ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/1720/21 (908/2570/21)

1.1. В провадженні Господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/1720/21 про банкрутство Приватного підприємства "Інвалідів Діва".

1.2. 06.09.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Інвалідів Діва" (далі - ПП "Інвалідів Діва", позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач) про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2021 №00097280706 та №00097260706, якими зменшено заявлену позивачем до бюджетного відшкодування сум ПДВ;

- зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у розмірі 19 732 534,00 грн.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині декларування від`ємного значення ПДВ за березень 2021 року та незаконністю оскаржених податкових повідомлень-рішень. Вимоги в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування обґрунтовані необхідністю відновлення прав позивача відповідно до статті 200 Податкового кодексу України.

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022, позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано повністю податкові повідомлення-рішення від 15.07.2021 №00097260706 та №00097280706;

- в іншій частині позову відмовлено;

- присуджено до стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 452 243,41 грн судового збору.

2.2. Судові рішення мотивовані протиправністю застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки на підтвердження виникнення права на податковий кредит з ПДВ та реальності господарських операцій у спірному періоді позивач надав до перевірки первинні розрахунково-фінансові документи з поставки товарів, їх перевезення від постачальників та подальшої переробки і реалізації готової продукції.

2.3. В частині вимог позивача про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, суди дійшли висновку про передчасність вказаних вимог з огляду на положення п.200.7.2 п. 200.7 ст. 200, п.п. "ґ" п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

3.1. 20.04.2021 позивачем подано до ГУ ДПС у Запорізькій області податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від`ємне значення ПДВ за березень 2021 року в розмірі 19 732 534,00 грн, а також подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

3.2. Працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Інвалідів Діва" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 08.06.2021 №4494/08-01-07-06/42872669.

3.3. Зазначеним актом встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до:

- завищення від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2021 року (р.20.2.1) на 19 732 534 грн.;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за березень 2021 року на суму 550 763 грн.

3.4. На підставі акту від 08.06.2021 №4494/08-01-07-06/42872669 ГУ ДПС у Запорізькій області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №00097280706 від 15.07.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 550 763,00 грн;

- №00097260706 від 15.07.2021, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 19 732 534,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 9 866 267,00 грн.

3.5. Підставою для висновку про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, стало те, що проведеною ГУ ДПС у Запорізькій області перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій постачальниками на адресу ПП "Інвалідів Діва". Тобто, товари/послуги не постачалися та не надавалися. В первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з чим вказані документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні тощо) не мають юридичної сили первинних документів і, як наслідок, ПП "Інвалідів Діва" неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів.

3.6. У період, за який було проведено перевірку, ПП "Інвалідів Діва" мало фінансово-господарські взаємовідносини та включило до складу податкового кредиту за березень 2021 року суми ПДВ за наступними контрагентами:

3.6.1. 04.01.2021 між позивачем (суборендар) та ТОВ "Завод продовольчих товарів - Універсалпрод" (орендар) було укладено Договір суборенди приміщення №01/04-1, на виконання умов якого 04.01.2021 ТОВ "Завод продовольчих товарів - Універсалпрод" передало приміщення, укомплектоване обладнанням, про що підписано відповідні акти прийому-передачі.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ "Завод продовольчих товарів - Універсалпрод" було складено та зареєстровано податкову накладну №1 від 31.03.2021 на суму 120000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 000,00 грн. Зазначену податкову накладну було прийнято та зареєстровано органами ДПС України. Крім того, до складу податкового кредиту за березень 2021 року було віднесено суму за податковою накладною №1 від 31.01.2021 в розмірі 120 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 000,00 грн, яку було прийнято та зареєстровано органами ДПС України.

Суд відхилив доводи відповідача про те, що в перевіряємому періоді відсутні ознаки ведення господарської діяльності ПП "Інвалідів Діва" на підставі пояснень власника нерухомого майна - приміщення консервного цеху за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Нова, 8, який пояснив, що не володіє інформацією про ведення господарської діяльності позивачем на вказаній території. Натомість суд встановив, що позивачем відносно зазначеного об`єкту нерухомого майна укладено вищевказаний договір суборенди приміщення з ТОВ "Завод продовольчих товарів - Універсалпрод", при цьому умовами даного договору погодження з власником передачі в суборенду орендованого приміщення є відповідальністю ТОВ "Завод продовольчих товарів - Універсалпрод", а не позивача.

Також суд не врахував надані податковому органу пояснення ТОВ "Рибацька Артіль", оскільки під час розгляду даної справи не встановлено жодних відносин між позивачем та вказаним підприємством.

Проаналізувавши відносини позивача з даним контрагентом, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно відображено в Декларації з ПДВ за березень 2021 року суму в розмірі 40 000,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ "Завод продовольчих товарів - Універсалпрод".

3.6.2. 04.01.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Велсіт Трейд" (продавець) укладено Договір поставки №6, на виконання умов якого в перевіряємий період ТОВ "Велсіт Трейд" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 25 054 062,80 грн (в т.ч. ПДВ - 4 175 677,13 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки і видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано відповідні податкові накладні, складені за період з 03.03.2021 по 25.03.2021 на загальну суму 25 054 062,80 грн (в т.ч. ПДВ - 4 175 677,13 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.3. 15.02.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Естел Груп" (продавець) було укладено Договір поставки №3, на виконання умов якого ТОВ "Естел Груп" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 20 633 473,28 грн (в т.ч. ПДВ - 3 438 912,21 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 01.03.2021 по 19.03.2021 на загальну суму 20 633 473,28 грн (в т.ч. ПДВ - 3 438 912,21 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.4. 15.01.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Інтер Велс Груп" (продавець) укладено Договір поставки №4, на виконання умов якого здійснено поставку товару на загальну суму 19 560 274,16 грн (в т.ч. ПДВ - 3 260 045,69 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником Позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 01.03.2021 по 24.03.2021 на загальну суму 19 560 274,16 грн (в т.ч. ПДВ - 3 260 045,69 грн, з урахуванням розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №172 від 17.03.2021, №173 від 17.03.2021). Зазначені податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.5. 16.01.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Атік Вест" (продавець) укладено Договір поставки №7, на виконання умов якого здійснено поставку товару на загальну суму 18 401 761,02 грн (в т.ч. ПДВ - 3 066 960,17 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Позивачем було проведено розрахунки за отриманий товар за вказаним договором поставки, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 01.03.2021 по 25.03.2021 на загальну суму 18401761,02 грн (в т.ч. ПДВ - 3 066 960,17 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.6. 18.01.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Югла-Н" (постачальник) укладено Договір поставки №22, на виконання умов якого здійснено поставку товару на загальну суму 2 880 711,60 грн (в т.ч. ПДВ - 480 118,59 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 11.03.2021 по 30.03.2021 на загальну суму 2 880 711,60 грн (в т.ч. ПДВ - 480 118,59 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.7. 12.01.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Агрос Море" (продавець) укладено Договір поставки №2/21, на виконання умов якого здійснено поставку товару на загальну суму 2 325 271,70 грн (в т.ч. ПДВ - 387 545,29 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 01.03.2021 по 18.03.2021 на загальну суму 2325271,70 грн (в т.ч. ПДВ - 387 545,29 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.8. 11.02.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "РИБПОРТ" (постачальник) укладено Договір поставки №11, на виконання умов якого здійснено поставку товару на загальну суму 2 052 418,99 грн (в т.ч. ПДВ - 342 069,85 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 01.03.2021 по 26.03.2021 на загальну суму 2052419,00 грн (в т.ч. ПДВ - 342 069,85 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.9. У перевіряємому періоді ТОВ "Крамар ЛТД" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 1 776 293,79 грн (в т.ч. ПДВ - 296 048,97 грн), що підтверджується підписаними покупцем та постачальником видатковими накладними, складеними за період з 11.03.2021 по 17.03.2021. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 11.03.2021 по 17.03.2021 на загальну суму 1 776 293,79 грн (в т.ч. ПДВ - 296 048,97 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.10. У перевіряємому періоді ТОВ "Комбінат-Черкаси" було здійснено поставку позивачу товару на суму 1 240 032,00 грн, в т.ч. ПДВ 206 672,00 грн, що підтверджується підписаною покупцем та постачальником видатковою накладною №РН-0001895 від 19.03.2021 та товарно-транспортною накладною №19/03/2021В від 19.03.2021. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткової накладної. Підписи належних представників на видатковій накладній є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкову накладну №1585 від 19.03.2021 на суму 1 240 032,00 грн (в т.ч. ПДВ - 206 672,00 грн). Зазначена податкова накладна була прийнята та зареєстрована органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.11. 22.02.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Альта Мар" (продавець) укладено Договір купівлі-продажу №136. Здійснення попередньої оплати за вказаним договором підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021. Оплачений товар було поставлено ТОВ «Альта Мар» частинами, а саме: 05.03.2021 та 06.04.2021, що підтверджується видатковими накладними.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, продавцем позивача у перевіряємий період було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 04.03.2021 по 26.03.2021 на загальну суму 961 489,20 грн (в т.ч. ПДВ - 160 248,20 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Проаналізувавши відносини позивача з даним контрагентом, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно відображено в Декларації з ПДВ за березень 2021 року суму в розмірі 160 248,20 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Альта Мар».

3.6.12. В перевіряємий період ТОВ "Фішерія ЛТД" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 2 419 659,21 грн (в т.ч. ПДВ - 403 276,54 грн), що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, складеними за період з 23.03.2021 по 29.03.2021. Оплата за вказаний товар була здійснена частково, а саме в розмірі 2 375 107,63 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкову накладну №23 від 23.03.2021 на загальну суму 879 450,00 грн (в т.ч. ПДВ - 146 575,00 грн). Зазначену податкову накладну було прийнято та зареєстровано органами ДПС України.

Реєстрацію податкових накладних №32 від 29.03.2021 та №26 від 23.03.2021 органами ДПС України було зупинено, тому позивачем не віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за вказаними податковими накладними.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Проаналізувавши відносини позивача з даним контрагентом, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно відображено в Декларації з ПДВ за березень 2021 року суму в розмірі 146 575,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ "Фішерія ЛТД".

3.6.13. 04.02.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Юрмала-Фіш" (постачальник) укладено Договір поставки №3, на виконання умов якого здійснено поставку товару на загальну суму 670 477,97 грн (в т.ч. ПДВ - 111 746,33 грн), що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за період з 11.03.2021 по 29.03.2021 на загальну суму 670477,97 грн (в т.ч. ПДВ 111 746,33 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.14. У перевіряємий період ПП "Арапайма" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 665 455,00 грн (в т.ч. ПДВ - 110 909,17 грн), що підтверджується підписаними покупцем та постачальником видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному розмірі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні від 25.03.2021 на загальну суму 665 455,00 грн (в т.ч. ПДВ - 110 909,17 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України. Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

3.6.15. 22.03.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Бризтоль" (постачальник) укладено Договір поставки №2203/1, на виконання умов якого здійснено поставку товару за вказаний період на загальну суму 449 792,96 грн (в т.ч. ПДВ - 74 965,50 грн), що підтверджується підписаними покупцем та постачальником договором поставки та видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному розмірі, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні від 24.03.2021 та 25.03.2021 на загальну суму 449 792,96 грн (в т.ч. ПДВ - 74 965,50 грн). Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

3.6.16. Твердження відповідача в акті перевірки про те, що господарські операції позивача з ПАТ "АБ "УКРГАЗБАНК" та АТ "АБ "РАДАБАНК" фактично не відбулись, не враховані судом з огляду на ненадання відповідачем належних і допустимих доказів на підтвердження зазначеного.

3.6.17. Перевезення товарів від вищевказаних постачальників позивача здійснювали ТОВ "Біг Софт" та Фізична особа-підприємець Лежньов В.О.

04.01.2021 між позивачем (замовник) та ТОВ "Біг Софт" (виконавець) було укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажу №0401/2021/1.

Надання вказаних послуг з перевезення вантажу в березні 2021 року підтверджується підписаними між сторонами договору актами здачі-приймання робіт (надання послуг), складеними за 31.03.2021 та 01.04.2021.

На підставі настання права першої події, передбаченої ст.198 Податкового кодексу України контрагентом позивача було зареєстровано податкові накладні, складені за 31.03.2021 та 01.04.2021. Зазначені податкові накладні було прийнято та зареєстровано органами ДПС України.

Проаналізувавши відносини позивача з даним контрагентом, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно відображено в Декларації з ПДВ за березень 2021 року суму в розмірі 445 333,33 грн по взаємовідносинам з ТОВ "Біг Софт".

3.6.18. 28.01.2021 між позивачем (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Лєжньовим В. О. (перевізник) укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №28/01.

Надання послуг з перевезення вантажу в березні 2021 року підтверджується підписаними між сторонами договору актом надання послуг №24 від 31.03.2021.

3.6.19. Матеріали справи підтверджують та відповідачем не спростовано факт реалізації готової рибної продукції на ТОВ "ФІРМА ТЕРМА 2020", що підтверджується відповідним договором постачання товару №0421-1 від 04.01.2021 та видатковими накладними.

Посилання відповідача на ненадання під час перевірки доказів транспортування товару на ТОВ "ФІРМА ТЕРМА 2020" не прийнято судом до уваги, оскільки пунктом 2.3 зазначеного договору передбачено постачання товару зі складу позивача на умовах самовивозу, що також було встановлено відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 33 акту перевірки). Отже, твердження відповідача щодо нереальності взаємовідносин позивача з контрагентом покупцем - ТОВ "ФІРМА ТЕРМА 2020" не підтверджується.

3.7. Всі вищевказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар, отриманий від контрагентів, мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

3.8. Факт придбання позивачем у ТОВ "ВЕЛСІТ ТРЕЙД", ТОВ "ЕСТЕЛ ГРУП", ТОВ "ІНТЕР ВЕЛС ГРУП", ТОВ "АТІК ВЕСТ", ТОВ "ЮГЛА-Н", ТОВ "БІГ СОФТ", ТОВ "АГРОС МОРЕ", ТОВ "РИБПОРТ", ТОВ "КРАМАР ЛТД", ТОВ "КОМБІНАТ-ЧЕРКАСИ", ТОВ "АЛЬТА МАР", ТОВ "ФІШЕРІЯ ЛТД", ТОВ "ЮРМАЛА-ФІШ", ПП "АРАПАЙМА", ТОВ "БРИЗТОЛЬ", ТОВ "Завод продовольчих товарів - Універсалпрод", ПАТ "АБ "УКРГАЗБАНК" та АТ "АБ "РАДАБАНК" товарів і послуг підтверджується належними первинними документами.

3.9. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ.

3.10. В акті перевірки не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

3.11. Стосовно недостатньої кількості виробничих потужностей та інших питань податкової звітності контрагентів позивача, то норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

3.12. Посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача основних фондів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати іншу діяльність, не заборонену законом, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами.

3.13. Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано до перевірки первинні розрахунково-фінансові документи щодо поставки товарів, їх перевезення від постачальників та подальшої переробки і реалізації готової продукції.

3.14. За змістом акту перевірки, відповідач ставить під сумнів реалізацію товарів власного виробництва позивача, як наслідок, безпідставне застосування пільги (нульова ставка) з оподаткування підприємств та громадських організацій осіб з інвалідністю відповідно до пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ (Перехідні положення) Податкового кодексу України. На підтвердження означеного висновку відповідач посилається на відсутність експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі, а також неможливість фактичного використання виробничих потужностей та трудових ресурсів.

3.15. Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації №606 від 28.12.2020 позивачу надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування на період з 01.01.2021 по 01.04.2021 на підставі пункту 142.1 статті 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України та пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. У перевіряємий період зазначене розпорядження було чинним, на момент проведення перевірки відповідачем не оспорювалось та не було визнано недійсним у встановленому законом порядку.

3.16. Питання документального підтвердження виконання умов пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України було предметом дослідження судового експерта, висновок якого наявний у матеріалах справи та надавався контролюючому органу під час проведення перевірки. Згідно вказаного висновку експерта підтверджується відсоткове співвідношення суми витрат, понесених ПП "Інвалідів Діва" на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, до виручки від реалізації (продажної ціни) таких виготовлених товарів, зазначені у калькуляції виготовленої та реалізованої готової продукції у розмірі: за березень 2021 року - 11,38 %.

3.17. Щодо посилання в акті перевірки на те, що ПП "Інвалідів Діва" не дотримувалось вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР, то контроль за дотриманням вимог безпечності та якості харчових продуктів не відноситься до сфери контролю, функцій та повноважень органів Державної податкової служби України, а тому відповідач не уповноважений надавати висновок стосовно дотримання позивачем вимог законодавства, що не належить до сфери управління означеного контролюючого органу.

3.18. Доводи відповідача про те, що у ПП "Інвалідів Діва" відсутні на балансі гуртожитки та готельні комплекси та не надано пояснень під час проведення перевірки щодо фактичного проживання працівників та/або їх перевезення на роботу, враховуючи різні території їх проживання та роботи у виробничому цеху за адресою: Рівненська обл., Острозький район, с. Межиріч, вул. Нова, буд.8, не знаходять свого правового обґрунтування.

3.19. Посилання в акті перевірки на листи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_3 , згідно яких вказані особи заперечують існування трудових відносин з позивачем у перевіряємий період, є необґрунтованими, оскільки відповідачем в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву не вказано, яким чином було встановлено осіб, що надавали письмові пояснення та відсутні докази попередження відповідачем зазначених осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

3.20. Щодо письмових пояснень ОСОБА_4 від 27.04.2021, долучених до відзиву на позовну заяву, то такої інформації акт перевірки не містить, що дозволяє дійти до висновку про те, що така інформація не враховувалась під час винесення оскаржуваних податкових рішень, тому не повинна братись до уваги під час вирішення питання про їх правомірність або протиправність.

3.21. Відносно посилання відповідача на протокол допиту свідка від 07.07.2021 в кримінальному провадженні №32020080000000010 від 24.02.2021, суд наголосив, що сам по собі протокол допиту чи наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції, позаяк відповідачем не надано копії вироку, винесеного в рамках зазначеного кримінального провадження.

3.22. В акті перевірки не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу, видаткові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а отже сумніви у правильності нарахування та сплати податків позивачем є помилковими та необґрунтованими.

4.1. 09.08.2022 ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

- суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 2а/2470/1937/11;

- суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача, не дослідили первинні документи, що свідчить про порушення вимог статей 73, 86, 236 ГПК України.

6.1. ПП "Інвалідів Діва" у відзиві заперечувало проти доводів скаржника, просило Суд залишити оскаржувані судові рішення у цій справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи наступне:

- законодавством визначено чіткий перелік вимог для отримання права користування пільговим оподаткуванням з ПДВ. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Дотримання згаданих вимог позивачем підтверджується наявним у справі висновком економічної експертизи № 28/05-2021 від 28.05.2021, копія якого наявна в матеріалах справи;

- проведення відповідачем контрольно-перевірочних заходів за допомогою власних інформаційних баз даних не може бути належним доказом порушення позивачем податкової дисципліни, оскільки такі заходи не ґрунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів;

- податкове законодавство обмежує право на бюджетне відшкодування виключно фактом сплати суми ПДВ в попередніх і звітному податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг) або до бюджету та строком давності у 1095 днів;

- касаційна скарга відповідача не містить зауважень до відносин позивача з його контрагентами - постачальниками товарів і послуг. Податковий кредит, заявлений позивачем до бюджетного відшкодування, був сформований саме за наслідками правовідносин з постачальниками товарів і послуг;

- формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з постачальниками є правомірним, оскільки відповідач не заперечує факт оплати позивачем суми ПДВ в перевіряємому періоді у розмірі 19 732 534,00 грн, яка в подальшому була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, а товар, який придбавався позивачем, притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності;

- посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.05.2021 у справі №2а/2470/1937/11 є безпідставним;

- доводи касаційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2021 касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2022 у справі №908/1720/21 (908/2570/21) залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а саме: заявнику касаційної скарги необхідно надати оригінал платіжного доручення, що підтверджує оплату судового збору у визначеному розмірі.

7.2. 13.09.2022 ГУ ДПС у Запорізькій області направило до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій уточнило вимоги касаційної скарги та зазначило про оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1720/21 (908/2570/21) в частині задоволених позовних вимог, а отже і про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 904 487,90 грн. (в частині майнового спору).

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.10.2022 о 15:00.

7.4. 17.10.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з Запорізьким окружним адміністративним судом.

7.5. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2022 клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/1720/21 (908/2570/21) було задоволено. Доручено Запорізькому окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції 25.10.2022 о 15:00 у приміщенні суду за адресою: 69041, м. Запоріжжя, вул. Синенка, 65-В, зал № 11.

7.6. В судовому засіданні 25.10.2022 представник ГУ ДПС у Запорізькій області підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити.

7.7. Представник ПП "Інвалідів Діва" явку свого представника у судове засідання 25.10.2022 не забезпечив. Разом з цим, колегія суддів враховує, що у відзиві на касаційну скаргу викладено клопотання, за змістом якого ПП" Інвалідів Діва" просить Суд розглядати справу без участі представника товариства.

7.8. Відповідно до статті 42 ГПК України участь у судових засіданнях є процесуальним правом учасника справи, а не обов`язком, яким учасник користується на власний розсуд.

7.9. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 25.10.2022.

7.10. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

7.11. Враховуючи, що явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників ПП "Інвалідів Діва".

8.1. В межах справи №908/1720/21 про банкрутство ПП "Інвалідів Діва" останнім було подано позов до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00097280706 від 15.07.2021, №00097260706 від 15.07.2021, а також про зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у розмірі 19 732 534,00 грн.

8.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем не порушувалося податкове законодавство, а тому зменшення заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ на підставі оскаржених податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

8.3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022, позов задоволено в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2021 №00097260706 та №00097280706. Суди виходили з того, що позивачем було надано до перевірки необхідний обсяг первинних розрахунково-фінансових документів з поставки товарів, їх перевезення від постачальників та подальшої переробки і реалізації готової продукції на підтвердження виникнення права на податковий кредит з ПДВ та реальності господарських операцій у спірному періоді. В задоволенні решти вимог позивача відмовлено, як передчасно заявлених, з огляду на положення п.200.7.2 п. 200.7 ст. 200, п.п. "ґ" п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України.

8.4. ГУ ДПС у Запорізькій області оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог з тих підстав, що судами застосовано норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 28.05.2021 у справі № 2а/2470/1937/11, а також неналежно досліджено обставини та не надано відповідної оцінки доказам у справі.

8.5. Врахувавши доводи скаржника та відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

8.6. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами у цій справі:

- 20.04.2021 позивач подав до ГУ ДПС у Запорізькій області податкову декларацію з ПДВ, в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від`ємне значення ПДВ за березень 2021 року в розмірі 19 732 534,00 грн, та подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування;

- працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Інвалідів Діва" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 08.06.2021 №4494/08-01-07-06/42872669;

- за результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2021 року (р.20.2.1) на 19 732 534 грн, а також до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за березень 2021 року на суму 550 763 грн;

- на підставі акту перевірки від 08.06.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00097280706 від 15.07.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 550 763,00 грн;

- №00097260706 від 15.07.2021, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 19 732 534,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 9 866 267,00 грн.

8.7. Під час розгляду справи відповідач доводив, що в ході проведеної перевірки не підтверджено здійснення товарних операцій постачальниками на адресу ПП "Інвалідів Діва". В первинних документах, на підставі яких ПП "Інвалідів Діва" формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ, зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, що призвело до завищення позивачем суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

8.8. В свою чергу позивач доводив суду неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, оскільки у перевіряємому відповідачем періоді господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку, а товар, отриманий від контрагентів, мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях.

8.9. В пункті 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

8.10. За змістом норм статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи складаються лише за результатами господарських операцій і мають бути достовірними. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у нормі статті 9 цього Закону.

8.11. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

8.12. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

8.13. Відтак, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

8.14. За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

8.15. Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

8.16. Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. При чому висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

8.17. Здійснивши аналіз зібраних у справі доказів, суди попередніх інстанцій встановили наступне:

- позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано до перевірки первинні розрахунково-фінансові документи щодо поставки товарів, їх перевезення від постачальників та подальшої переробки і реалізації готової продукції;

- всі вказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар, отриманий від контрагентів, мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях;

- контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ;

- висновки в акті перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами з постачальниками товарів/послуг підтверджена, що доводиться банківською випискою;

- в акті проведеної відповідачем документальної позапланової перевірки позивача від 08.06.2021 не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- видаткові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а отже сумніви у правильності нарахування та сплати податків позивачем є помилковими та необґрунтованими;

- акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці;

- в акті перевірки не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків;

- розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації №606 від 28.12.2020, яке у перевіряємий період було чинним, позивачу надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування на період з 01.01.2021 по 01.04.2021 на підставі пункту 142.1 статті 142 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України та пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Вказане розпорядження на момент проведення перевірки відповідачем не оспорювалось та не було визнано недійсним у встановленому законом порядку;

- питання документального підтвердження виконання умов пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України було предметом дослідження судового експерта, висновок якого наявний у матеріалах справи та надавався контролюючому органу під час проведення перевірки. Згідно вказаного експертного висновку підтверджується відсоткове співвідношення суми витрат, понесених ПП "Інвалідів Діва" на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, до виручки від реалізації (продажної ціни) таких виготовлених товарів, зазначені у калькуляції виготовленої та реалізованої готової продукції у розмірі: за березень 2021 року - 11,38 %.

8.18. У контексті спірних правовідносин судами попередніх інстанцій враховано такі правові висновки Верховного Суду:

- податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16);

- фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (постанова Верховного Суду від 06.02.2018у справі №821/589/17);

- реальність господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності (Ухвала ВАСУ від 10.03.2015 у справі №2а-0370/1564/12);

- господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (постанови Верховного Суду України від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі №826/757/13-а, постанова Верховного Суду від 06.02.2018 №К/9901/5042/17);

- посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача основних фондів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати іншу діяльність, не заборонену законом, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/14004/17);

- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкової звітності та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 340/422/19);

- відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо (постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справах №826/7704/16, від 22.10.2019 у справі № 822/5413/15, від 15.04.2020 у справі № 826/13929/17 та від 16.04.2020 у справі № 520/7467/19).

- податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16);

- наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами (постанови Верховного Суду від 27.02.2020 у справах №№ 813/7081/14, №814/120/15, від 03.10.2019 у справі №813/4079/15, від 10.09.2019 у справі №814/2412/17);

- матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом (постанова Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17).

8.19. З урахуванням встановлених обставин справи та вищенаведених правових позицій Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків:

- наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг отримати товари/послуги від контрагентів;

- посилання податкового органу на те, що позивач не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з вищеназваними контрагентами з огляду на недостатню кількість працюючих на зазначених підприємствах, не може слугувати достатнім свідченням сумнівності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача, як платника податків. Необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), навіть якщо про такі платник не звітував;

- доводи відповідача про відсутність виробничих та трудових ресурсів у контрагентів, відсутність руху активів та відсутність реального ланцюга постачання товарів є такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, найманих працівників або спеціальних дозволів у останніх;

- щодо посилання в акті перевірки на те, що ПП "Інвалідів Діва" не дотримувалось вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", суди зазначили, що контроль за дотриманням вимог безпечності та якості харчових продуктів не відноситься до сфери контролю, функцій та повноважень органів Державної податкової служби України, а тому відповідач не уповноважений надавати висновок стосовно дотримання позивачем вимог законодавства, що не належить до сфери управління означеного контролюючого органу;

- висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку;

- посилання про відсутність на балансі ПП "Інвалідів Діва" гуртожитків та готельних комплексів, а також не надання пояснень під час проведення перевірки щодо фактичного проживання працівників та/або їх перевезення на роботу, враховуючи різні території їх проживання та роботи у виробничому цеху за адресою: Рівненська обл., Острозький район, с. Межиріч, вул. Нова, буд.8, не знайшли свого правового обґрунтування, оскільки умовами Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами трудового законодавства обов`язок роботодавця забезпечувати найманих працівників місцем проживання не передбачений. Такий обов`язок може бути передбачений тільки індивідуальними умовами трудових, колективних договорів, укладених підприємством з найманими працівниками. Згідно з поясненнями позивача, таких індивідуальних умов щодо трудових відносин з найманими працівниками немає;

- посилання в акті перевірки на листи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_3 , згідно яких вказані особи заперечують існування трудових відносин з позивачем у перевіряємий період, є необґрунтованими, оскільки відповідачем в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву не вказано, яким чином було встановлено осіб, що надавали письмові пояснення та відсутні докази попередження відповідачем зазначених осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Порушення вимог закону щодо порядку формування засобів доказування, як процесуальної форми судових доказів, тягне за собою їх недопустимість як доказів, що унеможливлює використання сторонами та судом даних (інформації), що містяться в них, для вирішення спору;

- щодо письмових пояснень ОСОБА_4 від 27.04.2021, долучених до відзиву на позов, то такої інформації акт перевірки не містить, що дозволяє дійти до висновку про те, що така інформація не враховувалась під час винесення оскаржуваних податкових рішень, а тому не повинна прийматися до уваги під час вирішення питання про їх правомірність або протиправність;

- необґрунтованими є посилання відповідача на протокол допиту свідка від 07.07.2021 в кримінальному провадженні №32020080000000010 від 24.02.2021, оскільки сам по собі протокол допиту чи наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції, позаяк відповідачем не надано копії вироку, винесеного в рамках зазначеного кримінального провадження.

8.20. Враховуючи, що підтвердженням правомірності включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту є документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зокрема документи, що підтверджують факт отримання товарів від іншої особи та документи, що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку), місцевий господарський вивчив первинні фінансово-розрахункові документи щодо взаємовідносин позивача з його контрагентами, дослідив рух активів та використання отриманих товарів і послуг, а також ділову мету укладення договорів між позивачем та його контрагентами.

8.21. На підставі наданих сторонами пояснень та доказів, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій, а саме: договорами поставки та договорами на надання послуг, специфікаціями до них, договорами оренди та актами до них, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

8.22. Натомість всі висновки у акті перевірки стосовно порушень позивача при здійсненні господарської діяльності з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

8.23. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду, зазначив про те, що в акті перевірки відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку відповідача про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій. Відповідачем - суб`єктом владних повноважень не визначені порушення, безпосередньо допущені позивачем. З акту перевірки вбачається, що первинним документам бухгалтерського обліку по спірним господарським операціям взагалі не надавалась оцінка на предмет підтвердження реальності господарських операцій, усі висновки спираються виключно на податкову інформацію по контрагентам. Вказані документи не містять жодних юридичних дефектів, є чинними та ніким не скасованими, а тому факт отримання товарів від контрагентів не спростовано.

8.24. За наведених вище мотивів та враховуючи встановлені судами обставини справи, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2021 №00097280706 та №00097260706.

8.25. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права саме в межах доводів та вимог касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, касаційний суд зазначає наступне.

8.26. За твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано висновку Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.05.2021 у справі № 2а/2470/1937/11, щодо застосування нульової ставки оподаткування ПДВ, передбаченої пунктом 8 Підрозділу 2 Розділу XX ПК України, у подібних правовідносинах.

