Адміністративне·Справа № 805/5195/15-а·Провадження № К/9901/31076/18

ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 805/5195/15-а

·м. Київ·Касаційний адміністративний суд ВС
Офіційний текст судового акта·17 331 симв.
|
|
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 вересня 2022 рокум. Київ
справа № 805/5195/15-апровадження № К/9901/31076/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - Інспекція) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2016 (суддя Хохленков О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (головуючий суддя - Сухарьок М.Г., судді - Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Інкор і Ко» (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 № 0001381501.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: Товариство правомірно задекларувало у декларації з податку на додану вартість за червень 2105 року податковий кредит по господарських операціях з ДП «Донецька залізниця», що підтверджується податковою накладною, зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних, та проїзними документами, які окремо не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що правомірно сформувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за вказаний податковий період, тоді як Інспекція при проведення перевірки не досліджувала наявні у Товариства первинні бухгалтерські документи; ДП «Донецька залізниця» безпосередньо підпорядкована Міністерству інфраструктури України, є державною установою та монополістом з надання послуг по перевезенню вантажів по території Донецької області, де знаходиться позивач.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 02.02.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 № 0001381501.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: Товариство правомірно сформувало у червні 2015 року податковий кредит на загальну суму 2819,64 грн. по господарських операціях з ДП «Донецька залізниця», що підтверджується податковою накладною № 642/011 від 16.05.2015, зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних 17.06.2015, та проїзними документами від 20.06.2015 ЛЗ № 158319, від 14.06.2015 ЛЗ № 158313, від 14.06.2015 ЛЗ № 158320, від 20.06.2015 ЛЗ № 158321, з огляду на що контролюючий орган безпідставно зменшив позивачу розмір від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за вказаний податковий період згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.05.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в частині з`ясування всіх обставин у справі та оцінки і дослідження доказів, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що під час проведення аналізу податкової звітності та наявної податкової інформації згідно комп`ютерної автоматизованої інформаційної системи, Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що ДП «Донецька залізниця» знаходиться на території, не підконтрольній Україні, податкові декларації з податку на додану вартість до Інспекції з жовтня 2014 року не подає, податки на території України не сплачує, з огляду на що Товариство не мало права відображати у декларації за червень 2015 року від`ємне значення у сумі 2819,64 грн. по господарських операціях, здійснених з ДП «Донецька залізниця».

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.09.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду 13.09.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2015, результати якої оформлені актом № 3/05-63-15-01/31297266 від 03.09.2015, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що мало вираз у завищенні суми податкового кредиту за червень 2015 року на 2820,00 грн., що призвело до завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у червні 2015 року на суму 2820,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки вказано, що в ході перевірки Товариством не підтверджено реальність придбання у червні 2015 року послуг у ДП «Донецька залізниця» на загальну суму податку на додану вартість 2819,64 грн., оскільки: за даними Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна на суму податку на додану вартість 2819,64 грн., виписана ДП «Донецька залізниця» на адресу Товариства у червні 2015 року, відсутня; під час проведення аналізу податкової звітності та наявної податкової інформації згідно комп`ютерної автоматизованої інформаційної системи, Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що ДП «Донецька залізниця» знаходиться на території, не підконтрольній Україні, податкові декларації з податку на додану вартість до Інспекції з жовтня 2014 року не подає, податки на території України не сплачує; ДП «Донецька залізниця» податкові зобов`язання за періоди жовтень - грудень 2014 року та січень - червень 2015 року не декларувались. Вказані обставини свідчать про те, що Товариство не мало права відображати у декларації за червень 2015 року від`ємне значення у сумі 2820,00 грн. по господарських операціях, здійснених з ДП «Донецька залізниця».

На вказаний акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки були залишені без змін.

На підставі висновків акту перевірки Інспекція 07.10.2015 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001381501, яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на 2820,00 грн.

Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) серед інших обов`язків платників податків передбачено і обов`язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Кодексу) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статі 16 Кодексу).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість є встановлення в ході перевірки результатів діяльності платника податків безпідставного завищення відповідного показника.

За приписами абзацу «а» пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзаців 1, 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацами 1, 2, 4, 7 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Положеннями абзацу «а» пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.

У справі, що розглядається, суди встановили, що у червні 2015 року Товариство сформувало податковий кредит по господарських операціях з ДП «Донецька залізниця» на загальну суму 2819,64 грн. на підставі податкової накладно № 642/011 від 16.05.2015 на суму податку на додану вартість 2500,00 грн., зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних 17.06.2015 згідно квитанції № 1, та проїзних документів (квитків) від 20.06.2015 ЛЗ № 158319 на суму податку на додану вартість 72,12 грн., від 14.06.2015 ЛЗ № 158313 на суму податку на додану вартість 87,70 грн., від 14.06.2015 ЛЗ № 158320 на суму податку на додану вартість 87,70 грн., від 20.06.2015 ЛЗ № 158321 на суму податку на додану вартість 72,12 грн.

Згідно з пунктами 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на те, що Товариством було правомірно сформовано податковий кредит у червні 2015 року по господарських операціях з ДП «Донецька залізниця», суди дійшли обґрунтованого висновку, що контролюючий орган безпідставно зменшив позивачу розмір від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за вказаний податковий період згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2016 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 залишити без змін.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Швидкий пошук за категорією справи та правовою позицією

Популярна судова практика: рішення та правові позиції ВС

72 категорій ВС
Оскарження висновків ВЛК(29)
Отримання відстрочки від мобілізації(313)
Звільнення з військової служби(47)
Стягнення бойових виплат 100 000 грн(885)
Захист за ст. 130 КУпАП (нетверезий стан)(39)
Відшкодування шкоди після ДТП(315)
Розірвання шлюбу через суд(154)
Поділ спільного майна подружжя(143)
Стягнення аліментів на дитину(481)
Визнання доказів недопустимими при обшуку(546)
Захист у справах про економічні злочини(1 067)
Спори з недобросовісними забудовниками(40)
Правові позиції Верховного Суду за галузями

Судова практика ВС за галузями права

35 галузей права
Військове право(3 517)
Автомобільне право та ДТП(2 286)
Кримінальне право(17 518)
Сімейне право(4 148)
Податкове право(12 403)
Нерухомість та земельне право(23 366)
Трудове право(10 479)
Цивільне право(41 014)
Спадкове право(2 552)
Господарське та корпоративне право(35 323)
Пенсійне та соціальне право(6 682)
Адміністративне право(38 214)