметом апеляційного оскарження.

Адже право одного учасника кримінального провадження на апеляційне оскарження не залежить від апеляційного оскарження іншим учасником того самого рішення і його результатів, оскільки це право є індивідуальним та реалізовується конкретним учасником кримінального провадження на його власний розсуд.

Поряд з цим суду апеляційної інстанції належить встановлювати у кожному випадку чи дотримано таким учасником інші умови оскарження, як – от, порядок та строки апеляційного оскарження, оформлення апеляційної скарги за правилами ст. 396 КПК.

Натомість суд апеляційної інстанції позбавив у цьому кримінальному провадженні цивільного відповідача права на апеляційне оскарження вироку місцевого суду та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, пославшись на те, що вирок суду першої інстанції вже був предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою іншого учасника кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційним судом було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала цього суду не відповідає положенням статей 392, 399 КПК та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433, 436 - 438, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд