ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями прокурора на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 8 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 8 вересня 2021 року кримінальне провадження №12021216030000044 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із смертю обвинуваченого.
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог КПК просить скасувати просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 52 КПК, не забезпечив участь захисника, чим порушив право ОСОБА_1 на реабілітацію, що залишилось поза увагою апеляційного суду.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження (абз. 2 ч. 7 ст. 284 цього Кодексу).
Судом першої інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Лановецького районного суду Тернопільської області перебували матеріали кримінального провадження №12021216030000044 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК.
В судовому засіданні 8 вересня 2021 року прокурор заявила клопотання про закриття кримінального у зв`язку із смертю обвинуваченого.
Оскільки підстав для необхідності провадження з метою реабілітації померлого встановлено не було, суд прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку із смертю обвинуваченого.
Не погоджуючи з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказував на порушенням суд першої інстанції права ОСОБА_1 на реабілітацію, оскільки місцевий суд, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, не забезпечив участь захисника.
Апеляційний суд належним чином розглянув доводи прокурора, визнав їх неспроможними, навівши обґрунтування прийнятого рішення.
Зокрема суд зазначив, що такі доводи носять суто формальний характер, оскільки в апеляційній скарзі прокурором лише процитовано зміст статей 52, 284 КПК, після чого наведено твердження про порушення цих норм.
Також суд зазначив, що в апеляційній скарзі відсутні посилання на конкретні обставини цього провадження і не зазначено, з якого саме моменту, на думку прокурора, в даному конкретному випадку виникло право на реабілітацію померлої особи, а також не зазначено підстави, з яких прокурор вважає необхідним продовжувати розгляд цього провадження для реабілітації померлого при тому, що його близькі родичі на цьому не наполягають, проти закриття провадження не заперечують, із заявами про продовження кримінального провадження з метою його реабілітації не зверталися до суду, а згідно заяви дружини обвинуваченого - ОСОБА_2 , вона не заперечує про закриття кримінального провадження стосовно її чоловіка - ОСОБА_1 .
Даних, про те, що заяву подано іншою особою, апеляційним судом встановлено не було.
Щодо незабезпечення участі захисника, то колегія суддів зазначила, що аналіз змісту положень п. 5 ч. 1 ст. 284, п. 6 ч. 2 ст. 52 КПК у їх взаємозв`язку дає підстави стверджувати, що суд з обов`язаний призначити захисника лише за наявності обставин, які би вказували на необхідність продовження цього провадження після смерті обвинуваченого для його реабілітації, проте в даному випадку таких обставин не встановлено і в апеляційній скарзі не наведено.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, є належним чином вмотивованою та обґрунтованою.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ч. 2 ст. 412 КПК тягнуть за собою обов`язкове скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд