ПОСТАНОВА
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2022 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги.
Зміст судових рішень
За ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на земельні ділянки у тому числі і на ділянку розташовану на території міста Києва, із кадастровим номером:8000000000:85:977:0062, що належить на праві власності ОСОБА_7 .
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2022 року відмовив адвокату ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року та повернув апеляційну скаргу.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що до апеляційної інстанції не було надано підтвердження того, що ухвалу слідчого судді було отримано представником саме 29 листопада 2021 року; в матеріалах провадження відсутня розписка про одержання особою копії судового рішення, а дані, які представник надав в суд апеляційної інстанції на підтвердження неможливості своєчасного оскарження судового рішення, не є переконливими для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки адвокат ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні неодноразово приймав участь в судових засіданнях апеляційної інстанції, зокрема 22 жовтня 2019 року оскаржував ухвалу місцевого суду та представляв інтереси інших власників майна в частині накладення арешту в даному провадженні, що свідчить про обізнаність останнього щодо наявності такої ухвали, що в свою чергу не позбавляло його можливості своєчасно в установлений законом строк її оскаржити.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2022 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та про повернення апеляційної скарги, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону захисник убачає у недотриманні апеляційним судом норм абзацу 2 частини 3 статті 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відповідно до якого, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що розгляд клопотання про накладання арешту на земельну ділянку ОСОБА_7 здійснювався без повідомлення останнього про дату, час і місце розгляду, а копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року власнику не направлялась, тобто строк на апеляційне оскарження навіть не почав свого відліку.
Крім того, вважає помилковим ототожнення судом апеляційної інстанції поінформованість про наявність оскарженого рішення ОСОБА_7 з поінформованістю його адвоката, який раніше приймав участь у справі як представник іншої особи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні просив ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2022 року залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 статті 438 КПК підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414цього Кодексу (частина 2 статті 438 КПК).
Відповідно до частини 1 статті 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 395 КПК якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Так, матеріали провадження не містять відомостей про направлення ОСОБА_7 копії судового рішення та розписки про одержання ним копії судового рішення.
Як зазначає в касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , про наявність ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року ОСОБА_7 дізнався лише 29 листопада 2021 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка долучена до касаційної скарги, з якої вбачається, що довідка сформована 29 листопада 2021 року. Зазначена довідка також була долучена до апеляційної скарги (т. 2, а. п. 12,13).
Посилання апеляційного суду на те, що адвокат ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні неодноразово приймав участь в судових засіданнях апеляційної інстанції, зокрема, 22 жовтня 2019 року оскаржував ухвалу районного суду та представляв інтереси інших власників майна в частині накладення арешту в даному провадженні, що свідчить про обізнаність останнього про наявність такої ухвали, що в свою чергу не позбавляло його можливості своєчасно в установлений законом строк її оскаржити, колегія суддів уважає безпідставними, адже адвокат ОСОБА_6 представляв інтереси інших власників майна в частині накладення арешту в даному провадженні та не перебував у будь-яких правовідносинах з ОСОБА_7 .
В матеріалах кримінального провадження наявний договір від 29 листопада 2021 року (т. 2, а. п. 14). про надання правової допомоги укладений між ОСОБА_7 та адвокатським об`єднанням «Летрадо», на підставі ордера якого, ОСОБА_6 представляв ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції (т. 2, а. п. 15). Отже, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість ототожнення судом апеляційної інстанції поінформованість про наявність оскарженого рішення ОСОБА_7 з поінформованістю його адвоката.
Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в провадженні № 51-9550 кмо 18, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає безпідставними висновки апеляційного суду покладені в основу прийняття рішення щодо обчислення строків на апеляційне оскарження судового рішення та зазначає про наявність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо незаконності оскаржуваного рішення є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд