ПОСТАНОВА
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Павлограда Дніпропетровської області, засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Обставини справи
1. Зазначеним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 рокиі на підставі статті 75 КК звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 13 січня 2020 року в період із 21:00 до 21:30 біля магазину «АТБ» у районі перехрестя вулиць Нової та Кравченка в м. Павлограді Дніпропетровської області засуджений вихопив у ОСОБА_8 мобільний телефон «Meizu» вартістю 1200 грн та завдав потерпілому не менше трьох ударів кулаком у голову, чим спричинив останньому легких тілесних ушкоджень.
Вимоги і доводи касаційної скарги
3. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1 і 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), просить оскаржені рішення скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.
4. Доводи скарги зводяться до того, що засуджений не набув статусу підозрюваного, адже повідомлення про підозру було складено та вручено йому 17 березня 2020 року слідчим ОСОБА_9 , який згідно з постановою керівника органу досудового розслідування від 10 березня 2020 року не входив до групи слідчих.
4. На думку сторони захисту, апеляційний суд цього порушення не усунув, не вмотивував належним чином своїх висновків й ухвалив рішення, яке не узгоджується з положеннями статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
5. Засуджений ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 просили провести касаційний розгляд без їх участі і задовольнити скаргу захисника.
6. У судовому засіданні захисник підтримав доводи своєї скарги.
7. Прокурор частково підтримав касаційну скаргу сторони захисту, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.
Оцінка Суду
8. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.
9. Суд не погоджується з висновком сторони захисту, що наявні у справі документи доводять відсутність у слідчого, який вручив підозру засудженому, відповідних повноважень.
10. У матеріалах кримінального провадження є кілька послідовно прийнятих постанов про призначення групи слідчих у цій справі, у тому числі постанова від 09 березня 2020 року (т. 1, а. с. 106), якою слідчий ОСОБА_9 включений до групи слідчих, уповноважених на проведення досудового розслідування, та аналогічна постанова від 10 березня 2020 року (т. 1, а. с. 107), у якій слідчого ОСОБА_9 не зазначено.
11. Таким чином, довід сторони захисту зводиться до того, що постановивши постанову від 10 березня 2020 року, начальник слідчого відділу відсторонив слідчого ОСОБА_9 від розслідування цієї справи.
12. Суд не може погодитися з таким висновком.
13. Для відсторонення слідчого від розслідування справи КПК передбачає спеціальну процедуру. Зокрема, з положень пункту 2 частини 2 статті 39 КПК випливає, що відсторонення слідчого може відбутися за наявності підстав для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування. Крім того, таке відсторонення має бути оформлене вмотивованою постановою керівника органу досудового розслідування.
14. Матеріали справи не містять відомостей, з яких можна було б зробити висновок, що слідчий ОСОБА_9 був відсторонений від розслідування. За таких обставин Суд погоджується з апеляційним судом у тому, що цей слідчий продовжував виконувати повноваження слідчого у цьому провадженні, незважаючи на те, що постановою від 10 березня 2020 року до досудового розслідування були залучені також інші слідчі.
15. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і надав умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
16. Таким чином, Суд не встановив істотних порушень процесуального закону, а тому залишає касаційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд