ПОСТАНОВА
встановив:
Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2013 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Крім того, цим же вироком ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК із застосуванням положень ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 червня 2013 року вищевказаний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду. Також, касаційна скарга містить клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
Втім, засуджений ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до суду касаційної інстанції після закінчення встановленого строку на касаційне оскарження судових рішень.
Однак, такий строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбаченому у ст. 353 КПК 1960 року. При цьому, клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження розглядається виключно судом, який розглядав справу.
Положеннями ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року встановлено, що справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Водночас, відмова у витребуванні кримінальної справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні касаційної скарги за правилами, встановленими КПК 1960 року, в разі відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та за умови долучення належної копії судового рішення про відновлення цього строку.
Керуючись статтею 388 КПК 1960 року та пунктами 11 та 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, Суд