8.27. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

8.28. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

8.29. Так, згідно з встановленими обставинами справи №2а/2470/1937/11:

- в обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних санкцій, податковий орган зазначав про те, що Підприємство "ДІМ" (платник податку та позивач у справі) не виготовляє цемент, а є лише пакувальником цієї продукції, і відповідно незаконно використовує пільгу в оподаткуванні ПДВ, передбачену пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України;

- за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення платником п.187.1 ст. 187, пп."а" п.200.4 ст. 200, п.8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України з огляду на безпідставне застосування нульової ставки ПДВ до господарських операцій фасування цементу у паперові мішки, оскільки зазначені господарські операції не можна вважати переробкою (обробкою чи іншими видами перетворення) у розумінні поняття "безпосереднє виготовлення", що наведене у пункті 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України;

- переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій у справі № 2а/2470/1937/11, суд касаційної інстанції погодився з доводами податкового органу та вказав на відсутність підстав вважати, що Підприємством "ДІМ" (позивачем) здійснювалася будь-яка переробка (обробка, інше перетворення) сировини чи покупного товару, внаслідок чого створювався би новий продукт, у зв`язку з чим висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач є виробником розглядуваного товару є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи;

- суд касаційної інстанції також зазначив, що позиція контролюючого органу про неправомірне застосування платником нульової ставки оподаткування ПДВ на підставі пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України з огляду на відсутність факту безпосереднього виготовлення товару, як обов`язкової передумови для застосування такої пільги, є правильною.

8.30. Згідно з встановленими у справі № 908/1720/21 (908/2570/21) обставинами:

- за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ПП "Інвалідів Діва", податковий орган встановив порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 ПК України. При цьому в акті перевірки зазначено про те, що в охопленому перевіркою періоді встановлено документальне оформлення ПП "Інвалідів Діва" операцій удаваного виробничого процесу, що на переконання перевіряючих свідчить про те, що ПП "Інвалідів Діва" є псевдовиробником та створене лише для одержання протиправного відшкодування ПДВ з Державного бюджету України;

- обґрунтовуючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних санкцій, податковий орган зазначав про те, що ПП "Інвалідів Діва" (платник податку та позивач у справі) відобразило у первинних документах, наданих на перевірку, господарські операції, які фактично не відбувались. Тобто, відповідачем (податковим органом) поставлено під сумнів реалізацію позивачем товарів власного виробництва та відповідно зазначено про безпідставне застосування нульової ставки ПДВ з оподаткування підприємств та громадських організацій осіб з інвалідністю відповідно до пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ (Перехідні положення) ПК України;

- суди попередніх інстанцій за результатами розгляду справи дійшли висновку про те, надані позивачем докази підтверджують реальність і фактичне виконання зазначених в акті перевірки господарських операцій та визнали помилковими і необґрунтованими сумніви у правильності нарахування та сплати податків позивачем у перевіряємому періоді.

8.31. З наведеного вбачається, що судові рішення у справі № 908/1720/21 (908/2570/21), яка переглядається, та у справі №2а/2470/1937/11, наведеній скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження, хоча й прийнято за схожого правового регулювання, однак за іншої фактично-доказової бази (інших обставин та поданих на їх підтвердження і досліджених судами доказів), тому посилання скаржника на подібність правовідносин у названих справах є помилковим.

8.32. Врахувавши викладене, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.05.2021 у справі № 2а/2470/1937/11.

8.33. Інші доводи скаржника фактично зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки відповідним обставинам (зокрема, щодо надання позивачем експлуатаційного дозволу; відсутності інформації щодо мети позивача здійснювати діяльність з виробництва продуктів харчування; нездійснення позивачем діяльності з виготовлення консервів, а також доказів, які це підтверджують, зокрема: договору суборенди приміщення від 04.01.2021 №01/04-1, пояснень найманих працівників позивача, відсутності документального підтвердження витрат позивача на здійснення господарської діяльності; також суди не врахували інформацію щодо господарських операцій позивача та ТОВ "ФІРМА ТЕРМА 2020").

8.34. Наведені аргументи скаржника спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень. Вказані скаржником обставини та докази були предметом оцінки судами попередніх судових інстанцій, такі доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

8.35. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

8.36. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

8.37. Таким чином, наведені ГУ ДПС у Запорізькій області у касаційній скарзі доводи щодо неналежного дослідження обставин та оцінки доказів спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

8.38. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.39. Незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішень їх негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.

8.40. В контексті зазначеного Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якими повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

8.41. З огляду на викладене у цій постанові, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ґрунтується на встановлених обставинах і належній оцінці поданих сторонами доказів, повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до статті 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

8.42. Суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права.

9.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

9.3. Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та/або невірного застосування норм матеріального і процесуального права, на які посилався скаржник, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвалених у цій справі рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 і відповідно касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області задоволенню не підлягає.

10. Судові витрати

10.1. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд