ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/599/21

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про: - розірвання договору № 31/05/2018-01 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 червня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17 з 04.07.2020; - зобов`язання передати за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" наступну документацію щодо багатоквартирного будинку: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; - технічну документація обладнання котелень; технічну документація на ліфти; план земельної ділянки - акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок: паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; - зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг у період з 01 червня 2018 року по 04 липня 2020 року.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 у справі № 908/599/21 в частині розірвання договору № 31/05/2018-01 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2018 з 04.07.2020. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 у справі №908/599/21 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" 4 540,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Постановою Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 908/599/21 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/599/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору та залишено в цій частині в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021. Змінено абзац 5 резолютивної частини постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/599/21, викладено його у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В; ідентифікаційний код юридичної особи 41279924) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи 43604643) 6 810,00 грн судового збору за подання позовної заяви.". В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/599/21 залишено без змін.

При прийнятті постанови Верховним Судом розподіл витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.

Водночас, у касаційній скарзі Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, які воно очікує понести в суді касаційної інстанції.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" звернулося до Верховного Суду із заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн в суді касаційної інстанції надано:

- договір про надання правової допомоги від 16.02.2022 № 710/ДПЗ-22, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" та адвокатом Вишняковою Іриною Олександрівною;

- акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 1 від 30.09.2022, відповідно до якого адвокатом надано послуги, що включають: - підготовка та подання касаційної скарги (витрачено 4 години, вартість 4 000 грн); - представництво інтересів у одному судовому засіданні (судодень, вартість 2 000 грн); - складання заяв з питань, пов`язаних з розглядом справи (заяви про ухвалення додаткового рішення) - витрачено 1,5 години, вартість 1 500 грн;

- довідку про отримання коштів у розмірі 7 500 грн.

Отже позивачем, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, як і заперечень щодо поданої заяви відповідачем надано не було.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у заявленій сумі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд