ПОСТАНОВА
головуючого Червинської М. Є.,
суддів Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - ТОВ «УБКІ») та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила:
- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію щодо наявності у неї фінансових зобов`язань, яка розміщена у кредитній історії, сформованій ТОВ «УБКІ»;
- зобов`язати ТОВ «УБКІ» внести відповідні зміни до кредитної історії, вилучивши з неї недостовірну інформацію щодо наявності фінансових зобов`язань перед АТ «А-Банк»;
- стягнути з АТ «А-Банк» компенсацію моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Визнано недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію щодо наявності фінансових зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «А-Банк», а саме - інформацію про кредит АВ.UAN.ABQPZ7.1800648792 та А33СТ15510390051 від 06 квітня 2018 року, яка розміщена у кредитній історії ОСОБА_2 , сформованій ТОВ «УБКІ».
Зобов`язано ТОВ «УБКІ» внести зміни до кредитної історії ОСОБА_1 вилучивши з неї недостовірну інформацію щодо наявності фінансових зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «А-Банк», а саме - інформацію про кредит АВ.UAN.ABQPZ7.1800648792 та А33СТ15510390051 від 06 квітня 2018 року.
Стягнуто з АТ «А-Банк» на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з даним рішенням, АТ «А-Банк» подало апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 рокурішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
12 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у вказаній цивільній справі.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 06 грудня 2021 року позивачка просила суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди скасовано.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди залишено в силі.
У клопотанні, поданому у листопаді 2022 року, ОСОБА_1 просить суд про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Клопотання мотивоване тим, що судом касаційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Предметом заявленого позову є дві немайнові вимоги (визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити певні дії), а також вимога майнового характеру (відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн).
Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні ОСОБА_1 до суду першої інстанції з вказаною позовною заявою, дорівнювала 3 783,60 (840,80 + 840,80 + 2102).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при подачі касаційної скарги становив 7 567,20 грн ((840,80 грн + 840,80 грн + 2 102 грн)*200).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при поданні касаційної скарги сплатила загальну суму судового збору в розмірі 7 567,20 грн, що підтверджується квитанціями № 0.0.2336773280.1 від 12 листопада 2021 року на суму 1 816 грн та № 0.0.2405845680.1 від 05 січня 2022 року на суму 5 751,20 грн.
Оскільки постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди скасована із залишенням в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, тому колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого за подання касаційної скарги судового збору 4 204 грн.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду