ПОСТАНОВА
головуючого Грушицького А. І.,
суддів Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження питанняпро розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків.
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2021 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/3 збитків (упущеної вигоди) за період з 16 лютого 2016 року по 09 березня 2017 року у розмірі 637 330,41 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1/3 збитків (упущеної вигоди) за період з 16 лютого 2016 року по 09 березня 2017 року у розмірі 637 330,41 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/3 збитків (упущеної вигоди) за період з 16 лютого 2016 року по 09 березня 2017 року у розмірі 637 330,41 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 305,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 7 299,80 грн.
Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року касаційні скарги
ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків відмовлено.
При ухваленні постанови від 05 жовтня 2022 року Верховний Суд не вирішив питання про розподіл судових витрат.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат.
До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з висновку про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідачі в суді апеляційної інстанції сплатили по 14 407,50 грн кожен (всього 43 222,50 грн) судового збору. В суді касаційної інстанції відповідачі сплатили по 19 210,00 грн кожен (всього 57 630,00 грн) судового збору.
З огляду на вказане, з позивача на користь відповідачів підлягає стягненню (43 222,50 + 57 630,00) 100 852,50 грн судового збору, тобто по 33 617,50 грн кожному з відповідачів.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,